До вірусної біди, яка нині тримає людей у великій напрузі, бо ж ніхто не знає, коли все затихне і в яку ціну обійдеться, додалася ще одна — пожежі.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, з початку року в Україні зареєстровано понад 15 тисяч пожеж тільки на відкритих територіях і знищено десь 18 тис. га насаджень.

У своєму зверненні до українців Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності збільшення покарання за випалювання трави, а також звернувся до тих, кому байдуже до долі України.

«Мова про тих, хто у ХХІ сторіччі спалює траву, чим спричиняє страшні пожежі. Я розповім, що таке ваше «байдуже» в цифрах. У цьому році кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася на 30%. Ваше «байдуже» — це пожежі на території майже у 20 тисяч гектарів. Це в чотири рази більше пожеж в українських лісах. Через ваше «байдуже» цілодобовим гасінням пожеж займається три з половиною тисячі людей та тисяча одиниць техніки ДСНС. Результати вашого «байдуже» були помітні навіть із супутників НАСА. Я вітаю рішення про збільшення штрафів за спалювання сухостою. Водночас пропоную парламенту подумати про можливість більш жорсткого кримінального покарання за такі бездумні дії», — наголосив керівник держави.

Якщо говорити про Одещину, то практично щодоби рятувальники головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області здійснюють близько двох десятків виїздів на загоряння у природних екосистемах.

Ось лише кілька показових прикладів складної роботи рятувальників, спричинених, як правило, людським недбальством і байдужістю, що призводять до величезних втрат.

10 квітня дві пожежні машини та восьмеро рятувальників упродовж години гасили пожежу в селі Лісничівка Балтського району. Господар спалював суху траву, казав, робив все як завжди, але цього разу вогонь швидко перекинувся на надвірні споруди, знищив стіжок сіна і запаси дров. Чоловікові вистачило розуму викликати підмогу, відтак рятувальники, які оперативно прибули на виклик, не дали полум’ю добратися до помешкання та хліва з худобою.

Цього ж дня на Єгорівській дільниці Роздільнянського лісництва спалахнув хвойний лісок на 5 га. До ліквідації пожежі, яка загрожувала знищити практично все лісництво, залучалися чотири одиниці пожежно-рятувальної техніки та 21 співробітник ДСНС.

У селі Сухолужжя Білгород-Дністровського району пожежа на території приватного домогосподарства, спричинена спалюванням сміття, знищила надвірну споруду, нову теплицю і перекинулася на очерет.

13 квітня за межами села Єреміївка Роздільнянського району 58-річний чоловік, найнятий пасти громадське стадо, у вітряну погоду підпалив суху траву. Якби люди здалеку не примітили, що той намагається самотужки загасити полум’я, яке вже вийшло з-під контролю і почало захоплювати велику площу, якби не збіглися і не викликали на підмогу пожежників, «розвага» пастуха могла б призвести до знищення рослинності, тваринного світу та навіть ближніх лісових масивів, а також створити загрозу житлу і майну громадян.

Упродовж лише однієї доби зафіксовані випадки загоряння сухої рослинності на відкритих територіях за межами с. Барабой Овідіопольського, с. Перейма Балтського, с. Салгани та смт Затока Білгород-Дністровського, с. Любомирівка Поді-льського районів, а також за межами Ізмаїла, Сарати, Ширяєвого, Вилкового…

11 квітня поруч з Біляївкою (вже вкотре!) горіли дністровські плавні. Пожежа, пише місцеве видання «Біляївка.Citi», спалахнула неподалік від міста.

У viber-групі, де збираються поспілкуватися онлайн пошановувачі природи Турунчука, один з учасників написав, що бачив, як очерет підпалювали невідомі з човна біло-синього кольору.

Вогонь у плавнях страшний ще й тим, що з 1 квітня до 15 червня там триває період так званої екологічної тиші. У цей час оаза перетворюються на великий «пологовий будинок, а потім і на ясла для сотень видів риб, птахів, тварин, які спрадавна живуть на цих територіях». На період «тиші» заборонено проведення робіт та заходів, які можуть стати джерелом підвищеного шуму чи неспокою. Свідомі люди намагаються навіть не підходити близько до води, щоб не заважати ні рибам, ні птахам, ні звірині. Ті ж, кому байдуже, що там вилуплюється і нереститься, кажуть, що плавні палили спрадавна, щоб швидше наростали нові.

Біляївці почали писати, мовляв, в інших регіонах України за інформацію про підпалювачів оголошують винагороду. Можливо, для тих, хто не байдужий до стану дністровських плавнів, також прийшов час об’єднатися та спробувати встановити підпалювачів? Якщо, дорікають, цього не може зробити ні поліція, ні адміністрація Нижньо-дністровського національного природного парку?

До слова, Біляївська ОТГ подала заявку до проєкту-челенджу лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні. Це такий такий-собі виклик для громад, які прагнуть ефективно запобігати випалюванню стерні, опалого листя, органічних та інших садових і сільськогосподарських відходів у своїх спільнотах. «Не спалюй — компостуй!» — гасло проекту.

Справді, всіляка органіка — це безцінний компост, який збагачує ґрунт, сприяє підвищенню врожаю, а кожне, навіть невеличке, багаття — потенційна загроза довкіллю та ще й «пропалена» під ним на глибину від 50 см до метра земля, яка відійде від спричиненої їй кривди щонайменше через три-п’ять років, тобто лише тоді на місці цього згарища оселиться хробачок чи виткнеться якась рослинка.

Майже два тижні горить Чорнобильська зона відчуження. Вогонь устиг знищити десятки залишених людьми сіл, добирається до самої станції і до мертвого міста Прип’ять.

На Одещині мешкають тисячі евакуйованих з тих місць людей, які з болем сприймають кожну тривожну новину, адже дехто бодай раз на кілька років міг поїхати й прибрати могилки рідних. Вогонь, який господарює нині на їх малій батьківщині, не залишає на своєму шляху нічого…

Як наголошують в Укргідрометцентрі, тенденцією останніх років є підвищення температурного режиму та значне зростання кількості днів із максимальною температурою вище норми, що призвело до виникнення періоду надзвичайної пожежної небезпеки по всій території країни. Ситуація в Чорнобильській зоні особливо небезпечна, оскільки може призвести до забруднення територій радіоактивним пилом.

Відряджені одеські рятувальники допомагали гасити лісові пожежі у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. Загалом упродовж доби там скидали авіацією до 500 т води, дефіцит якої цього року ми всі ще відчуємо.

Звісно, усе це обходиться дуже дорого. Для здійснення додаткових заходів, пов’язаних із пожежами в Чорнобильській зоні, держава виділила з резервного фонду 44,86 млн грн. Зазначається, що такі додаткові заходи необхідні з огляду на те, що, за повідомленням ДСНС, з початку року в зоні відчуження там уже сталося 27 пожеж на площі близько 70 га. (До речі, екологи стверджують: нині ми висаджуємо втричі менше, ніж вигорає!)

Рятувальники нагадують, що легковажне ставлення, примножене на небезпечні для екосистем погодні умови, коли суха рослинність спалахує від найменшої іскри, відтак пожежа може поширитись на великі території, знищуючи все на своєму шляху, у більшості випадків може призвести до катастрофічних наслідків, зокрема й загибелі людей. А те, що основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор, підтверджують вражаючі статистичні дані: до 95% випадків. Горить по всій країні!

Можливо, людей приведе до тями бодай покарання гривнею. Верховна Рада 13 квітня істотно збільшила розміри штрафів за правопорушення, що призводять до пошкодження екосистем.

Так, в рази підвищений штраф за самовільне випалювання рослинності: якщо раніше за це відбувалися 170—340 грн (це за умови, що піймали «на гарячому»), то тепер сума збільшена до 3060—6120 грн для громадян і 15300-21420 грн для посадовців.

Виросли також стягнення за порушення правил протипожежної безпеки в лісах: із 85—255 до 1530—4590 грн. Також посилена відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу: за ст. 241 (забруднення атмосферного повітря) штраф збільшився із 1700—3400 до 30600—61200 грн, а за знищення або значне пошкодження об’єктів рослинного світу — із 5100—8500 до 91800—153000 грн.

Погодьтеся, що навіть виплачені великі штрафи не компенсують втраченого.

ДСНС України закликає громадян не провокувати пожежі у природних екосистемах. Будьте, вимагають рятувальники, максимально відповідальними у пожежонебезпечний період.

Служба порятунку закликає не випалювати сухостій, минулорічне листя та сміття і нагадує, що категорично забороняється: створювати смітники та спалювати відходи; розводити багаття у лісі та лісосмугах; палити, кидати непогашені сірники та недопалки; залишати просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я; спалювати стерню та рослинні залишки на сільськогосподарських полях; дозволяти дітям бавитися із сірниками та запальничками.

Шановні громадяни! Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків та матеріальних збитків.

Якщо ж ви помітили займання в лісах, лісосмугах чи на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером «101». І ніколи не проходьте повз вогонь, якщо не бачите, що там вже активно працює пожежна бригада.