Вихід книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», як і судове рішення про цензуру її тексту, викликали великий резонанс і нагадали суспільству, що рецидиви тоталітарного мислення і політична кон’юнктура здатні породити небезпечні прецеденти, які гальмують демократичний розвиток країни і створюють і в без того неспокійному соціумі додаткову напругу.

19 листопада 1989 року Києвом пройшла незвична траурна процесія. Тисячі й тисячі людей несли на руках три домовини, вкриті «червоною китайкою», – так колись ховали козаків. Україна проводжала в останню путь своїх синів, закатованих злочинною комуністичною системою. Один з них – Василь Стус, великий український поет, людина повна болю і гідності, який ніколи не гнувся перед каральною машиною. Людина кришталевого сумління, яка разом з іншими правозахисниками підривала комуністичний тоталітарний режим, серце якої палало любов’ю до України, до рідного народу: «Але голови гнути я не збирався, бодай щоб там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

Василь Стус – поет, творець нової якості українського слова і нової системи ідейно-естетичних координат для виходу україн-ської культури на європейський рівень естетичного мислення. Його твори відкривають поза-просторовий світ іншого буття…

Страдницький шлях поета починається у 1972-у і закінчується у 1985-у. Табори Мордовії, золоті копальні Магадану, пермські табори особливого режиму… В жахливих умовах заслання і надлюдської праці поет творив, й одна за другою з рук в руки, від серця до серця перелітали його книжки віршів до людей. Це, зокрема, збірники «Палімпсести», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар» та інші. До самої своєї загибелі він працював над збіркою «Птах душі», але вона була знищена табірним керівництвом.

«Потужність його віршів помножена на скорботу його долі…» – так писав про Стуса поет Іван Драч після виходу в світ збірки вибраних поезій «Дорога болю», за яку 1991-го Стусові посмертно було присуджено Шевченківську премію. Нам усім, хто любить поезію, хто любить свою землю, хто шанує усіх тих, хто віддав за неї своє життя, промовляє живий Василь Стус:

…Народе мій,

до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним

і незлим обличчям,

як син,

тобі доземно поклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і в смерті з рідним краєм

поріднюсь...

Минуло понад тридцять п’ять років з дня смерті Поета, й ось у жовтні 2020-го року знову заборона. Українське суспільство обурила новина про те, що у наші дні, в незалежній Україні, може бути заборонено розповсюдження книги, яка містить документи із шеститомної кримінальної справи проти поета.

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд міста Києва заборонив розповсюдження на-друкованого тиражу книжки журналіста й історика Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», зобов’язавши видавництво «Віват» та упорядника видання видалити фрагменти тексту з окремих розділів. Це рішення суду викликало значний суспільний резонанс і спричинило надзвичайно високий попит на видання. За словами маркетингового директора «Вівату» Катерини Аврамчук, уже надвечір 19 жовтня був повністю розкуплений попередній наклад книги, кількість замовлень продовжувала зростати і за перший день після рішення суду видавництво отримало понад 9 тисяч передзамовлень...

На підтримку видавництва виступило Міністерство культури та інформаційної політики України, рекомендувавши книгу до прочитання. Очільник відомства Олександр Ткаченко побажав перемоги видавництву й автору в апеляційному суді та за власний кошт придбав частину тиражу для поповнення фондів національних та обласних бібліотек країни.

5 листопада два примірники книжки «Справа Василя Стуса» у подарунок від міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка отримала й Одеська національна наукова бібліотека.

ОННБ запрошує усіх охочих ознайомитися з унікальною книгою, яка цінна як трагічна сторінка біографії видатного українського Поета і Громадянина Василя Стуса, книгою, яка стала нагадуванням і засудженням каральної системи тоталітарної держави, що канула в Лету.

У новому виданні міститься рішення Дарницького районного суду міста Києва про заборону книги, яке може вступити в силу 18 листопада, та передмова укладача Вахтанга Кіпіані, яка починається зі слів: «Ця книга вже є історією України. Її тримають у руках десятки тисяч українців. Вона є навіть у Бібліотеці Конгресу США. Про неї знають, її обговорюють, її читають. І її судять…».

Прочитайте книгу, щоб дізнатися правду про долю загиблого поета, мислителя, правозахисника, борця за незалежність України, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху Василя Стуса! Прочитайте, аби вшанувати пам’ять Великого Українця, автора, якому не судилося побувати на презентації жодної своєї книжки, бо в рідній країні їх не дозволено було друкувати.

Прочитайте, аби підтвердити його пророчі слова: «…Народе мій, до тебе я ще верну…».