Ця публікація — про боротьбу однієї з парафій за своє законне право бути в лоні єдиної помісної Православної церкви України та ті маніпуляції, до яких вдається Московський патріархат, аби всіляко цьому завадити. Вочевидь, стратегія, обрана відданими Москві противниками церковної самобутності українців, полягає в тому, щоб створити складнощі й занурити у тривалу та заплутану юридичну тяганину кожну громаду, яка наважиться виступити за єдність зі справді українською Церквою.

26 січня 2019 року релігійна громада Свято-Покровського храму смт Сарата Одеської області на чолі з настоятелем, благочинним Саратського округу РПЦ в Україні протоієреєм Владиславом Шіманом провела збори, на яких відбулося голосування про перехід до Православної церкви України. Результати голосування виявилися більш ніж красномовними: 287 осіб висловилися за, четверо — проти й четверо утрималися.

Здавалося б, ніяких перепон після такого переконливого рішення виникнути не повинно, адже громада реалізувала своє законне право на зміну підлеглості.

Однак через два місяці, а саме 21 березня, було виявлено зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, де всупереч закону, ймовірно, за поданням Одеської єпархії РПЦ в Україні, державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» С.В. Манютою було змінено керівника громади та підписанта: замість настоятеля Свято-Покровського храму протоієрея Владислава Шімана головою і підписантом вказали М.В. Аратовського. І вже 23 березня новий благочинний Саратського округу РПЦ в Україні протоієрей Миколай Костов, юрист Одеської єпархії РПЦ в Україні Оксана Колотенко, «новопризначений настоятель» Свято-Покровського храму ієрей Миколай Аратовський, віряни РПЦ в Україні та група невідомих осіб намагалися захопити храм.

Цього ж дня справжній настоятель Свято-Покровського храму протоієрей Владислав Шіман подав заяву в поліцію щодо незаконних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

24 березня було виявлено зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які здійснила державний реєстратор комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Т.І. Мельник. Як з’ясувалося, 6 березня «власником» будівлі Свято-Покровського храму «стала» Одеська єпархія РПЦ в Україні на підставі лише технічного паспорта, виданого фізичною особою-підприємцем Н.С. Павленко 11 січня 2019 року. Тобто все це відбулося за два тижні до зборів парафії, на яких ухвалили рішення про перехід до ПЦУ.

На підставі цих фактів Національна поліція відкрила два кримінальні провадження. Наразі відомості про хід розслідування відсутні, однак є інформація, що заявником про зміну права власності на будівлю храму, ймовірно, виступив особисто очільник Одеської єпархії РПЦ в Україні митрополит Агафангел (Саввін Олексій Михайлович).

18 квітня 2019-го Міністерство юстиції України задовольнило в повному обсязі скаргу громади й скасувало незаконні зміни в реєстрах. Але Московський патріархат на цьому не зупинився й розпочалися судові справи.

У липні 2019-го Р.С. Гурін звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до релігійної організації «Свято-Покровський храм смт Сарата» з проханням визнати недійсними рішення загальних парафіяльних зборів, які відбулися 26 січня.

Суд першої інстанції, Апеляційний суд, а згодом і Верховний суд України не задовольнили позов пана Гуріна.

Наразі у провадженні Тарутинського районного суду Одеської області (суддя П.А. Кравченко) перебуває справа №513/988/19 за позовом громадянина В.В. Каланжова до релі-гійної організації «Православний прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата УПЦ» про визнання недійсним рішення загальних зборів. Дивним чином відповідачем у цій справі виступає Миколай Аратовський («новопризначений настоятель» Свято-Покровського храму). Невідомо, на яких підставах, бо ж у Єдиному державному реєстрі єдиним представником і підписантом є Владислав Іванович Шіман — справжній настоятель. Імовірно, мова може йти про підробку документів, але очевидно, що в цьому випадку представники Московського патріархату судяться самі з собою задля отримання вигідного для себе результату.

14 липня 2020 року відбулося засідання і в Одеському апеляційному суді. Позивач В.В. Каланжов звертався до суду про заборону Одеській обласній державній адміністрації змінювати підлеглість і назву парафії та реєструвати статут у новій редакції, яка вказуватиме на приналежність до ПЦУ.

Окрім того, в серпні 2019-го Київський окружний адміністративний суд відкрив два провадження за позовом Одеського єпархіального управління РПЦ в Україні до Міністерства юстиції України про зміни в Державному реєстрі юридичних осіб та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де релігійна організація «Православний прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата УПЦ» виступає як третя особа.

1 червня 2020 року було подано пакет документів до Одеської обласної державної адміністрації про реєстрацію статуту в новій редакції релігійної організації «Православний прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата УПЦ». 27 червня документи було повернуто з відмовою у реєстрації під цілковито надуманим приводам. У реєстрації було відмовлено вже втретє.

З моменту переходу до ПЦУ на настоятеля Свято-Покровського храму протоієрея Владислава Шімана, його дочку та інших членів його родини чиниться систематичний тиск і цькування з боку Одеської єпархії та вірних РПЦ в Україні.

Юристи Одеської єпархії РПЦ в Україні неодноразово здійснювали спроби під надуманими приводами вимагати відшкодування «моральних та матеріальних збитків». Судові розгляди наразі тривають.

Очевидно, що все це — спроби представників РПЦ в Україні залякати-зламати кожного, хто хоча б подумає про перехід до Православної церкви України. Однак нема сумнівів у тому, що становлення ПЦУ та єднання православних навколо Київського престолу зупинити не вдасться.

Тож об’єднаймося у всебічному сприянні громаді Сарати та кожній громаді, яка стала на складний, але правдивий шлях єднання українського православ’я!

Джерело: www.pomisna.info.