На початку року приватний кримськотатарський телеканал ATR опинився на межі закриття через призупинення фінансової підтримки з державного бюджету. За словами заступника генерального директора телеканалу Айдера Муждабаєва, у другій половині 2019-го ATR недоотримав від держави 15 мільйонів гривень.

Канал на 90% скоротив виробництво власних програм. Через заборгованість 14 січня відключили супутниковий сигнал. Але того ж дня його вдалося відновити завдяки допомозі головного рабина України Якова Блайха й міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського. ATR запустив збір коштів на підтримку мовлення.

Про ситуацію навколо телеканалу та зацікавлених у його знищенні — в інтерв’ю «Детектору медіа» (https://detector.media) власника ATR Ленура ІСЛЯМОВА.

— Пане Ленуре, яка зараз ситуація на каналі? Які борги має ATR за 2019 рік?

— Ми — на межі закриття. Адже останні кілька місяців виходимо на цілковитому альтруїзмі.

Через недофінансування довелося скоротити не лише кількість випусків новин, а й live (прямі ефіри) з Криму. Нам довелося відкликати чотирьох журналістів, які там працювали. Зараз ми призупинили виробництво всіх програм, які робили з Криму. Ми просто не можемо цього собі дозволити.

Ми згорнули нашу національну патріотичну програму Tarih sedas?, яка виходила на каналі навіть у найскладніші часи — у 2014—2015 роках. Не змогли провести торік і патріотичний фестиваль для дітей з Криму, яких ми привозили на материкову Україну. Згорнули також проєкт «Голос Батьківщини».

У наш холдинг входить кримськотатарський дитячий канал Lale. Вже місяць, як ми не дублюємо жоден проєкт. Ми зараз узагалі не можемо проводити дубляж кримськотатарською мовою.

Ще не погасили заборгованість за супутникове мовлення. І, думаю, якщо так піде далі, то скоро відключать мовлення радіо «Meydan» на півострів. Це через заборгованість може зробити концерн РРТ.

— Яка заборгованість у вас перед концерном?

— 343 тис. грн. Також маємо пів мільйона заборгованості за оренду передавача, який стоїть у Чонгарі, і 3 млн 800 тис. грн — за оренду студії в Києві.

— Чи є заборгованість із зарплат?

— Так. Бо наразі мусимо затикати ті дірки, які є. Наприклад, сплачувати за опалення. Тому ми ріжемо все, що можемо. Адже ми не можемо працювати без світла. Також не можемо не сплачувати за послуги «Укркосмосу», бо від цього залежить підняття сигналу. Інакше в нас не буде жодного сигналу.

Ситуація не була настільки критичною навіть у 2015 році, коли ми переїжджали сюди з Криму.

— Кого довелося скоротити?

— Ми пожертвували журналістами, режисерами тощо. Звільнили близько 40 людей, це 45% колективу.

— Як зараз виглядає ефір каналу?

— Ми показуємо повтори. Здебільшого це інфотеймент. А відтак порушуємо умови ліцензії й не випускаємо належну кількість інформаційного продукту. Зараз у нас не залишилося ні ранкових, ні денних новин. Лише два випуски вечірніх. Жодних прямих ефірів нема.

— Що потрібно зробити для відновлення фінансування?

— Цього року в бюджеті ми йдемо також за незахищеною статтею. Я телефонував Бородянському (Володимир Бородянський — міністр культури, молоді та спорту. — «ДМ»), і він запевнив, що у 2020-у для нас передбачене фінансування в бюджеті.

Але маємо заборгованості з минулого року. І як їх закрити, я не уявляю, бо бюджет цього року передбачений на потреби цього року.

— Яку суму маєте отримати з бюджету 2020-го?

— Як і торік, нам обіцяють 50 млн. Торік ми отримали 35 млн, а 15 млн. недоотримали. Зараз нам знову обіцяють 50 млн, але ми їх ще не бачили і не знаємо, як вони виділятимуться.

— Скільки вдалося забрати коштів від благодійників?

— 37 тис. грн на картку. А люди з Криму передають нам кошти через таксистів, студентів, які приїжджають сюди. Це ще десь 500 доларів. Звісно, ці кошти нам не дозволять вижити. Але це моральна підтримка, яка свідчить про те, що нас хочуть і надалі бачити в ефірі. Держава раніше нас підтримувала навіть у найскладніші періоди. Зараз нам сказали, що ми не в захищених статтях бюджету. Але ж ми подавалися й розраховували на ці гроші! Нас запевняли, що ці кошти надійдуть.

Утім, ми не маємо весь час висіти на шиї в бюджету, ми маємо заробляти самі. Тому я пості-йно кажу: оскільки ми залишилися мовити в материковій Україні, то дайте нам можливість отримати ліцензії на мовлення в цифровому ефірі (Т2) у Києві та великих містах. Тоді ми зможемо монетизуватися за рахунок реклами. Адже мовленням на Крим ми ніяк не можемо монетизуватися, до нас не прийде рекламодавець.

Ми неодноразово брали участь у конкурсах, але нам не дають цих ліцензій. Навіть у Херсоні. Нам з усіх боків зараз не дають можливості якось утриматися й монетизуватися. Але нам потрібні точки опори. А якщо ми не потрібні Україні, то треба нам чесно про це сказати. Нехай це буде правда. Нехай навіть гірка, але правда.

— На вашу думку, чому виникла ситуація з недофінансуванням каналу?

— Зараз незрозуміло, хто приймає рішення на державному рівні. Я не думаю, що влада робить це навмисне. Але думаю, що до управління структурами, які займаються фінансуванням, прийшли непідготовлені менеджери. Вони не розуміють пріоритетів. Бо ж якщо ми не можемо здолати ворога зброєю, то маємо інформаційно протистояти агресії. Але і в цьому не знаходимо розуміння. Усі зараз пишуть, що це інформаційна здача півострова росіянам. Не знаю, що говорити, щоб влада нас почула.

— Як ви намагалися виправити ситуацію? До кого з можновладців зверталися?

— Ані в нас, ані в Меджелісу зараз нема жодних прямих комунікацій з чинною владою. Чубарову (глава Меджлі-су Рефат Чубаров — один з міноритарних власників телеканалу ATR. — «ДМ») дали телефон Шефіра (Сергій Шефір — перший помічник Президента України. — «ДМ»). Але він не відповідає на дзвінки, і Чубаров не може додзвонитися. Офіс Уповноваженого зі справ кримських татар був ліквідований. А раніше у нас був прямий представник — Мустафа Джемілєв. І виходить, що нема комунікацій між Меджлісом і Президентом у тій мірі, в якій це мало би бути. Ми зверталися до представника Офісу Президента. Є навіть постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим — Антон Кориневич. Але його голос теж ніхто не хоче чути.

Чинна влада відсуває тему Криму навіть не на друге чи третє, а на шістнадцяте місце. Відключення ATR — на руку Путіну.

До того ж, 28 січня відбудеться ще й кодування українських медіагруп на супутнику (через це глядачі з тимчасово окупованих територій втратять до них доступ. — «ДМ»). Якщо ми прибираємо ще й єдиний кримськотатарський канал, то треба ставити вже не адміністративний, а справжній кордон. І все потроху до цього йде.