«Вони вирощують націю рабів... вони підтримують кожен мем, який позбавляє людину здатності до самостійного аналізу або, навпаки, заохочує послух, безвольність, однаковість думок».

Майкл ФЛІНН, «У країні сліпих».

ПЕРЕУСТАНОВЛЕННЯ ОДНОДУМНОСТІ

Приводом для написання огляду стали дві події. Перша — зміна ідеології партії «Слуга народу» на з’їзді 15 лютого, друга — опублікована 20 лютого в журналі «Новое время» стаття «Соросята і порохоботи». Події нерівноцінні, але вони з різних сторін стосуються однієї теми — маніпуляції суспільною свідомістю. І найпростіших методів впливу на свідомість мас.

За радянських часів таким уні-версальним методом була «марксистсько-ленінська ідеологія». Маси ні Леніна, ні Маркса не читали, але викладачі суспільних наук за допомогою нехитрих прийомів навчилися пояснювати населенню все на світі. Від диктатури пролетаріату до відсутності туалетного паперу у вбиральнях. Ідеологія була логічно несуперечливою і впроваджувала однаковість думок, послух і безволля (дивись епіграф).

Коли розпалася радянська імперія, разом з нею впала і єдина ідеологія. Але в головах населення залишилася пам’ять, що можна все пояснити, впорядкувати і вказати мету існування. Якусь частину поді-бної роботи виконала релігія, перетворивши мільйони атеїстів на віруючих. Решту довелося робити політикам і частині інтелігенції.

Склеювали ідеологію дикого капіталізму з будь-чого і що вдалося підібрати на всесвітньому смітнику. Дійшло до того, що прем’єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила ідеологією своєї партії солідаризм, концепцію співпраці класів, яку в 30-ті роки минулого століття для будівництва держави використовували фашисти.

Для незалежної України щастям стало те, що за чверть століття існування ні в політиці, ні в ідеології єдності досягти не вдалося. Але в 2019 році до влади прийшли новий президент і партія «Слуга народу» з ідеєю переустановлення країни. При цьому виявилося, що ідеї переустановлення взагалі не існує. Ні прикладної, ні, тим більше, універсальної.

На з’їзді партії «Слуга народу» в листопаді минулого року її новообраний лідер Олександр Корнієнко заявив: «ідеологія у нас зараз лібертаріанська. Вона буде змінюватися і доопрацьовуватися... треба зараз шукати компроміс між ліберальними і соціалістичними ідеями. Але це точно буде людиноцентризм». У лютому 2020-го, на наступному етапі з’їзду, з’ясувалося, що «центризм» справді став парті-йною ідеологією.

Чим насправді виявиться гібрид фікуса з кактусом, нікому не відомо. Але за допомогою «центризму» стане легше морочити людям голови і пояснювати, чому олігархи керують країною, як керували і раніше, чому війна ніяк не закінчується, а на тисячі інших «чому» не відповідати взагалі. Щоб не образити лібералів або соціалістів. А на політінформаціях, які під виглядом брифінгів проводять «слуги народу», з позицій «центризму» можна було б заспокоювати публіку: «туалетного паперу в супермаркетах повно, чого вам ще треба?».

Боротьба пріоритетів

Для громадян, яким більше за всіх треба, тих, хто постійно сидить у мережах, на запитання, яким чином «центризм» за шість років витіснив ідеали Революції Гідності, треба, звісно, придумати відповідь серйознішу. З цим блискуче впорався один з відомих українських журналістів Павло Казарін. У статті, надрукованій 20 лютого в журналі «Новое время», він проаналізував поширення в Україні двох інтернет-мемів (у даному випадку — ярликів, приклеєних штучно до груп громадян, учасників Майдану).

Під час Революції Гідності ці групи об’єднувала спільна мета — позбавлення від режиму Януковича, але опісля інтереси «порохоботів» і «соросят» різко розійшлися. Слід відразу зауважити, що приклеєні ярлики були розмиті до невпізнання. Не всі «порохоботи» були прихильниками Петра Порошенка і не всі «соросята» (мем походить від імені мільярдера і демократа Джорджа Сороса) — прихильниками радикальних економічних реформ та боротьби з олігархами.

Полем, на якому інтернет-меми використовувалися як зброя й образливі ярлики, була війна пріоритетів. «Порохоботи» наполягали на першочерговому завданні забезпечення безпеки держави та боротьби з агресією, а «соросята» були переконані, що без зменшення масштабу корупції ніякі цілі недосяжні. Цей Огляд не є переказом статті Казаріна. Тому зауважу: у битві пріоритетів, пік якої припав на минулорічні вибори, не переміг ніхто.

«Центризм» «слуг народу» не має стосунку ні до ідеї безпеки країни (скоріше, навпаки!), ні до ідеї системних реформ і боротьби з масштабом корупції в Україні. Зате гібрид, вирощений в Офісі президента Зеленського, здатний якийсь час виправдовувати існування безпорадної і некомпетентної влади «слуг народу». Питання в тому, який саме час.

«Порохоботи», як і рік тому, налаштовані до нової влади критично, а нова влада до них — вороже. У гріхах, що накопичилися за рік невмілого управління, «зелені» звинувачують, зрозуміло, Петра Порошенка. А якщо справи у «центристів» і далі підуть погано, то вони спробують усе виправити, посадивши п’ятого президента України у в’язницю. Але є підозра, що навіть це справ у країні не поправить. Принаймні, в економіці. І доведеться знову шукати винних.

Судячи з усього, черговими винними стануть колишні прихильники президента Зеленського — умовні «соросята». Умовні тому, що до демократичних перетворень, які ґрунтуються на правах людини, і до створення конкурентних правил гри у виробництві товарів та послуг вірні слуги Офісу президента відношення не мають. А просто хочуть тишком-нишком взяти участь у перерозподілі фінансових потоків і приватизації того, що не вдалося вкрасти щасливим попередникам.

Коли «центристи» остаточно розправляться з «порохоботами», швидше за все, настане черга «соросят». Спочатку їх викинуть з уряду, потім — з партії, потім позбавлять хлібних посад на місцях і впливу в політиці. Після чого в Україні настане тиша і благодать. Як завжди буває перед бурею.