З 18 по 31 жовтня редакція газети «Одеське життя» провела опитування жителів Ренійської громади про якість і доступність медичних послуг. Мета анкетування — виявлення та розв’язання наявних проблем. Що показало опитування, розповідаємо в цій статті.

Анкетування виявило, що мешканці Ренійської громади активно користуються медичними послугами: протягом року в лікарню чи поліклініку зверталися 86%, у лікарні лікувалися 60%, «швидку допомогу» викликав кожен третій з опитаних.

Запитання, скарги та прохання мешканців громади, відображені в анкеті, ми переадресували генеральному директору комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» Олегу Бурлі.

Запитання до директора лікарні

Бурля. Пряма лінія

— Олеже Костянтиновичу, приємно здивувала цифра: 82% опитаних, які проходили лікування в Ренійській лікарні, задоволені якістю послуг. У половини з них, щоправда, є зауваження. Незадоволені — 18%.

— Так, загалом результат роботи нашого колективу радує.

— При цьому 82 пацієнти поскаржилися на відсутність безоплатних ліків, 49 — на ставлення персоналу, 38 — на вимагання грошей за безоплатні медичні послуги. 88 опитаних серед основних проблем охорони здоров’я назвали корупцію. Як ви це прокоментуєте?

— Я завжди дотримувався думки: якщо людина прийняла рішення віддячити співробітнику лікарні — це рішення пацієнта. Але мені невідомі випадки, щоб хтось із медпрацівників вимагав гроші. Якщо хтось із жителів громади з таким зіткнеться, прошу одразу повідомляти мені особисто. Будемо розбиратися.

Що стосується безкоштовних медикаментів, то громада з бюджету виділяє кошти для особливих випадків (на памперси для лежачих, на препарати для ВІЛ-інфікованих тощо). Також у період великої війни ми отримали як гуманітарну допомогу перев’язувальні матеріали, антисептики. Але лікування потребує придбання медикаментів — і це справді дуже дорого. Охорона здоров’я — взагалі дуже дорога галузь.

— 64% опитаних вважають, що найбільшою проблемою в медичній сфері є забезпечення медзакладів обладнанням для лікування та діагностики. Чому? Адже Ренійська громада у 2023 році придбала обладнання на 14 мільйонів гривень. До речі, чи збільшилися доходи лікарні за рахунок цих придбань?

— Закупівля обладнання — справа не одного місяця. Розробили програму розвитку, депутати дали добро на фінансування. Після проведення процедури через «Прозоро» фірмам-постачальникам потрібен був час, щоб знайти і доставити апаратуру в Рені. Навчання персоналу, пуско-налагоджувальні роботи. Наприклад, фіброгастроскоп і колоноскоп надійшли в липні, а перші дослідження за договорами з НСЗУ хірург Олександр Сирота провів у жовтні: робили ремонт приміщення, закуповували супутнє обладнання, провели процедуру оформлення документів з НСЗУ на пакет послуг. Отримали перший дохід, він невеликий, близько 6-7 тисяч гривень, але це піде по наростаючій.

Лабораторія з пуском нового обладнання впоралася швидше, оскільки разом із ним прийшла партія реактивів. Від роботи вже бачимо віддачу. На новому УЗД-апараті лікар Володимир Дерменжи працює чотири місяці, але ж до цього він теж проводив обстеження, тільки на старому обладнанні. Придбання апарату підвищило якість досліджень, але не кількість.

Думаю, з часом жителі громади оцінять нову апаратуру.

— Протягом багатьох років громада відчуває дефіцит кадрів, і 45% опитаних мешканців зазначили цей пункт. Як Ренійська лікарня вирішує ці проблеми?

— Цього року вперше виділено кошти — 1,5 мільйона гривень — з місцевого бюджету для придбання трьох квартир для медиків. Але навіть вирішення житлового питання не приваблює молодих спеціалістів! Щомісяця подаємо до департаменту охорони здоров’я інформацію про потребу в кадрах. Але за минулий рік ми не прийняли на роботу жодної медсестри — немає охочих. До нас приїхало в статусі переселенців подружжя лікарів із Запорізької області, ще двох лікарів-пенсіонерів ми вмовили вийти на роботу. Але разом із тим звільнилися єдиний психіатр і єдиний фізіотерапевт. Виникла проблема — як проводити медогляди, адже висновок лікаря-психіатра необхідний у багатьох випадках. А через те, що немає лікаря-фізіотерапевта, НСЗУ не оплатила послуги з хірургічного пакету — лікарня недоотримала 700 тисяч гривень! Хоча хірургічне відділення продовжувало працювати, на фізпроцедури направляли інші лікарі: ніхто не зможе сказати, що йому було відмовлено в допомозі.

— Ще одна вимога, яку нещодавно висунуло МОЗ, — обладнання палат кондиціонерами. Причому зазначено: якщо цієї умови з 1 січня 2024 року не буде дотримано, то НСЗУ не укладе договори.

— Щодо цієї проблеми вже висловилося багато колег: встановлені терміни нереальні. Будівлям по 50 років — чи витримає електропроводка таке навантаження? Потрібно розробити проєктно-кошторисну документацію, вирішити питання фінансування, провести процедури закупівель, але ж після 20 грудня казначейство гроші вже не пропускає. Це нереальні терміни. Не можна так ставити питання: без наявності кондиціонерів НСЗУ не буде укладати договори. А нам що зі свого боку відповісти? Що ми не будемо лікувати людей?.. Сподіваюся, МОЗ перегляне терміни, і наступного року ми поетапно зможемо провести роботи.

— Але є питання, які можна вирішити на місці. Жителі громади, які страждають на цукровий діабет, скаржаться на те, що складно потрапити на прийом до ендокринолога: запис іде на 2-3 тижні вперед. Лікар приймає лише 2 години. Прохання збільшити тривалість прийому.

— У нас один ендокринолог — начмед Лариса Георгіу. Як у ендокринолога в неї всього 0,25 ставки. Я передам їй прохання, порадимося, як вирішити питання.

— Є прохання організувати роботу реєстратури без обідньої перерви, щоб уникнути скупчення людей у черзі.

— Якийсь час у реєстратурі був один реєстратор, тому працювати без обіду не було можливості. Нині штат укомплектовано, і ми справді можемо організувати безперервну роботу — зробимо.

Історія мешканки Рені, Наталії Воронової

Наступила на металевий штир: глибока рана, багато крові. Набираю 103, відповідають: «Швидка допомога» в таких випадках не виїжджає, добирайтеся до лікарні самостійно».

Викликаю таксі, їду в поліклініку — не приймають, відправляють на другу базу. На чергуванні — лікар-педіатр, він оглядає ногу і каже, що перелому немає, рекомендує самостійно обробити рану перекисом водню.

Повернулася додому, обробила рану. Три тижні не могла ходити. Вважаю, що медичну допомогу мені не надали.

«Швидка допомога» справді приїжджає лише за станів, що можуть загрожувати життю пацієнта або призвести до різкого незворотного погіршення здоров’я. Перелік таких станів визначено указом МОЗ №583 від 26 березня 2021 року. До нього входять: втрата свідомості, судоми, відсутність або неефективність дихання, ознаки інфаркту чи інсульту, травми, що загрожують життю, укуси змій, павуків, порушення перебігу вагітності тощо.

Джерело: Одеське життя