Світлані Миколаївні колись самій довелося звернутися за послугами до центру зайнятості у статусі тимчасово безробітної. Буденна ситуація — людина з вищою технічною освітою тоді потрапила під скорочення.

Спершу погодилася працювати спеціалістом із працевлаштування, тому що запропонували таку роботу, потім стала начальником відділу, згодом — доросла до заступника директора. Ніколи не думала й не гадала, що залишиться у цій службі на цілих 28 років. І пишається тим, що працює у такому злагодженому колективі, де кожен знає свою роботу і добросовісно з нею справляється.

Добре пам’ятаючи, що сама відчувала багато років тому, коли втратила роботу, Світлана Миколаївна завжди, як розповіла, дотримується правила, якому вчить і молодих спеціалістів. А воно просте й зрозуміле: кожній людині, яка звернулася до центру, необхідно приділяти якнайбільше уваги, вислухати, зрозуміти і неодмінно зорієнтувати на успіх. Приділяти максимум уваги кожному, навіть попри те, що сьогодні спеціалісти цент-ру надміру завантажені, а графік роботи вкрай напружений.

Ситуація ж бо така, що нині надто бурхливий потік пошукачів роботи. А кожне звернення — це чиясь конкретна ситуація, за якою часто доля усієї родини, що залишилася без засобів до існування. Намагаємося, ділиться, працювати так, щоб люди не скупчувалися в очікуванні консультацій спеціалістів. Часто приходять знервовані, зневірені, інколи — вкрай розгублені. Комусь терміново потрібна допомога психолога, який у штаті, комусь — юриста, а комусь якнайшвидше потрібні гроші на життя, відтак стараються задовольнити запити усіх клієнтів. Для кожного з них ми, каже, і є держава.

Біржі праці є в кожній країні, тому соромитися того факту, що ви стали на облік, не потрібно, а навпаки — усвідомити, що ви вже на шляху до успіху.

Зрозуміло, що ніхто нині з голоду не потерпатиме, однак людина, яка прийшла за державною підтримкою, мусить бути відповідальною.

Інколи можна почути, мовляв, держава зобов’язана дати. А подивишся на «трудовий путь» такого клієнта і бачиш, що той ніде практично надовго й не затримувався і не зовсім старався бути корисним суспільству. Але ж державні гроші, за якими він прийшов, — це те, що інші заробили і добросовісно сплатили із заробленого податки.

«Наше завдання — якнайшвидше повернути людину до зайнятості, адже зайнятість — це стабільність. Служба, в якій я маю велику честь працювати, чим дуже пишаюся, сьогодні розвивається надзвичайно динамічно. Ми всім нашим колективом, невід’ємною складовою великого злагодженого державного механізму, трудимося на важливій ділянці державної роботи. Попри ситуацію, яка склалася в країні із поширенням коронавірусу, не можемо собі дозволити піти на віддалений режим роботи, залишаємося відкритими, оперативно і мобільно реагуючи на вимоги часу. Кожен фахівець особистими стараннями та відповідальністю і всі гуртом, колективом, дбаємо про імідж служби, працюємо з людьми і для людей, орієнтуючи кожного клієнта лише на успіх!» — наголосила Світлана Миколаївна.