У БІБЛІОТЕЦІ ГРУШЕВСЬКОГО ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ, ПІСЛЯ ОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ПУБЛІЧНИЙ ЗАХІД — ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ ІГОРЯ СТАМБОЛА

«Одного зимового ранку російське місто Челябінськ зазнало удару з неба. Що сталося насправді, зрозуміли лише кілька людей, адже інші нічого не помітили. Після удару країною поширюється невідомий смертельний вірус, що охопив сотні тисяч людей. Російська влада приховує апокаліптичність наслідків пошесті, що її західні засоби масової інформації назвали «Russiantongue» («Російський язик»), закриває кордони і ліквідує заражених. Ситуацією намагаються скористатися політичні й силові структури Росії та України. Четверо людей, об’єднаних бажанням врятуватися, намагаються вибратися з Росії назавжди…» — саме таку передмову має нова художня книжка історика і письменника Ігоря Стамбола, презентована 21 липня в стінах Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського.

Біографічна довідка. Стамбол Ігор Іванович народився у селі Василівка Біляївського району Одеської області. Закінчив історичний факультет ОНУ ім. І.І. Мечникова. 2016 року захистив кандидатську дисертацію з історії України за темою: «Іван Львович Липа в українському національному русі (кінець ХІХ — початок 20-х років ХХ ст.)». Як історик чимало досліджень присвятив вивченню рідного краю. 2015-го став лауреатом конкурсу короткої прози в рамках проєкту «Бессарабські діалоги». Натепер — доцент Інституту журналістики Київ-ського університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (за сумісництвом), учений секретар Українського комітету славістів.

Зауважимо, що пан Ігор не вперше презентує свої видання в Бібліотеці Грушевського. Так, 12 березня 2017 року тут був представлений історичний нарис «Іван та Юрій Липи» авторства Ігоря Стамбола та історика, дослідниці життя і творчості Юрія Липи, заступника голови правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип (Одеса) Світлани Кучеренко. Ця праця, створена на основі архівних джерел, листування та спогадів сучасників, побачила світ 2016-го у рамках серії «Знамениті українці» харківського видавництва «Folio» та містила у собі нові факти біографії видатної родини українських громадських і політичних діячів — письменника, видавця, лікаря за фахом, міністра культів уряду УНР (1919) та охорони здоров’я уряду УНР в екзилі (1920), Івана Львовича Липи (1865—1923) і письменника, ідеолога українського націоналізму Юрія Івановича Липи (1900—1944), чиї долі та діяльність безпосередньо пов’язані із Одесою*.

Дещо згодом, 25 червня того ж 2017-го, в ООУНБ відбулося знайомство громадськості міста з дебютною збіркою художніх оповідань Ігоря Стамбола «Злочинний порятунок», що стала переможницею першого Всеукраїнського літературного конкурсу кращих творів на сільську та аграрну тематикуімені Григора Тютюнника в номінації «Проза». До видання увійшло шість історичних і соціальних оповідань про події Другої світової, повоєнний голод та 1990-і роки в Україні. Ці твори покликані заповнити прогалини в історичній пам’яті народу, висвітлити протистояння прорадянської і національної концепцій та акцентувати увагу на ролі маленької людини на тлі глобалізму історії.

Тоді під час виступу пан Ігор зазначив, що вихід «Злочинного порятунку» став справжньою перемогою — «переходом за невловимий горизонт» не лише для нього, а й для всього українського села, проблематику якого й описано в книжці. Окреслюючи плани на майбутнє, автор ще тоді (роботу над «Прокляттям інших» було розпочато 2016-го. — К.С.) анонсував, що має намір публікації художнього твору, де в містично-реалістичному ключі було б показано, як злочини комуністичного режиму ХХ ст. вплинули на формування сьогоднішнього посттоталітарного суспільства. Втім, задум здійснився лише складного 2020-го, коли 160-сторінковий трилер «Прокляття інших» побачив світ у видавництві «Мандрівець».

У вступному слові під час презентації директорка Бібліотеки Грушевського Юліана Амельченко констатувала, що 2020 рік є справді випробувальним як для світової, так і для української спільнот й негативно позначився не лише на фінансовій сфері, а й на стані культурницького, мистецького та літературного процесів. Зважаючи на це, перехід до адаптивного карантину та дозвіл на проведення заходів, хоча й за умови дотримання протиепідемічних норм, стали «ковтком свіжого повітря» для закладів та діячів культури. При цьому особливою приємністю, за словами пані Юліани, стало те, що першість у проведенні «посткарантинної» презентації віддано давньому доброму другові книгозбірні, нашому землякові Ігореві Стамболу.

Думку Юліани Амельченко підтвердив і наш шанований гість — Ігор Стамбол, котрий, будучи співробітником бібліотечної установи, не з чуток знає про проблеми та труднощі, що спіткали заклади культури під час карантину. Однак обставини, які перенесли першу презентацію книги з Києва, як було заплановано автором, до його рідного краю, за словами пана Ігоря, пішли виданню, де Одеса фігурує як місто, в якому спойлер (передчасно розкрита важлива інформація. — К.С.) може врятуватися від вірусу, лише на користь.

В основі книги — «новий погляд на тенденційність» (аспекти буття сучасних суспільств України та Росії, події 2013—2014 років.), а також на «зомбованих вірусом» постатей, що «сидять в Кремлі», «вершать україн-ську інформаційну політику», на пересічне населення. До речі, всі вони взяті автором з реального життя та історичних джерел, але, на відміну від класики жанру, є зомбі не в прямому значенні слова. «Герої книги — не вмерли, а спокутують гріхи предків, ілюструють найгірші сторони людей, які живуть потойбіччям минулого. Бо ж відмова від покаяння за совєцькі злочини привела нас до основ сучасного геноциду, сучасних злочинів проти української нації. Це все наслідки того, що ми не проговорили, не винесли для себе повчальних висновків. Звідси і назва — «Прокляття інших», — пояснює Ігор Стамбол.

Щодо творчого задуму, автор згадує, що ідея перекладення історичних реалій суспільства у гротескну форму прийшла до нього — поціновувача жанру горору — після перегляду чергового тематичного фільму. Основною ж метою книги стало пояснення в художній формі, але з історичної точки зору, феномену тоталітаризму, комуністичного минулого, геноциду та інших украй актуальних питань української історії, що гостро постали після подій Революції Гідності 2013—2014 років та початку війни на сході України у 2014-у.

При цьому, пан Ігор визнає, що як історику йому прикро спостерігати за тим, як західне суспільство рік за роком усвідомлює та досліджує жахи тоталітарних систем, а українське — яке чи не найбільше постраждало від них — ні. Ускладнює ситуацію й те, що українські автори, за деякими винятками, звичайно, «завинили перед українським читачем» тим, що не писали про тоталіризм, не донесли світові український біль.

Тож, маючи україноцентристські погляди, в «Проклятті інших» Ігор Стамбол намагався, не ускладнюючи, в динаміці показати означену проблематику тим, «хто не хоче довго розбиратися з питаннями» — молоді та «деяким дорослим», котрих, як стверджує автор, «у нас, на жаль, дуже багато» (йдеться про профанів в українській історії. — К.С.), а також категорії громадян, що знається на історії не достатньо глибоко. В даному контексті, до речі, автор отримав «найбільш позитивну оцінку» від родича, що особливо не цікавиться політикою. «Я задоволений, книга виконує свою роль», — підсумував відгуки присутніх про презентовану книжку Ігор Стамбол.

Загалом, перша презентація в умовах адаптивного карантину зібрала значну кількість поціновувачів сучасної української історії та літератури. На захід, зокрема, завітали історики і громадські діячі Олександр Музичко та Світлана Кучерук, представники бібліотечних установ міста — ОННБ та книгозбірні almamater Ігоря Стамбола ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Колектив бібліотеки Грушевського щиро дякує панові Ігорю за висвітлення малодосліджених сторінок української історії та завжди радо чекає у гості з новими науковими дослідженнями та художніми творами, з якими, ви, шановні наші читачі, можете ознайомитися, завітавши до книгозбірні.

Ксенія СОРОКІНА,

аспірантка кафедри історії та етнографії України ОНПУ,

співробітниця ООУНБ імені М.С. Грушевського.

*Нагадаємо читачам, що, будучи активним членом одеської української громади, співзасновником одеської «Просвіти» (1905 р.) та одеського «Українського клубу» (1910 р.) Іван Липа, зокрема, завідував лікарнею в с. Дальник під Одесою (1902 — 1912), а також обіймав посаду комісара уряду УНР в Одесі (1918 р.).

Юрій Липа, в свою чергу, зростав, виховувався та навчався в Одесі, був одним із провідників молодіжної військової організації «Одеська Січ». 1917 р. редагував часопис «Вісник Одеси», 1918 р. брав участь у січневих боях проти більшовиків на вулицях Одеси; 1940 р. виступав у числі співзасновників Українського Чорноморського інституту в Варшаві, якій планував 1942 р. перевести до нашого міста.

Видання «Іван та Юрій Липи» отримало значний резонанс і цілком заслужено стало окрасою краєзнавчого фонду нашої бібліотеки.