Уберезні 2020 року Верховна Рада остаточно скасувала мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Завдяки цьому 7 млн. українських землевласників нарешті отримали законне право розпоряджатися своєю землею на власний розсуд.

На користь реформи свідчить і те, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав: мораторій порушує право власності громадян на землю. Саме в умовах мораторію з’явилися численні корупційні схеми, які дають змогу вкрасти землю в реального власника чи держави, а також користуватися угіддями без сплати податків, без піклування про якість ґрунтів, без відповідальності.

Наприклад, за допомогою схем змінювали цільове призначення ділянок. Під час складання землевпорядної документації та проведення державної експертизи недобросовісні підприємці завжди могли домовитися з недобросовісними чиновниками й заволодіти ласим шматком угідь. А потім земля, яка мала б давати врожаї, ставала місцем будівництва чи то заправної станції, чи то автостоянки, чи то смітника.

Безоплатна приватизація, яка мала б дати землю тим, хто на ній житиме та працюватиме, насправді стала механізмом незаконної передачі державних і комунальних земель у приватну власність кому завгодно, і здебільшого не тим, кому треба. За даними Держгеокадастру, лише за останні 7 років держава передала 700 тис. га земель. Під час аудиту було виявлено численні факти подвійної приватизації, коли людина незаконно користувалася правом безоплатної приватизації двічі, а то й більше разів.

Водночас майже 1,6 млн. га паїв у Одеській області є приватною власністю. Однак ціна на землю тут невелика. Зараз вона спирається на нормативну грошову оцінку земель (НГО). Ця величина співвідноситься із тим, скільки коштів можна виручити від найефективнішого використання ділянки за цільовим призначенням. Але за останні 30 років НГО суттєво змінювалася лише двічі, і давно не відповідає реаліям ринку.

В Одеській області НГО дорівнює

31 тис. грн. за гектар ріллі. Проте експерти зазначають, що одразу після скасування мораторію ціна 1 га підвищиться до 2 тис. доларів, тобто перевищить 55 тис. грн. А за оцінками Easy Business, протягом десятиліття середня вартість землі може зрости до 4,5 тис. доларів за гектар. Зрештою це вплине й на вартість оренди, тож землевласники зможуть значно збільшити свої прибутки.

Зазначимо, що в наших сусідів — країн Східної Європи — ціна гектара лише зростала після того, як вони запроваджували ринок землі.

Угіддя разом із земельними повноваженнями передадуть територіальним громадам (такі зміни прописані в законопроєкті № 2194). У рамках децентралізації 81 об’єднана територіальна громада Одещини вже отримала у власність майже 170 тис. га, і процес триває. Адже «внизу» і розмір ділянок та рівень корупції менший, і контролювати дотримання законів легше: сусід майже завжди на виду.

Але держава здійснюватиме контроль і моніторинг використання земель громадами та приватними власниками. Законопроєкт № 2194 посилює екологічні, містобудівні та інші вимоги.

До затвердження Комплексних планів просторового розвитку громад приватні власники не матимуть права самостійно змінювати цільове призначення землі, наприклад, із сільськогосподарського на рекреаційне. Адже неможливо перевести ділянку до іншої категорії — промислової — без рішення відповідної ради.

Завдяки передачі земель громадам значно зростуть надходження до місцевих бюджетів. Ці кошти можна буде спрямувати на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. Фермери зможуть планувати бізнес на довгострокову перспективу, буде вигідніше розвивати переробку й випуск готової продукції. Це дасть людям роботу та зарплату, а місцевим бюджетам — додатковий дохід.

Підготовлено за матеріалами проєкту «Земельна реформа в Україні»