Про екологічний стан та перспективи порятунку справжньої перлини Одещини — Куяльницького лиману — розповів на брифінгу тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олексій Повар.

Ситуація навколо водойми, яка цілком здатна конкурувати з Мертвим морем, а відтак бути Меккою оздоровчого туризму нашого краю, вже не перший рік викликає не просто занепокоєння, а має всі шанси перетворитися на екологічну катастрофу.

Головна біда — гострий брак прісної води, здатної наповнити й зцілити, даруйте за тавтологію, цілющий лиман. Для того, аби його унікальна ропа не втратила своїх властивостей, не осіла сіллю на дно, зцементувавши лікувальні грязі, потрібно десь 15—17 мільйонів кубометрів води. Звідки її взяти?

Ми переживаємо галопуючу зміну клімату: опадів стає дедалі менше, а відтак сподіватися на відновлення природного наповнення Куяльнику — дуже ілюзорна перспектива.

Як зауважив посадовець, нині вже навіть замало роздамбувати річку Великий Куяльник — з давніх-давен основне русло, що живило лиман, бо це, за його словами, займе багато часу і потребує великих затрат. Для порятунку ж необхідно діяти якнайшвидше.

Ще у 2014 році, коли обміління лиману набуло загрозливих масштабів, науковці розробили, а місцева влада підтримала проєкт з наповнення Куяльнику морською водою. Робили це у зимовий період, коли температура води нижча восьми градусів, аби запобігти потраплянню в цілющу водойму мікроорганізмів, що живуть у морі й роз-множуються у теплому середовищі.

Морська вода справді дозволила уникнути кризи, що підтверджують екологи. Але й у цьому порятунку є серйозне «але»: разом з тим морським потоком у лиман, що і так має височезну концентрацію солі, надходили додаткові порції тої ж таки солі та інших мінералів.

Ситуація знову складається критично. Особливо з огляду на минулий рік, що видався вкрай посушливим. Так, сніг, який подарувала нам ни-нішня зима, дещо поліпшив баланс, однак це, як мовиться, крапля в морі, точніше, у нашому випадку, в лимані.

Як повідомив Олексій Повар, зараз обговорюється-опрацьовується можливість наповнення Куяльнику з Хаджибейського лиману. Але тут постає нова проблема: для такого перекачування води необхідно збудувати комплекс гідротехнічних та очисних споруд.

У скільки це обійдеться? Скільки часу (якого, за словами посадовця, маємо обмаль) знадобиться? Наскільки рятівним виявиться саме такий проєкт? Ні на перше, ні на друге, ні на всі інші запитання щодо долі Куяльнику відповідей наразі нема.

За словами т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, у 2021-у знадобиться понад два мільйони гривень тільки на моніторинг, який дозволить побачити повну картину нинішнього стану Куяльницького лиману. А от називати суму, необхідну для порятунку водойми, поки що, схоже, ніхто й не береться.

Для вже згаданого моніторингу цьогоріч з обласного бюджету планують виділити 1,2 мільйона гривень, а за рештою влада Одещини звертатиметься до Кабміну та Мінприроди.

Нагадаємо, у 2018 році Верховна Рада на законодавчому рівні закріпила за Куяльницьким лиманом статус курорту державного значення, окреслила його охоронні межі, встановила заборону на забудову.

На жаль, навіть те, що Куяльницький лиман — курорт державного значення, не допомагає пришвидшити процес його порятунку.

Вікторія КУЛЕБА, студентка факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ ім. І.І. Мечникова.