|
ТЕМНІ ЧАСИ
14.03.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 20(22138) / Тираж: 8525
За підсумками засідання українського уряду 11 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль зробив низку заяв, які, м’яко кажучи, спантеличили тих, хто стежить за політичною та економічною ситуацією в Україні і в світі. Виявляється, наша країна зустрічає світову фінансово-економічну кризу «більш готовою, ніж, наприклад, в 2008 році». ВІЧ-НА-ВІЧ З ПАНДЕМІЄЮ Свій оптимізм прем’єр аргументував наявністю великих золотовалютних запасів у країні, більшою ліквідністю у банках, позитивним діалогом з МВФ і подібними фактами. Насамкінець порадував громадян прихованою цитатою з Вінстона Черчілля про те, що будь-яка криза — це нові можливості. Зокрема, для україн-ських експортерів та українських виробників. Очільник уряду, щоправда, не був категоричним. І повідомив: наразі не говоритиме, що ми від кризи виграємо. Дениса Шмигаля до призначення прем’єр-міністром вважали ефективним менеджером на тій підставі, що майже рік він працював в ахметівському холдингу ДТЕК «Західенерго» і в керівництві Бурштинської ТЕС. На цьому місці він, ймовірно, був ефективний. Але прем’єр — посада політична, і за допомогою лише економі-чних інструментів управляти державою не можна. Особливо під час нинішньої світової кризи, яка зовсім не схожа на фінансово-економічну кризу 2008 року. Від нинішньої світової кризи, ймовірно, не виграє жодна країна в світі і нових можливостей не буде ні в кого. Тим більше — у нашої воюючої країни. Добре б у підсумку зберегти частину того, що маємо, а для цього не варто, як страус, ховати голову в пісок і, перш за все, усвідомити, з якими небезпеками найближчим часом доведеться мати справу. Насамперед ідеться про пандемію, викликану коронавірусом SARS-CoV-2. Інфекція, породжена цим вірусом, часом призводить до двосторонньої швидкоплинної пневмонії з летальним результатом. У більшості випадків — для літніх людей, але за відсутності своєчасного лікування зачіпає й молодих. Ні вакцин, ні ефективних ліків від цієї хвороби людство поки що не має. Основна надія — на імунітет, який з часом виробляє організм людини. Питання в тому, скільки часу знадобиться. Подібна пандемія (спричинена «іспанським грипом») століття тому за 18 місяців 1918—1919 років забрала життя від 50 до 100 мільйонів осіб і стала найбільшою демографічною катастрофою планети, більшою, ніж втрати людства у двох світових війнах. Але в розпорядженні вчених тоді не було ефективних ліків, а влада в країнах, які тільки-но вийшли зі світової війни, не здатна була організувати виробництво захисних засобів та карантин для хворих. Тепер наука зробила крок далеко вперед, а уряди здатні вживати необхідних заходів для обмеження поширення заражень. Але на прикладі Італії (де серед жителів європейських країн найбільше хворих) бачимо: і карантини не завжди надійні. А пояснюється це, зокрема, глобальним характером економіки з переміщенням мас людей з міста в місто, з країни в країну. НА ПОРОЗІ РЕЦЕСІЇ На світовій економіці, до речі, пандемія коронавірусу позначиться не менше, ніж на житті і здоров’ї людей. Негативні процеси тільки почалися, але вже цілі галузі виробництва товарів та послуг увійшли в стан крутого піке. Промислові споживачі скорочують або й відмовляються від закупівель китайських комплектуючих і взагалі всіх товарів на батьківщині вірусу. Китайці, в свою чергу, скорочують обсяги виробництва і закупівлі енергоносіїв. У занепаді — світовий туризм, що приносив величезні прибутки. Скасовуються авіарейси, Круїзні лайнери марно чекають пасажирів. Список збитків можна було б продовжувати, але він сукупно не перекриває ударів, яких завдали по світовій економіці Саудівська Аравія та Росія. У рамках ОПЕК на початку року вони не домовилися про скорочення видобутку і стабілізації цін на нафту. В результаті ці ціни впали майже вдвічі. Падіння світових цін на енергоносії, здавалося б, має радувати промисловців, але річ у тім, що в більшості країн різко падають прибутки від видобутку нафти, газу та їх транспортування. І втрату цих грошей нічим не можна компенсувати. На думку більшості фахівців, глобальна економіка входить у затяжний період рецесії, а можливо, і спаду виробництва. По всьому світу скорочуються обсяги будівництва і виробництв — основних споживачів металопрокату та сировини для металургії, а це вже безпосередньо стосується ринків для українських експортерів і податків, які надходять до бюджету нашої держави. Що ж до золотовалютних резервів, то без регулярного підживлення податками вони швидко тануть. А ті інструменти, про які сказав Денис Шмигаль, під час гострої кризи швидко стають марними. До речі, один з таких інструментів Національний банк України уже почав використовувати. Паніка, яка почалася на валютному ринку у зв’язку із заходами щодо запровадження карантину, очікувано призвела до зростання курсу долара та євро. Однак це, здається, тільки підстьобнуло охочих придбати валюту. Як наслідок НБУ змушений був вийти на ринок з інтервенціями. Наскільки ефективними вони будуть — покаже час. Але курси двох світових валют у співвідношенні до валют національних, зауважу, ростуть не тільки в Україні. Представники національних держбанків у Вашингтоні вишикувалися буквально в чергу, намагаючись про всяк випадок узгодити з МВФ і Світовим банком програми підтримки для стабілізації своїх економік в умовах кризи. При тому, що стан більшості з них досить стійкий. Але Україна, мабуть, готова йти своїм шляхом до кінця. На відміну від Гончарука і міністра фінансів Маркарової, в уряді Шмигаля не наважуються заявити, що наша країна обі-йдеться без співпраці з МВФ. Але переговори щодо вже узгодженої програми ідуть повільно. Спонсори наполягають на виконанні своїх умов. Це — відкриття ринку землі і прийняття закону, що робить повернення націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам неможливим. Цікаво, чи схвалять ці закони рані-ше, чи тільки тоді, коли ми зіштовхнемося зі світовою кризою «більш готовими, ніж, наприклад, у 2008 році»? Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |