Державна служба зайнятості — централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.

Державна служба зайнятості створена в грудні 1990 року на підставі постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.1990 №381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» шляхом перебудови діючої на той час служби працевлаштування на спеціалізовану службу, до завдань якої належить забезпечення комплексного вирішення питань, пов’язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, працевлаштуванням, соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян.

Основним законодавчим актом, який регулює діяльність державної служби зайнятості, став Закон України «Про зайнятість населення» (№803-ХІІ від 01.03.1991). Цей закон визначив соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю та основні засади діяльності державної служби зайнятості.

Із 1 січня 2001 року у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (№1533-ІІІ від 02.03.2000) та створенням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду покладені на державну службу зайнятості. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі представниками державної сторони, застрахованих осіб та роботодавців.

На сьогодні державна служба зайнятості є активним посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи, вона на безоплатній основі надає послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, послуги з державного соціального страхування на випадок безробіття, а також здійснює виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.

Головними завданнями державної служби зайнятості на сучасному етапі є:

- розвиток активних програм сприяння зайнятості населення;

- підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці;

- адресна допомога у працевлаштуванні соціально незахищених категорій населення;

- запровадження нових партнерських відносин з роботодавцями, стимулювання їх до створення нових робочих місць.

За 30 років діяльності до громадських та інших робіт тимчасового характеру службою зайнятості було залучено 7 мільйонів українців.

Загалом за 30 років за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 20 мільйонів українців; підприємцями стали 397 тисяч клієнтів, колишніх безробітних. А найбільш радісним стає той момент, коли новоспечений бізнесмен повертається до служби вже як роботодавець і підбирає персонал, створивши нові робочі місця. Професійне навчання, зокрема і в центрах професійно-технічної освіти ДСЗ, проходили 385 тисяч українців; ваучери на навчання отримали 33 тисячі осіб, а це означає, що в них почався новий професійний етап.

Це лише цифри, які стверджують, скільки громадян скористалися тією чи іншою послугою служби зайнятості. Але за кожною з них — щоденна робота у регіонах. Це і пошук варіантів роботи для клієнтів, і співпраця з кожним роботодавцем, і консультування, і скерування на навчання, і мотивація для створення та розвитку бізнес-ідеї.

Сьогодні державна служба зайнятості — це структура, яка об’єднує 25 регіональних центрів зайнятості, 95 базових та 429 філій регіональних центрів зайнятості по всій Україні. Всі відділення служби працюють за єдиною схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будь-якого центру зайнятості та отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, пов’язані з працевлаштуванням. У службі зайнятості створена уніфікована оперативна база вакансій, шукачів роботи та можливостей проходження професійного навчання по всій країні. Це дозволяє розширити зону пошуку роботи для безробітних не тільки в межах району чи області, а й усієї держави.

Служба зайнятості постійно модернізується та розвивається, дбає про постійне вдосконалення соціального захисту українських громадян від безробіття.