Результати комплексного міжвідомчого оцінювання соціально-економічних наслідків COVID-19, представленого інститутами ООН уряду нашої держави кілька днів тому, свідчать, що пандемія штовхає Україну до найгіршої рецесії за останні десятиліття, можливо, навіть до тотальної депресії, з катастрофічними наслідками, найперше, для найуразливіших верств населення.

З початку пандемії в Україні зафіксовано майже 170000 підтверджених випадків COVID-19 і понад 3000 людських втрат від нього. За цей час у 84% домогосподарств зменшилися доходи, а практично в кожній другій родині принаймні один член сім’ї втратив роботу.

Криза, йдеться у звіті, введення карантину та закриття кордонів призвели до скорочення обсягів виробництва, витрат домогосподарств і торгівлі. Глобальні виробничо-збутові ланцюги обірвалися, і це, прогнозують світові експерти, призведе до різкого падіння ВВП у нашій країні.

Загалом надмірна залежність від соціальних виплат та грошових переказів для стимулювання економіки зробили Україну особливо вразливою до непередбачуваних обставин.

Понад 8% малих і середніх підприємств сьогодні опинилися на межі банкрутства і, ймовір-но, будуть змушені закритися. Безробіття зростає, відтак 9 мільйонів людей (кожен четвертий) можуть опинитися за межею бідності під час пандемії, яка накочується на всіх нас другою хвилею, найвірогідніше, ще потужнішою, аніж перша.

Оцінювання виявило, що криза по-різному вплинула на людей з огляду, наприклад, на гендер (жінки, особливо ті, що працюють у низькооплачуваному секторі роздрібної торгівлі, постраждали неспівмірно більше за інших); на економічний статус (люди на більш високооплачуваній офісній роботі можуть працювати віддалено, тоді як ті, хто працює фізично на низькооплачуваній роботі, в багатьох випадках втратили її або були скорочені); на місце-знаходження (жителі міст переважно мають краще інтернет-покриття, доступ до державних послуг і перспективи працевлаштування, ніж жителі сільської місцевості).

Ось чому міжнародні експерти рекомендують нам сподіватися на краще, готуючись, про всяк випадок, до тяжчих варіантів розгортання ситуації, тим більше, що, за прогнозами спеціалістів, людство приборкає коронавірус не раніше середини 2022 року, відтак давно пора мобілізуватися, щоб з найменшими, передусім людськими, втратами подолати лихе випробування.

Передвиборна метушня добряче знизила градус суспільної настороженості, відтіснила проблему коронавірусу, який нікуди не подівся, навпаки, ще більше розійшовся поміж людьми, які втратили і продовжують втрачати пильність.

Депутатських мандатів вірус точно не злякається. На той світ хвороба забирає і депутатів, і прокурорів, а не лише простих людей.

В Україні показник захворюваності на 100 тисяч населення впродовж останніх двох тижнів становить у середньому 107 за норми — 40.

На цей час зайняті 13 тисяч із 36 тисяч ліжок, відведених для хворих на коронавірус. Максимальна ж кількість ліжок у наших лікарнях, за даними МОЗ, яку можна виділити для лікування хворих на коронавірус, становить 50—52 тисячі. Не вистачить цих — під лазарети відводитимуть стадіони.

З понеділка, 21 вересня, в Україні почало діяти нове епідемічне зонування, яке триватиме впродовж двох тижнів.

Так званих «червоних» зон на Одещині не окреслили. А ось «помаранчеву» запроваджено у Біляївці, Ізмаїлі, Чорноморську та у Березівському, Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Овідіопольському, Тарутинському, Татарбунарському районах; «жовту» — в Одесі, Білгороді-Дністровському, Поді-льську, Теплодарі, Южному та

в Арцизькому, Білгород-Дністровському, Біляївському, Кілійському, Лиманському, Поді-льському, Роздільнянському, Савранському, Саратському, Ширяївському районах.

За інформацією обласного лабораторного центру МОЗ України, на ранок 22 вересня на Одещині зареєстрований 11841 випадок COVID-19. З них 4834 особи — жителі Одеси.

За останню добу в регіоні діагностовано 232 нових випадки захворювання: 93 — в одеситів, 139 — у жителів області.

За даними на 22 вересня, на лікуванні в міській клінічній інфекційній лікарні перебувають 204 пацієнти з COVID-19. З них 160 — у стані середньої тяжкості, 44 — у тяжкому. Ще п’ятеро дітей з підтвердженим коронавірусом — під наглядом медиків дитячої міської клінічної лікарні №3.

За минулу добу в інфекційну лікарню поступили 24 особи з підозрою на COVID-19.

Хто б міг подумати, що однією із серйозних проблем у боротьбі з коронавірусом в Одесі стане те, що частина пацієнтів, які вже пройшли призначене лікування в умовах стаціонару, захочуть залишатися у лікарняних стінах, хоча стан їх здоров’я дозволяє повернутися додому і навіть продовжити роботу чи навчання?

Про такі випадки розповів під час дистанційного засідання оперативного протиепідемічного штабу міський голова Геннадій Труханов. Деякі люди, сказав, не хочуть повертатися додому через те, що остерігаються інфікувати своїх родичів. Дехто відверто побоюється, що його стан погіршиться, тому вважає за краще залишатися подовше в інфекційній лікарні, під цілодобовим наглядом фахівців.

Почастішали і випадки, коли громадяни вимагають госпіталі-зації, хоча медичних показань до того нема. Хтось каже, що просто боїться, що стан погіршиться і ніхто не прийде на допомогу, бо вже, мовляв, звертався до медиків, а хтось наполягає на госпіталізації, бо не може з легким перебігом недуги перебувати в самоізоляції вдома, де мешкає родина.

Гірше, коли люди зумисне приховують захворювання, продовжують ходити на роботу, боячись втратити її чи викликати відразу колег через хворобу. З тих же причин чимало громадян навіть при госпіталізації приховують свої справжні анкетні дані і місце проживання, чим вносять плутанину у статистику.

Часто громадяни здають відповідні аналізи в приватних лабораторіях, а потім лікуються у приватних же клініках (а таких в Одесі, за даними на 1 вересня, 56) або у приватних лікарів (з якими підписано близько 70 тисяч декларацій). При реєстрації там дані записуються зі слів пацієнта, без документів, а потім виявляється, що відомості неправдиві або неточні.

Почастішали випадки, коли жителі районів не хочуть їхати на лікування в обласну лікарню (за пропискою) і називають лікарям швидкої допомоги довільну адресу нібито своєї одеської реєстрації, щоб потрапити у міську лікарню, сподіваючись, що так, заплутавши медиків, вдасться приховати свій діагноз.

У зв’язку з цим міська влада хоче зобов’язати приватні лабораторії записувати дані людей винятково на підставі документів, що засвідчують особу, а також подавати дані про виявлених хворих на COVID-19 у міський департамент охорони здоров’я. Кажуть, що міська влада звернулася до МОЗу, аби звідти надали інструкцію, як бути з пацієнтами, котрі отак чинять.

Людей зрозуміти можна. Відтак кожен окремий випадок мусить розглядатися як окрема життєва проблема. Таких — не тисячі. Невже важко, якщо навіть сталося все непередбачувано, організувати кілька десятків чи навіть сотень тимчасових місць перебування у приватних чи комунальних санаторіях або на базах відпочинку, звідки вже практично виїхали відпочивальники, у готелях? Можливо, навіть платних, щоб люди спокійно одужали і повернулися до роботи, у родини.

А могли б розщедритися і кандидати в депутати, які мають гроші на те, щоб засмічувати місто і всі під’їздні шляхи білбордами зі своїми портретами. Кожен-бо так заповзято, принаймні на словах, турбується про людей! До гикавки.