Фінансовий моніторинг — це правила, за якими банки перевіряють легальність грошових переказів.

Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення й оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорта, ідентифікаційний номер, реєстрацію, номер телефону.

Якщо клієнт здійснює підозрілі операції (раптом переказує багатосоттисячну суму, тоді як на картку отримував лише звичайну пенсію), банк має право відмовити в обслуговуванні, поки клієнт не пояснить походження своїх коштів.

28 квітня цього року набрав чинності новий закон, який впроваджує ті ж норми фінансового моніторингу, що вже давно й успішно діють у Європейському Союзі.

Якщо ви сумлінний клієнт і не проводите незаконних операцій, то для вас новий закон нічого не змінює.

Безпосередньо учасники ринку (банки, небанківські установи, а також ті, хто став суб’єктами фінмоніторингу: нотаріуси, юристи, аудитори, бухгалтери, поштові оператори та інші) теж можуть не хвилюватися, адже Національний банк дає тривалий перехідний період — до 1 січня 2021 року. Часу на приведення своєї роботи у відповідність до норм нового закону вистачить.

Ризико-орієнтований підхід

Ризико-орієнтований підхід означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливіше. Йдеться про політиків, політичні партії і, звісно ж, олігархів. Тобто тих, хто може проводити великі грошові операції.

Натомість менше перевірятимуть операції звичайних клієнтів: студентів, пенсіонерів, отримувачів коштів у межах зарплатного проєкту чи соцдопомоги, «білий» бізнес, що платить податки, ОСББ, ЖКГ, інтернет-провайдерів. Перевіряти їх просто нема сенсу, адже ризиків, що ці категорії займаються відмиванням грошей, дуже мало.

Водночас закон дозволить суттєво зіпсувати життя схемщикам. Він чітко прописує механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансуванням тероризму.

Отже, НБУ одночасно послаблює фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу і порядних громадян та посилює контроль для нечесних підприємців і злочинців.

Звітування про операції понад 400 тис. грн

Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а підстав для цього було аж 17. У вас могли запитати ціль операції й навіть попросити вказати джерела походження коштів.

Тепер закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн і зменшує список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти. Зараз їх лише чотири:

— операції, пов’язані зі зняттям готівки понад 400 тис. грн;

— переказ коштів за кордон політиками, публічними діячами, громадськими об’єднаннями, політичними партіями;

— міжнародні перекази понад порогові суми;

— коли переказ відбувається у країну «в антилегалізаційній сфері», як, скажімо, Північна Корея.

Є очевидно незаконні операції, наприклад, торгівля зброєю. Але є операції, які не мають видимих злочинних підстав. Якщо банк уже 10 років обслуговує клієнта, знає джерела його прибутків, легальну звітність і сплату податків, то щоразу не потрібно перевіряти доцільність операції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.

Водночас, якщо цей клієнт 10 років займається торгівлею овочами, а зараз вирішив переказати мільйони за поставку металобрухту, то банку потрібно замислитися.

Про перекази

Важлива і дуже актуальна тема — грошові перекази.

Національний банк вкотре наголошує: вимоги закону не поширюватимуться на:

— сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);

— сплату кредиту до 30 тис. грн;

— оплату товарів і послуг за допомогою картки (незалежно від суми);

— всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;

— зняття коштів з власного рахунку.

Про мобільний зв’язок

Зберігати спокій можуть й оператори мобільного зв’язку. Вони зможуть, як раніше, надавати послуги неідентифікованим абонентам. Норми закону не регулюють телекомунікаційні послуги. Без будь-яких змін та обмежень відбуватиметься оплата мобільного зв’язку, розрахунки бонусними картками тощо.

Про дистанційність

Відкрити рахунок, не виходячи з дому, стало реально. Головна перевага нового закону — дистанційна ідентифікація клієнта.

Як це працює? Коли ви приходите в банк відкрити рахунок, вам потрібно заповнити анкету, надати сканкопії документів, розказати про свій дохід. Це ідентифікація.

Тепер же можна уникнути відвідування відділень банків.

НБУ пропонує ряд способів для дистанційної ідентифікації:

— відеодзвінок від вашого банкіра;

— система BankID НБУ, до якої під’єднані 14 банків (серед них і найбільші: «ПриватБанк» та «Ощадбанк»);

— електронний підпис.

Або інші прості способи — моделей вистачає.

Про поштових операторів

Ще одна новація — це розширення кола перевіряльників. До їх переліку додаються поштові оператори, компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей (криптовалюти). Також обов’язки фінансового моніторингу покладаються на бухгалтерів, аудиторів, юристів, нотаріусів.

Про електронні гаманці

Ідентифікацію та верифікацію користувачів існуючих електронних гаманців фінансові установи зможуть провести до 1 січня 2021 року. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувалися для тіньових операцій.

Також буде запропонована спрощена модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фото клієнта з його особистими документами.

Про готівкові перекази понад 5 тис. грн

Операції на суму понад 5 тис. грн з 1 січня 2021 року потребуватимуть ідентифікації клієнта. Це стосуватиметься лише тих випадків, коли ви поповнюватимете готівкою в терміналі картку іншої людини. У такому випадку банк знає клієнта, якому ви надсилаєте гроші, але не знає вас, тому попросить пройти ідентифікацію — наприклад, прикласти свою картку до зчитувача на терміналі.

Це обмеження не створить суттєвих незручностей, адже середній чек переказу через термінали самообслуговування та банкомати з функцією прийому готівки в Україні складає 832 грн. Це ушестеро менше, ніж встановлений ліміт у 5 тис. грн.

У власників терміналів є два варіанти роботи з 1 січня: встановити на термінали спеці-альні зчитувачі або приймати платежі до 5 тис. грн без ідентифікації.

Про перекази з картки на картку

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунку на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, вже ідентифіковані.

Банки мають інформацію про кожного власника рахунку чи картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.

Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це — низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тис. грн.

Також НБУ ніколи не вимагав і не вимагатиме, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.

Про надходження грошей з-за кордону на вашу картку

Залишається без змін.

Жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

Про перекази готівки за кордон

Якщо ви переказуєте за кордон готівку через міжнародну систему переказу коштів, то вас попросять показати паспорт та пояснити, що це за платіж. Наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.