|
ПІД ЧИЮ ПАРАСОЛЬКУ?
20.03.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 21-22(22240-22241) / Тираж: 8525
13 березня у бізнес-центрі «Парковий» пройшов черговий з’їзд правлячої партії «Слуга народу». Втім, правлячою партією цю організацію тепер можна називати тільки умовно. Є правлячий Президент України Володимир Зеленський і «болото» з народних депутатів, яке за звичкою вважають монобільшістю. Фракція «СН» під час голосувань за важливі закони часто не набирає простої більшості — 226 голосів. І змушена просити підтримки у дружніх і не зовсім дружніх фракцій. ІЗ ЗАЛИ НІХТО НЕ ВИЙШОВ Ситуація у Верховній Раді дев’ятого скликання щодо керованості, певна річ, краща від тієї, що була у ВР восьмого скликання. Але не дуже. Завдяки особистим якостям Петра Порошенка, якого недруги нині називають «гетьманом», Банковій вдавалося гнути свою лінію, вирівнюючи амплітуду коливань. Державним людям було зрозуміло, чого хоче і чого не хоче «гетьман». А нетямущим, включаючи олігархів, пояснювали, чим загрожує для їхнього бізнесу опір президентові. Зеленський спробував зламати такий порядок. Введений в оману власною роллю в кіно, він почав стріляти з двох рук в усі напрямки, навіть не уявляючи, де розташовані мішені. Зрозуміло, потрапляючи і по чужих, і по своїх. Погано підготовлений натовп новообраних «слуг народу», збитий з пантелику по-літтехнологами у Трускавці, вдалося на якийсь час вишикувати і переконати, що без Зеленського вони — ніхто. Але в залі під куполом багато хто втямив, що строєм ходити не вигідно. А вигідно прибитися до тих, хто знає, на яких деревах ростуть американські гроші. Боротися з політичною корупцією за такого розкладу, певна річ, неможливо. Але це півбіди. Біда ж у тому, що при Зеленському стало невідомо, заради чого боротьба. Гасло «Армія, мова, віра», припустимо, не могло об’єднати все українське суспільство. Але «Яка різниця?» взагалі не об’єднувала, а дезо-рієнтувала народ. Політиків з команди Зеленського в тому числі. Склеїти нове гасло або нову ідеологію з туманних вказівок президента, який хотів зазирнути в очі Путіну і вирішити всі питання, довго не вдавалося. Але спроби були. На попередніх з’їздах «Слуги народу» миготіло то «лібертаріанство», то «центризм». Делегати, цілком імовірно, не розуміли, про що мова. Та це і значення не мало. З таким же успіхом генеральну лінію правлячої партії, спрямовану на збереження і зміцнення влади, можна було б назвати й екзистенціалізмом. Коли Україна у внутрішній і зовнішній політиці йшла, як то кажуть, на автопілоті, не потрібні були й особливі зусилля щодо вироблення нової ідеології. Але, як часто трапляється в нашій історії, «раптом» виявилося, що пливемо не туди. Треба виправляти помилки і без ідеології аж ніяк не обійтися. Щоправда, на з’їзді «Слуги народу» президент Зеленський стверджував, що помилки переосмислені і ви-сновки зроблені. А завдання полягають у тому, щоб позбутися від «засланих козачків» і зміцнити партію організаційно. «І якщо в цьому залі є ті, хто готовий опустити руки або досі не зрозумів різниці між думкою народу і фейсбук-бульбашкою чи ґвалтом про те, що «все пропало», — краще встаньте і підіть зараз», — сказав глава держави. Із зали, зрозуміло, ніхто не вийшов, але з реакції делегатів у Фейсбуці того ж дня стало очевидним, що вони, м’яко кажучи, задумалися. І було над чим. ПАРТАПАРАТ ЗМІЦНЮЄТЬСЯ, АЛЕ НАРАЗІ БЕЗДІЄ Формально партія «Слуга народу» зміцнилася, ухвалила нову редакцію статуту і розширила свої структури. На центральному рівні почнуть діяти політрада і рада громад, , створені з’їздом. Ці органи будуть представлені і на місцевому рівні. Сформують також структуру секретарів і з’являться первинні парторганізації. З правом відкликання депутатів місцевих рад. Апаратна структура на папері виглядає, звісно, переконливо, але чи запрацює ця машина — велике питання. Поки що «слугам» ледве вдалося розібратися з народним депутатом Дубінським. Через розбіжності з лінією партії його довелося з партії вигнати. За радянських часів, нині — майже билинних, виключених партійців не брали на роботу, а іноді й садили до в’язниці. Але під парасолькою Коломойського, Медведчука чи інших олігархів виключеним жити значно легше, ніж під парасолькою Банкової. І нема «гетьмана», здатного навчати розуму. Більше того, є підозра, що під парасольку олігархів у пошуках кращого життя йде вся україн-ська держава. І тільки збоку можна розгледіти процес, як монополії беруть під контроль не лише українську економіку, а й політику загалом. Спроби Ради національної безпеки й оборони протистояти цьому процесу за допомогою санкцій особливого успіху наразі не мають. Санкції, запроваджені проти Медведчука та його оточення, по-перше, вже оскаржують у Верховному Суді, а по-друге, у РНБО нема важелів, щоб за-блокувати «гроші Путіна». А ще ж у держапараті повно прихильників «ОПЗЖ», що дозволяє здійснювати саботаж. Так, що «літаки Медведчука» напередодні запровадження санкцій відлітають до Швейцарії, а майно через офшори виводиться за межі української юрисдикції. Заблоковані медіа при цьому переходять на інші майданчики, а в мережі процвітають оплачені пропагандистські боти. Все це відбувається на видноті, не є таємницею і для наших друзів, що за океаном. Після приходу до влади в США Байдена та його команди багато в Україні розраховував, що у Білому домі зміниться ставлення до нашої країни. Але не думав про умови цієї підтримки, поки не пояснили «на пальцях» і в досить відвертій формі. Зробила це газета «Вашингтон пост» у відповідь на очікування, що президент США подзвонить президентові України. Особисто я не розумію, навіщо Байдену взагалі телефонувати Зеленському. Який у нього інтерес? Пентагон без жодного дзвінка надасть нам допомогу, а Конгрес виділить гроші на підтримку реформ і вимагатиме заблокувати будівництво «Північного потоку-2». Але де ж реформи, де гарантії, що виділені гроші не потраплять до олігархів, а українські суди не помножать на нуль боротьбу з корупцією? Де реальна боротьба з олігархами? Де, нарешті, активні дії україн-ського президента в цьому напрямку? На думку американської газети, Байден чекає, коли Зеленський почне діяти. І зателефонує після цього. Ми, в Україні, теж очікуємо реальних дій. Як думаєте: чи допоможе, якщо зараз зателефонувати на Банкову? Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 02.05.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |