Минулого року, а саме 18 вересня, вперше було вiдзначено Мiжнародний день рiвноï оплати працi. Ця подiя в Украïнi пройшла майже непомiченою, хоча наша краïна була однiєю з авторок резолюцiï. Водночас iдея цього дня є надзвичайно значущою для сотень мiльйонiв жiнок, зокрема й украïнських.

«Незважаючи на десятилiття прогресу в участi жiнок в освiтi та ринку працi, законодавчих досягнень, полiтичних дiй та активiзму, жiнки в усьому свiтi продовжують заробляти менше, нiж чоловiки, — наголошувалося у заявi Федерацiï професiйних спiлок Украïни. — В середньому у свiтi розрив у заробiтках мiж чоловiками та жiнками становить близько 20 %. Бiльше того, пандемiя COVID-19 загострила гендерну нерiвнiсть на роботi та вдома. Жiнки становлять бiльшiсть серед працiвникiв передовоï лiнiï у секторах охорони здоров'я та соцiального обслуговування; на плечi жiнок лягла значна частина додатковоï неоплачуваноï роботи, спричиненоï закриттям шкiл та дитячих садочкiв; жiнки стикаються з бiльшим ризиком втрати роботи. Крiм того, у краïнах, що розвиваються, жiнки є однiєю з найбiльш вразливих груп у неформальнiй економiцi без доступу до соцiального захисту та нацiональних пакетiв стимулювання у вiдповiдь на COVID-19».

ЧОМУ ЖIНКАМ ПЛАТЯТЬ МЕНШЕ

Станом на перший квартал 2021-го в Украïнi жiнки отримують в середньому майже на 18 % меншу зарплату, нiж чоловiки.

Марiя Гриневич, редакторка видання «Соцпортал», пояснює це тим, зокрема, що жiнки бiльше зайнятi в галузях з найменшою зарплатою: в освiтi, у сферi охорони здоров’я та комунальних послуг, у закладах культури. До галузей, де переважають жiнки, також належать торгiвля та сфера обслуговування, де часто майже немає варiантiв для кар’єрного зростання. Загалом жiнки набагато рiдше обiймають керiвнi посади, де високi офiцiйнi зарплати.

Варто згадати також про ефект «скляноï стелi», — вiдсутнiсть можливостi у жiнок пiднятися в кар’єрi вище певного рiвня. До цього призводить iнший ефект — так званоï «липкоï пiдлоги», коли «жiнки порiвняно з чоловiками довше затримуються на початкових позицiях у службовiй iєрархiï. Чоловiки на раннiх стадiях кар’єри швидше просуваються на наступнi щаблi службовоï драбини, у той час як молодi жiнки подовгу затримуються на початкових етапах професiйного шляху. Бiльш швидкий кар’єрний старт чоловiкiв згодом забезпечує ïм формування необхiдного професiйного та управлiнського досвiду, i, таким чином, дозволяє ïм обiгнати жiнок у заняттi вищих керiвних посад», — пояснює>/a> «Словник гендерних термiнiв».

Iснує i «скляний обрив»- вiдносно новий феномен просування жiнок на топ-позицiï в перiоди кризи, в ситуацiï спаду чи за вiдсутностi достатнiх ресурсiв, тобто тодi, коли вiрогiднiсть невдачi найбiльш висока. А коли жiнцi вдається вирiвняти ситуацiю, ïï замiнюють чоловiком.

Таке явище досить характерне для вiтчизняного процесу децентралiзацiï. На його початку, коли мало хто мав уяву про механiзми управлiння територiальними громадами (ТГ), про те, як вибудовувати вiдносини з державними та мiсцевими органами влади, з населенням, iз яких джерел формувати бюджет громади, як його використовувати тощо, на чолi новостворених ТГ було чимало жiнок. Але тiльки-но стали зрозумiлими вигоди вiд ТГ, жiнок почали усiма способами вiдтiсняти вiд управлiння.

Зберiгається також тенденцiя платити жiнкам за ту ж саму роботу менше, нiж чоловiкам. При цьому доходить до речей, iз точки зору здорового глузду, просто неймовiрних. Так, снайперка пiд час бойових дiй отримує менше за снайпера. Зрозумiти цю логiку дуже важко, на що звертає увагу Урядова уповноважена з питань гендерноï полiтики Катерина Левченко.

ГЕНДЕРНА РIВНIСТЬ ВИГIДНА I КОРИСНА

Мiж тим, згiдно наукових дослiджень, лiквiдацiя гендерноï нерiвностi в оплатi працi матиме вражаючий ефект.

За даними дослiдження Ernst&Young, вказує Iванна Савченко, спецiалiстка з комунiкацiй SpinUs PR Agency, тi компанiï, у яких на керiвних посадах бiльше 25 % жiнок та якi впроваджують програми з розвитку гендерноï рiвностi, мають безперечнi переваги. У них мiнiмум на 6 % бiльша прибутковiсть, на 45 % вища доля ринку та набагато вищi темпи росту на нових ринках — 70 %. А у McKinsey Global Institute наводить такi пiдрахунки: якщо жiнки повною мiрою будуть залученi в свiтову економiку, то за десять рокiв це принесе прирiст глобального ВВП на 12 трлн доларiв.

«Якщо компанiï впроваджують гендерну рiвнiсть, то прибуток та конкурентоспроможнiсть таких компанiй пiдвищується вiд 20 до 35 % згiдно свiтовоï статистики. I це надзвичайно важливо, як почувається людина на робочому мiсцi, чи не дискримiнують ïï, чи чують ïï. I важливо, щоб роботодавцi вмiли реагувати на потреби як чоловiкiв, так i жiнок», — коментує цi данi Наталiя Киркач, голова правлiння Благодiйного Фонду «Слов’янське серце».

Лiквiдацiя гендерного розриву в оплатi працi стає особливо актуальною з огляду на новiтнi тенденцiï розвитку свiтовоï економiки, якi стали наслiдком пандемiï коронавiрусу. Мова йде про перехiд вiд економiки, яка нацiлена на отримання прибутку, до так званоï «економiки турботи (CareEconomy)», тобто, про формування економiчноï системи, в якiй турбота про людей стає головним прiоритетом. Минулого року ми розглядали цю тему у статтi «Кого шукатиме робота» (див. «Порто-франко» вiд 24 вересня 2020 р.).

В «економiцi турботи» на перший план виходить розвиток таких сфер, як медицина, освiта, наука, iнформацiйнi технологiï, виробництво та доставка продуктiв харчування тощо. Але саме у цих сферах зайнятi переважно жiнки. I тут важко переоцiнити значення тих крокiв, якi зробила Литва, цивiлiзацiйний шлях якоï має низку схожих рис iз украïнським.

Литва приєдналася до Євросоюзу у 2004 роцi. Тодi гендерна ситуацiя на ринку працi була дуже подiбною до теперiшньоï украïнськоï. Зокрема, розрив у середнiй заробiтнiй платi жiнок i чоловiкiв становив 22 % i був найвищим серед краïн ЄС. Щоб подолати гендерну дискримiнацiю, у 2010 роцi в Литвi прийняли Нацiональну програму рiвних можливостей для жiнок i чоловiкiв. Причому прiоритетною метою стало саме скорочення розриву в оплатi працi. Одним з перших крокiв у цьому напрямi стало суттєве збiльшення рiвня зарплат у таких секторах економiки, як освiта, мистецтво i культура, соцiальна робота, тобто саме тих, якi у системi «економiки турботи» є прiоритетними.

НА СВIТОВIЙ «ПЛАТФОРМI»

Наша краïна теж рухається у цьому напрямку. Принаймнi, у вищого керiвництва є розумiння важливостi запровадження гендерноï рiвностi у сферi економiки

«Уряд дуже розумiє важливiсть гендерноï рiвностi, — каже Мiнiстр iноземних справ Украïни Дмитро Кулеба. — Ми дивимося на це питання з двох точок зору. Питання гендерноï рiвностi має стати нормою, не щоденним подвигом, а нормою, буденнiстю операцiйноï роботи будь-якого органу влади. I над цим ми працюємо. По-друге, є купа дослiджень, якi показують, що запровадження гендерноï рiвностi в економiцi розкриває шалений економiчний потенцiал, мiльярди доларiв захованi в рiвних можливостях для чоловiкiв та жiнок в секторi економiки. Ми будемо працювати над тим, щоб розкривати цей потенцiал i створювати бiльше можливостей для жiнок грати свою роль в економiцi i створювати додану вартiсть для Украïни».

Важливим кроком на шляху розв’язання цих задач стало приєднання Украïни до мiжнародноï iнiцiативи «Партнерство Бiаррiц за гендерну рiвнiсть».

Iдея цiєï iнiцiативи виникла у серпнi 2019 року пiд час засiдання краïн «Великоï сiмки» (G7) у французському мiстi Бiаррiц. На цiй зустрiчi було представлено доповiдь Консультативноï ради з питань гендерноï рiвностi. Доповiдачi закликали всi краïни, особливо «Велику сiмку», скасувати закони, якi є дискримiнацiйними; впровадити прогресивнi змiни, що сприяють гендернiй рiвностi; забезпечити необхiдне фiнансування для ïх реалiзацiï, пiдзвiтностi та управлiння, включаючи пiдтримку громадянського суспiльства. Результатом того засiдання стало пiдписання спiльного документа, в якому лiдери краïн G7 зафiксували своï намiри. Йдеться про мету щодо досягнення гендерноï рiвностi та розширення прав та можливостей жiнок. Вiдповiдальним за пiдготовку тексту документу був президент Францiï Еммануель Макрон.

Складовою частиною декларацiï про «Партнерство Бiаррiц» є план, який називається «Заклик до дiï вiд Консультативноï ради з питань гендерноï рiвностi». У ньому мiститься поетапний план дiй щодо впровадження стратегiï досягнення рiвностi в рамках краïн партнерства.

7 травня 2020 року Кабiнет Мiнiстрiв Украïни проголосував за приєднання Украïни до «Партнерства Бiаррiц», а 11 вересня того ж року у Мiнiстерствi закордонних справ Украïни вiдбувся урочистий захiд, присвячений приєднанню Украïни до «Партнерства Бiаррiц» за участю першоï ледi Олени Зеленськоï, прем’єр-мiнiстра Дениса Шмигаля, вiце-прем’єр-мiнiстра з питань європейськоï та євроатлантичноï iнтеграцiï Ольги Стефанiшиноï та мiнiстра закордонних справ Дмитра Кулеби. Пiд час церемонiï посол Францiï в Украïнi Етьєн де Понсен вручив Мiнiстру закордонних справ офiцiйний лист про прийняття Украïни до «Партнерства Бiаррiц».

Як бачимо, Украïна на цьому заходi була представлена практично на найвищому рiвнi, що має засвiдчити значення, яке наша влада придiляє проблемi гендерноï нерiвностi.

НА РIВНI ДЕРЖАВИ ТА ОКРЕМОÏ КОМПАНIÏ

А ось свiжа новина вiд Мiнiстерства економiки.

Прес-служба вiдомства повiдомила, що у мiнiстерствi розроблено проєкти Нацiональноï стратегiï щодо зменшення гендерного розриву в оплатi працi на перiод до 2023 року та плану заходiв з ïï реалiзацiï. Наразi триває пiдготовка цих документiв. Вони будуть надiсланi на погодження всiм зацiкавленим центральним органам виконавчоï влади, пiсля чого будуть винесенi на громадське обговорення.

А дещо ранiше у Мiнекономiцi iнiцiювали розробку проєкту Закону «Про рiвну винагороду за рiвноцiнну працю». Цей законопроект має врегулювати такi основнi моменти, як:

- недостатнiй рiвень мiнiмальноï заробiтноï плати;

- занижений розмiр посадового окладу працiвника I тарифного розряду ЄТС (єдина тарифна сiтка) та низька заробiтна плата в галузях бюджетноï сфери, де переважну частину зайнятих становлять жiнки;

- значнi диспропорцiï в оплатi працi чоловiкiв i жiнок, а також звичайних працiвникiв i ТОП-менеджменту пiдприємств.

Та чи варто чекати, доки з’явиться такий закон? Що заважає бiзнесу самому навести лад у цiй справi?

Нiчого не заважає будь-якiй компанiï стати вiдповiдальним бiзнесом у сферi гендерноï рiвностi, стверджує Iрина Рубiс, спiввласниця та CEO компанiï Biasless, членкиня Ради директорiв громадськоï органiзацiï «Точка опори». Вона пропонує керiвництву пiдприємств, фiрм, компанiй пiдписати The Women's Empowerment Principles – план дiй, якi дозволять розширити можливостi жiнок на робочому мiсцi та й у цiлому в життi.

До них належать:

- впровадження полiтики толерантностi та рiвних можливостей у колективi та прийняттi на роботу:

- додаткова пiдтримка одного з батькiв, який вирiшив пiти у вiдпустку по догляду за дитиною, але бажає поєднувати догляд з роботою;

- залучення бiльшоï кiлькостi жiнок на тi посади, якi стереотипно вважалися «чоловiчими»;

- впровадження гендерно-врiвноваженого рекрутингу та спiвбесiди. Використання гендерно-нейтральних слiв та зображень;

- сприяння пiдвищенню обiзнаностi спiвробiтникiв щодо питань недискримiнацiï та рiвних можливостей;

- пiдтримка суспiльних кампанiй з адвокацiï та форумiв iз питань поваги доправ жiнок;

- збiр та аналiз даних про випадки дискримiнацiï та вжитих щодо цього заходiв.

«Рiзноманiтнiсть у компанiï дає показовий результат. Поки дискримiнацiя та нерiвнiсть будуть поширенi, поки дiвчата та жiнки цiнуються менше, перепрацьовують, ïм не доплачують, вони пiддаються насильству в своïх будинках та за межами — потенцiал свiту не буде реалiзований повнiстю», — каже пiдприємниця.

Iз цим важко не погодитися.

Проте, чи варто просто чекати, аж поки змiниться законодавство? Нiщо не заважає вже зараз приєднатися до спiльних зусиль, спрямованих на сприяння рiвнiй оплатi працi однаковоï цiнностi, та активiзацiю дiяльностi з подолання гендерного розриву в оплатi працi. Справедливо вказано у заявi Федерацiï професiйних спiлок Украïни до Мiжнародного дня рiвноï оплати працi, що тiльки разом можна забезпечити, що «зусилля з реагування та вiдновлення призведуть до побудови бiльш iнклюзивного та справедливого свiту працi».

Матерiал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики», що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром Волинi та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми, що фiнансується Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) i виконується Мiжнародною органiзацiєю Internews.