Виробництво продукції сільського господарства в Україні у першому півріччі 2020-го, порівняно з таким же періодом минулого року, скоротилося на 18,7%. Про це йдеться в огляді економічної активності від Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Як зазначається, продукції рослинництва наші аграрії виробили аж на 56,8% менше, тваринництва — на 2,2%.

Погодьтеся, такі цифри лякають і неабияк дивують. Як це так? Нам кажуть, що аграрії допоможуть «підстелити соломки» на дно ями, в яку разом зі світовою економікою падає українська, мінімізувати удар коронакризи, поліпшити ситуацію з експортною виручкою... А тут — таке! Майже 19% падіння в АПК, тоді як загальне скорочення вітчизняної економіки в першому півріччі, за даними того ж Мінекономрозвитку, склало «лише» 6,5%!

«Укрінформ» узявся проаналізувати цифри, розібратися що й до чого, і зробив висновок: панікувати зарано. Втрати наших аграріїв і справді значні, особливо — в овочівництві. Але ж основна, зокрема й експортна надія українських селян, — зернові та олійні культури. Експерти ж уже обережно кажуть, що врожай «коронавірусного» року в цьому сегменті може виявитися навіть рекордним...

За даними Мінекономрозвитку, ситуація в агросфері упродовж січня-травня була не такою вже й страшною — загальне скорочення на 2%. І раптом — червневий провал, що й потягнув усі показники донизу: обсяги виробництва сільгосппродукції скоротилися на 40,6% в річному вимірі! Серед основних причин аналітики профільного міністерства називають зменшення через карантин попиту на продукцію АПК у країнах-торговельних партнерах, а також низьку врожайність більшості сільгоспкультур порівняно з минулим сезоном. Скорочення ж виробництва тваринницької продукції пояснюють високою затратністю вирощування великої рогатої худоби, а також адаптацією підприємств до нових умов господарювання (мова, зокрема, про виробників пташиного м’яса)...

Отже, висновок очевидний: основним внеском у «загальний мінус» стало понад 40-відсоткове червневе падіння. Але, на думку заступника директора компанії «ПроАгро Груп» Марії Колесник, цю цифру не можна вважати показовою. Тим паче — робити на її підставі якісь невтішні для вітчизняних агровиробників висновки.

«Маємо зважати, що у червні виробництво (порівняно з минулорічними показниками) найсуттєвіше впало через те, що нинішня збиральна кампанія почалася на два тижні пізніше — через погодні впливи». Тобто реальний рівень недовиробництва в першому півріччі, за оцінками експертки, набагато менший. Головна його причина — «карантинний» локдаун. Адже ринки та HoReCa (громадське харчування й готельне господарство) були закриті, і фермери фактично не мали можливості продавати свою продукцію. Мова, передовсім, про молоко, м’ясо та овочі.

Тож насправді, за оцінками експертів, ситуація для україн-ських аграріїв загалом не краща й не гірша, ніж у їхніх зарубіжних колег. А непогані цьогорічні врожайні перспективи дають надію на те, що найближчими місяцями втрачене вдасться надолужити.

Інша справа, що це більшою мірою стосується багатопрофі-льних господарств. Щодо фермерів і підприємств, які спеціалі-зуються на вирощуванні овочів та фруктів, то їм справді не позаздриш. Частково їхні втрати пов’язані зі зменшенням попиту на продукцію й неможливістю реалізувати її споживачам. Тож і доводилося, приміром, тепличні огірки у травні викидати на дорогу... Частково — не сама коронавірусна біда прийшла, а «з дітками» — з неврожайністю деяких овочів, ягід і ранніх фруктів.

Це позначилося як на внутрішніх продажах (де аграрії змогли дещо компенсувати недобір через вищі, ніж торік, ціни), і на показниках експорту.

Й останнє — мабуть, чи не найбільша проблема, на яку заплющувати очі не можна. Ще б пак: — за даними Української плодоовочевої асоціації (УПОА), із лютого по червень країна скоротила експорт плодоовочевої продукції на 43%! «Мінус» у виручці — понад $40 мільйонів ($58,5 проти торішніх $101,3 мільйона)!

«Падіння за ключовими експортними групами (волоські горіхи, заморожені ягоди і фрукти та свіжі яблука) стало найбільш відчутним — виручка знизилася рівно в півтора рази», — констатують в УПОА. Скажімо, експортна виручка від постачання яблук скоротилася в 4,5 раза (на $26,6 мільйонів). Хоча ціна яблук була набагато вищою за тогорічну, а пандемія посилювала попит на цю продукцію. Експерти пояснюють погіршення показників тим, що врожай яблук в Україні у 2019-у був порівняно невисоким. А через холодну весну і карантин зріс внутрішній попит. Тому високі ціни на внутрішньому ринку та дефіцит яблук робили експорт невигідним.

Виручка експортерів від продажу волоських горіхів у лютому-червні зменшилася на 36% (мінус $9,4 мільйона). Одна з головних причин — припинення експорту до Китаю.

Експорт заморожених ягід і фруктів за час карантину скоротився на 10%, або на $1,5 мільйона. «Головна причина — підвищення конкуренції на ринку ЄС з боку постачальників із Єгипту й Марокко. Що негативно позначилося на цінах», — пояснили експерти УПОА.

Приємним «експортним винятком» стала українська цибуля. За час пандемії її продаж за кордон зріс на 83%. Аграрії додатково отримали $3,1 мільйона.

Отже, робимо висновок, що карантин і справді добряче попсував життя українським аграріям. І, на жаль, вони не можуть розраховувати на такі обсяги компенсацій від держави, як їхні, наприклад, європейські колеги. З іншого боку, визначальним усе ж залишався фактор неврожаю окремих видів сільгосппродукції. А це означає, що подібні «провалля» можемо мати і в наступні роки, коли вже не доведеться «кивати на пандемію». Тож треба освоювати технології і сорти, які робили б агровиробництво менш залежним від погодних умов. А також покращувати моделі страхування ризиків в АПК.

Далі про приємне. У 2020/2021 маркетинговому році Україна може зібрати рекордний урожай зернових та олійних — 100 мільйонів тонн. А експорт цих культур сягне 61 мільйона тонн. Такі прогнози знаходимо у липневому звіті Української зернової асоціації. Отже, аналітики УЗА збільшили свої попередні розрахунки аж на 3 мільйони тонн. Пояснюють це покращенням урожайних перспектив ячменю і кукурудзи. Остання взагалі цьогоріч може дати як рекордний вал (38,9 мільйона тонн — за попереднього прогнозу 36,8 мільйона), так і найбільші в історії України обсяги експорту (33 мільйони тонн). А це ледь не на 3 мільйони тонн більше, ніж торік. За нинішніми цінами — «плюс» майже $550 мільйонів.

Також в УЗА поліпшили прогноз врожаю ячменю — із 7,6 до 8,2 мільйона тонн, та експорту цієї культури — із 3,8 до 4,2 мільйона тонн. Прогноз врожаю й експорту пшениці не змінився: 26,8 та 18 мільйонів тонн відповідно. Нагадаємо, торік урожай пшениці сягнув рекордних 28,2 мільйона, а експорт — 20,6 мільйона тонн.

Більш оптимістично, ніж місяць тому, налаштовані і в інформаційно-аналітичній компанії «ПроАгро Груп». «У серпні ми також переглянули прогноз валового збору зернових у 2020-у — із 74 до 76 мільйонів тонн. Зокрема, пшениці, за нашими розрахунками, буде зібрано не 26 (як прогнозували у липні), а 26,6 мільйона тонн, ячменю — не 7,6, а 8,6 мільйона, кукурудзи — 38,9 мільйона тонн, а не 38,5, як розраховували раніше. Щодо олійних, то ситуація зворотна: липневий прогноз (23,5 мільйона тонн) ми погіршили до 22,7 мільйона», — розповіла заступник директора компанії Марія Колесник. Вона уточнила, що, вочевидь, меншим буде вал ріпаку (2,5 мільйона тонн проти 2,97) і сої (3,3, а не 3,6 мільйона тонн). Прогноз щодо збирання соняшнику не змінився — 16,85 мільйона тонн.

При цьому основним чинником, який впливатиме на остаточний урожай, буде погода у серпні. «За сприятливих погодних умов сумарно виробництво зернових та олійних може і справді сягнути 100 мільйонів тонн, — не заперечує зроблених УЗА прогнозів пані Колесник, — але станом на зараз цей показник оцінюємо у 98,8 мільйона тонн».

У в середньостроковій перспективі УЗА прогнозує підвищення щорічного врожаю зернових та олійних в Україні до 113 мільйонів тонн. За цих умов експорт може сягати 75 мільйонів тонн. Нагадаємо, торік в Україні зібрали 98,4 мільйона тонн зернових та олійних культур. Валовий експорт — 62 мільйона тонн. При цьому експортна виручка впритул наблизилася до «символічної» позначки у $10 мільярдів.