Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобі-гання корупції доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак — заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. Про це повідомляється на сторінці НАЗК у Фейсбук.

«Без цієї перевірки жоден ке-рівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів, оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», — наголосили в НАЗК.

За словами очільника НАЗК Олександра Новікова, Конституцій-ний Суд своїм рішенням від 28 жовт-ня щодо конституційності окремих положень антикорупційного законодавства не лише знищує боротьбу з корупцією в країні, а й паралізує роботу всього державного апарату.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єк-том декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня, о 19.00, НАЗК на виконання рішення КС закрило доступ до Реєстру декларацій. Як передає «Укрінформ», відповідний наказ НАЗК опубліковано на сайті Агентства.

Нагадаємо у серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів (з них 44 — це всі члени фракції «ОПЗЖ», Тарас Батенко та Віктор Бондар із «За майбутнє» та позафракційний Руслан Требушкін) щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від коруп-ційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.

Після ухвалення даного рішення у НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у декількох суддів ознаки декларування недостовірної інформації.

Річ у тім, що НАЗК раніше виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів КСУ — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Повідомляється, що у декларації Головатого за 2019 рік виявлено на 3,6 млн грн недостовірних відомостей, а в його колеги Завгородньої за 2018-й — на 615 тис. грн, у декларації за 2019-й — 754 тис. грн.

У відомстві нагадали, що декларування недостовірної інформації — це порушення статті 366—1, щодо якої судді голосували за визнання неконституційною. НАЗК зазначає про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення. «Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єк-тивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли йдеться про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

Зі свого боку журналісти-розслідувачі зі «Схем» докопалися ще глибше — розшукали незадеклароване майно, придбане в анексованому Криму й оформлене за законодавством країни-окупанта, у самого голови КС Олександра Тупицького.

На рішення КС відреагував Президент Володимир Зеленський. Він особливо наголосив на загрозах, які становить таке рішення для країни та її національної безпеки. «У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проєкти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика діра в бюджеті. А головне — ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра», — сказав Володимир Зеленський на терміново скликаному засіданні РНБО. «Я не впевнений, що судді Конституційного Суду самі вирішили зробити те, що вони вчора скоїли. Треба робити швидкі, але адекватні кроки. На законодавчому рівні — я впевнений, що це справедливо, — невідкладно зареєструвати законопроєкт у Верховній Раді, де передбачається відновлення доброчесності конституцій-ного судочинства в Україні», — наголосив Президент.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов зазначив: низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КС, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Зокрема, КС виступає «криголамом» досягнень нашої держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, руйнуючи антикорупційне законодавство. Він нагадав, що, крім останнього рішення, КС у лютому 2019-го скасував закон про незаконне збагачення. Внаслідок цього правоохоронці закрили гучні кримінальні провадження, результативності щодо яких від влади вимагає суспільство. «Такі дії Суду мають низку не просто негативних, а катастрофічних наслідків як у внутрішньо-, так і в зовнішньополітичному вимірі нашої країни. Кардинальним чином змінюється атмосфера відносин України з Євросоюзом, з Євроатлантичним співтовариством», — сказав він.

Олексій Данілов також звернув увагу, що скандальне рішення Суд ухвалив одразу після закінчення місцевих виборів, які самі по собі в частині децентралізації містять дуже складні виклики національній безпеці. На його переконання, такі кроки та їхня послідовність свідчать про ціле-спрямованість і продуманість антидержавних дій.

Голова НАЗК Олександр Нові-ков зазначив, що КС знищив усю систему запобігання корупції, відкинувши в 1991 рік. «Все, що будувалося за роки незалежності України, було демонтовано рішенням КС. Це відбулося всупереч позиції громадян України, 91% з яких вважають корупцію серйозною проблемою для українців», — наголосив він.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що рішення КС несе низку загроз для країни у зовнішньополітичній сфері, адже боротьба з корупцією в Україні була й залишається одним із ключових питань на порядку денному в діалозі з надійними партнерами. Йдеться про Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Канаду, Японію, Південну Корею та інших. «Усі вони тією чи іншою мірою інвестували у створення антикорупційної інфраструктури в Україні — свої ресурси, свої можливості. І тому теж відчувають відповідальність за продовження її існування», — зазначив він.

Міністр запевнив: якщо Україна не подолає наслідки проблеми, яка виникла, це продовжить системно негативно впливати на відносини України із вказаними партнерами.

За результатами засідання, Кабмін постановив відновити роботу Реєстру декларацій, що й зроблено 30 жовтня.

Окрім того Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який пропонує позбавити повноважень чинних суддів Конституційного Суду України через їх рішення у справі е-декларацій, та визнати це рішення «юридично нікчемним».

Втім, такий крок глави держави виходить за межі правового поля України, оскільки ніхто не має права оскаржувати рішення КС і воно є остаточним та обов’яз-ковим до виконання.

Зі свого боку голова Конституційного Суду Олександр Тупицький учора дав брифінг, на якому заявив, що після ухвалення рішення щодо е-декларацій обговорював ситуацію, яка склалася, з послами «Великої сімки» і що хотів обговорити цю проблему з Президентом Володимиром Зеленським, але їхня зустріч не відбулася.

«Я не почув від послів Великої сімки, що вони не поважають рішення Конституційного Суду. Вони погодилися з тим, що закони в Україні мають бути конституційними. Але вони ставлять запитання: «Ми витратили багато грошей, а результату нема», — цитує голову КС suspilne.media.

Олександр Тупицький наголосив також на необхідності звернутися до Венеціанської комісії, аби вона роз’яснила, як вийти із ситуації: «Суд буде виважено підходити до подібних рішень. А виважений підхід, судячи із сьогоднішніх подій, це звернення до Венеційської комісії, до експертних висновків. Звернення до Ради Європи, звернення через ОБСЄ до спеціальних радників ВС, які є іноземними громадянами. І напевно тоді, коли ти показуєш рішення Венеційської комісії, то ти уже захищений суддя. Вдамося до такого прийому», — пояснив голова КСУ.

При цьому він знову заявив про тиск, який чиниться на Конституційний Суд, зауваживши: «Можна одним рішенням КС змінити конституційний лад у країні, але ми на це ніколи не підемо, ніколи. Це рішення вже обговорювалося, це позиція усього Конституційного Суду України. Був і існує великий тиск. Було звернення суддів до Президента України про забезпечення нормальної роботи КС. Мені було доручено від імені суддів зустрітися з президентом і довести до відома всю інформацію. Я знаю, що ця зустріч планувалася, але так і не відбулася, а говорити є про що».

А ще голова КС заявив, що законопроєкт Президента про розпуск суду має ознаки конституційного перевороту, оскільки порушує Основний Закон у частині незалежності і недоторканності суддів КС.

Учора нардеп від партії «Голос» Ярослав Юрчишин на своїй ФБ-сторінці повідомив, що в Єдиний реєстр судових розслідувань внесено кримінальне провадження щодо «захоплення державної влади суддями Конституційного Суду». За його словами, якщо була змова з метою захоплення влади, то у рамках цього провадження це можна довести цілком законно, а не політично. А ще це дозволить усунути причетних до правопорушення суддів без руйнування інституції Конституційного Суду.

За матеріалами інтернет-видань підготувала