|
БІДА ЧИ КАТАСТРОФА?
20.02.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 12-13(22231-22232) / Тираж: 8525
З огляду на останні події на фінансовому та політичному фронтах України на думку спадає давній анекдот. Учителька просить дітей пояснити різницю між бідою і катастрофою. Перемагає відповідь дівчинки: «Коли кізонька йде містком і падає в річку, то це біда, але не катастрофа. Коли падає літак, в якому летить уряд, — це катастрофа, але не біда». ГРОШЕЙ НЕ ДАЛИ, ДИСКУСІЇ ПРОДОВЖАТЬ Українські політики та політологи коментують завершення чергової місії Міжнародного валютного фонду в Україну саме в дусі згаданого анекдоту. Представники МВФ, як відомо, через пандемією до Києва не літали, а переговори з українським урядом, Нацбанком та керів-никами нашої держави вели віддалено, з Вашингтона. Зате довго, з перервами на свята і з можливістю уточнювати дані зі своїх перевірених джерел. Дипломатично про результат перемовин сказав у своїй заяві глава представництва МВФ в Україні Йост Люнгман: «Переговори були продуктивними, однак необхідний більший прогрес для завершення першого перегляду програми stand-by. Дискусії продовжаться». У перекладі з мови дипломатії на загальнолюдську це означає, що в отриманні екс-треної допомоги за новою програмою Україні відмовлено, а треба дотримуватися умов, узгоджених 9 червня 2020 року. Тоді для підтримки боротьби з пандемією нашій країні виділили кредит — п’ять мільярдів доларів і практично відразу, в рамках цього кредиту надійшов перший транш 2,1 млрд. доларів. Передбачалося, що в 2020-у Фонд надасть Україні ще два транші, але цього не сталося. Причина — недотримання умов, узгоджених з МВФ у меморандумі. Щодо яких позицій існують розбіжності, можна судити з того, що розповів Йост Люнгман. Загальна розбіжність поглядів стосується повільного прогресу в проведенні реформ. А конкретніше — недоліків у боротьбі з корупцією з боку української влади, недостатнього просування законодавчих і регуляторних основ банківського контролю. І недостатніх заходів, спрямованих на скорочення фіскального дефіциту. Дискусії з місією МВФ стосувалися також ситуації в українській енергетиці. За даними українських джерел, ішлося також про схвалення закону про Вищу раду правосуддя, про втручання держави в діяльність НАБУ і САП, про нові поправки до закону про Нацбанк, про необхідність аудиту COVID-фонду, про бюджет України на 2021-й у цілому. А ще — про запровадження обмежувальних заходів на енергоринку, до чого вдався уряд нинішнього року. У короткому огляді не можна назвати весь справжній або уявний список розбіжностей з МВФ. Тим більше його прокоментувати. Залишається лише гадати, наскільки претензії до України обґрунтовані. І міркувати, чим є для України відмова в терміновій фінансовій допомозі — бідою чи катастрофою. Щоправда, у цій ситуації є ще й третій варіант. Озвучений у кіно «Слуга народу» президентом Голобородьком, а в реальності — радником президента Зеленського Миловановим. Послати шановних фінансистів в одне місце і закінчити дискусії. Але досвід показує: у те ж саме місце українському уряду доведеться звертатися за грошима. Знову, знову і так багато разів. БОРСАТИСЯ, ПОКИ МОЛОКО НЕ ЗІБ’ЄМО НА МАСЛО У кого стане духу запитати: російська агресія для нашої країни — біда чи катастрофа? Відповідь очевидна: вона і те, й інше. А головне — з біди поки що не вибратися, а запобігти катастрофі важко, якщо взагалі можливо. Сказати, що майбутнє незалежної України досі залежить від фантазій кремлівського фюрера, значить нічого не сказати. Тиждень тому на закритій нараді з редакторами великих ЗМІ на пряме запитання Путін відповів прямо, що Донбас він не кине. І моментально на окуповану територію почали готувати «гуманітарні» конвої зі снарядами, а додаткові команди російських снайперів добровільно вирушили у відрядження. Вбивати українських воїнів. На тій же нараді Путін дав зрозуміти, що приєднувати частину окупованого Донбасу до Росії він не має наміру. Хоча це було і так зрозуміло. Гангрена тероризму в ОРДЛО потрібна йому не для захисту росіян, а для того, щоб за допомогою «русского мира» інфікувати нашу країну, послабити її і чекати, коли зрадники попросять Кремль навести порядок. Чекати фюрер готовий довго. І він упевнений, що час працює на подібний сценарій. Що можна протиставити таким планам? Санкції західних країн? Вони, якщо запрацюють солідарно, в майбутньому завдадуть Росії чималих збитків. Це позначиться на добробуті не тільки мільярдерів, а й пересічних громадян. Але таку ціну в Москві заплатити готові. Недарма міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що його країна може розірвати відносини з Євросоюзом і покинути Раду Європи. Сподіватися на те, що Джозеф Байден втрутиться у процес, що матиме вирішальний вплив на звільнення окупованих українських територій, не варто. Виступаючи в Пентагоні, президент США виразно заявив, що застосування сили в міжнародній політиці є останнім кроком. І він не піде на таке. Це сигнал у стилі президента Обами. Такі сигнали свого часу призвели до перемоги диктатора Асада в Сирії, а, за чутками, і до того, що з Вашингтона в 2014 році Україні порадили не чинити опору захопленню Криму. Українцям, одне слово, треба наслідувати заповіти Мао і спиратися у всьому на власні сили. Борсатися, як жаба в глечику з молоком, поки не зіб’ють молоко на масло. У цьому сенсі можна зрозуміти першого президента України Леоніда Кравчука, який нині очолює Тристоронню групу з врегулювання ситуації на Донбасі. Перед Лео-нідом Макаровичем зараз поставлене завдання, яке впродовж п’яти років вирішував Петро Порошенко. Тобто тягнути гуму, вдавати із себе валянка, але не допустити, щоб абсурд Мінських угод переріс в абсурд масштабної війни. Заради цього Кравчук щось пояснює в московському телеефірі, коли там же з’являється маріонетка Пушилін. Заради цього Кравчук подає до Верховної Ради нездійсненні пропозиції щодо виборів в ОРДЛО. Заради цього досі очолює ТКГ. А міг би грітися на пляжі в Об’єднаних Арабських Еміратах. Чи не так? Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011 |