|
ЩОБ НАЛИГАЧ НЕ СТАВ ЗАШМОРГОМ
23.01.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 4-5(22223-22224) / Тираж: 8525
Зараз я практично не брала участі у мовних, м’яко кажучи, дискусіях. Всі мої дискусії на цю тему відбулися раніше. Але все-таки хочу написати кілька тез. Країна мала майже 30 років, щоб зняти питання української мови з порядку денного назавжди. І не витягувати його кожного разу, як шулер витягує краплену карту із засаленого рукава. Всі оці загравання і вмовляння призвели до серйозних наслідків, які ми тепер маємо розхльобувати. Державна мова — це не привілей, не пільга, не нагорода. Це — функція, яка вимагає використання на всіх рівнях задля точності мови в державних, судових, прикордонних, митних, лікарняних, освітніх і так далі закладах. Це — аксіома, і нема смислу надовго на цьому зупинятися. Але мова — це ще і можливість перебувати не в російськомовному контексті зі всіма наслідками, які з цього витікають. Тому потрібно було не панькатися, а безумовно і швидко переходити на українську мову. Вже б і забули про цю проблему. Точно так і з законом про декомунізацію. Я завжди наводжу приклад мера Одеси Едуарда Гурвіца, який ще у 1990-х позбавив місто всіх оцих лєнінів і совєтських армій. Тоді було перейменовано більше 300 вулиць. І що? І нічого. Точно так носилися ми із законом про роздержавлення державних та комунальних медіа. Польща то зробила за одну ніч. Позбавившись назавжди відрижки соціалістичного режиму з тоталітарним засмічуванням мозку пропагандою. Я пам’ятаю гавкіт лєнбондаренко з приводу квоти на українську музику в радіоефірі. Як же вони старалися, як насміхалися, як розповідали, що це загубить бізнес і зменшить кількість слухачів! Я пам’ятаю, що робив один із власників радіостанції в Одесі — він у визначеному обсязі транслював весь час «Океан Ельзи» і сміявся, що робить це спеці-ально, щоб усіх нудило від української музики. Але квоти зробили важливу справу — дали потужний розвиток українській музиці. Скільки гуртів, виконавців з’явилося за цей час?! Багато! І ніякий бізнес через квотування не загнувся. Свого часу вистачило сил на дублювання фільмів у кінотеатрах. Пророкували, що кінотеатри зачиняться. І що? Успішно працювали, отримували прибутки. Через українську мову дубляжу жоден кінотеатр не перестав функціонувати. У будь-якому закладі будь-якої країни світу ви спочатку почуєте привітання державною мовою. А вже потім або продовжите цією ж мовою спілкування, або ж перейдете на зрозумілу обом сторонам — англійську, турецьку, іспанську, російську і так далі. Або будете розмовляти з допомогою посмішки і жестів, якщо ви перебуваєте в країні, де вас не розуміють. І ще одне. Російськомовні люди старшого віку навряд чи будуть розмовляти українською. А чи багатьох людей старшого віку ви бачите в сфері обслуговування? Це інша тема — про зайнятість людей після 50 і 60 років. Хоча, коли йдеться про суддів, які стають ними у віці і 40, і 50 років, то там все просто. Рівень заробітної плати та інших «плеченьок» такий, що у них не стоїть питання, чи знати українську, чи не знати. Знають. Без варіантів. Сфера обслуговування — це, як правило, молоді люди. У яких уже майже нема проблем ні з українською, ні з англійською. Принаймні, на побутовому рівні. Колись мені один випускник середньої школи сказав, коли за столом почали сваритися з приводу мови: «Повірте, для нас немає проблеми мови. То для вас, хто у Радянському Союзі народився, є така проблема. Я можу спокійно розмовляти українською, російською та англійською. Якщо від мови залежатиме моя робота, мої заробітки і моє благополуччя, то я вивчу будь-яку». Я пам’ятаю, як біснувалися одеські сепарські лідери в «екзилі», коли одесити масово обирали для своїх дітей мовою навчання українську. Писали в пабліках про те, що дітей вони «потєрялі», що треба з цим щось робити. Тому прокремлівські покидьки будуть витрачати величезні кошти на інспіровані конфлікти, ситуації, щоб лише тримати на порядку денному це дражливе питання. Україну зросійщували цілеспрямовано. Як і інші республіки, нині самостійні країни. Дехто вирвався із цього контексту, в тому числі за-проваджуючи латиницю замість кирилиці. Найдальше відійшли країни Балтії. У тому числі і через введення паспорта для осіб з невизначеним громадянством. Там мову не просто вивчають, а й складають досить серйозний екзамен на предмет володіння. Інакше не матимеш роботи і всього іншого, що передбачає статут громадянина. І це — абсолютно правильний підхід країн, які не дозволяють собі засмічувати мозок агресивною російськомовністю. А ми все ще тримаємося за російськомовного налигача. Боїмося засмутити людей, які точно вважають, що їхні проблеми — саме через існування української мови. І втішаємо себе, що налигач ніколи не перетвориться на зашморг. Автор: Зоя КАЗАНЖИ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011 |