Знищення пам’яті — інструмент геноциду. Так реалізовувала його в Україні росія імперська, потім — совєтська, а нині — путінська. Для неї важливо, щоб ті, хто зостався живим після спроб знищити все, не вважали себе українцями. Забули, що робило нас народом: мову, культуру, історію. Тому росіяни не лише вбивають українців, які чинять спротив перетворенню їх в «адін народ», а й винищують усе, що заперечує цю тезу: книги, пам’ятники, музеї…

Атака 1 січня 2024-го була спрямована супроти пам’яті про найбільш ненависних кремлю постатей: Степана Бандери і Романа Шухевича.

Бандера і Шухевич — символи спроможності українців до опору навіть у найбільш несприятливих умовах. Символи, які досі мобілізують; сьогодні чи не дієвіше, ніж раніше. Й атака рф лиш підкреслює силу цих символів. Це увиразнила реакція тисяч людей.

Прикро, що серед усіх обурень забракло слів того одного, хто може говорити зі світом від імені України. Президент Зеленський проігнорував знищення осередків пам’яті про борців за свободу. Але тим він демонструє: зміни, які ми проходимо з початком війни з росією і які роблять нас сильнішими, його не зачепили.

З 2014 року ставлення українців до вояків УПА кардинально змінилося. Знищені фізично, ув’язнені в ГУЛАГу, затавровані бандитами та десятиліттями оббріхувані совєтською та російською пропагандою, повстанці почали повертати собі належне місце в національному пантеоні героїв. У 2015-у їх врешті визнано борцями за незалежність на рівні закону. Початок повномасштабного вторгнення ще більше каталізував цей процес.

Восени минулого року Центр досліджень визвольного руху, фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Українського культурного фонду провели соціологічне опитування. На питання «Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?» 72% респондентів відповіли ствердно.

Але важливо не тільки зростання обізнаності, а й розуміння ролі та значення цієї сторінки нашої історії. Опитування демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни росії проти України. З тих респондентів, хто обізнаний про їх діяльність, до повномасштабного вторгнення 63% скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76%. Позитивні зміни фіксує й ідентичне запитання щодо УПА: до початку великої війни росії проти України 58% опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73%.

І найважливіша цифра цього дослідження: 70% респондентів заявили, що Українська повстанська армія заклала традицію спротиву агресору. Ця цифра пояснює, чому росія досі воює з Бандерою та Шухевичем. І демонструє — ця війна буде реваншем тисяч бандер і шухевичів.

А знищений музей у Білогорщі буде відбудований — Фонд Порошенка уже заявив, що бере на себе таке зобов’язання.

Переконаний, музеї визвольного руху будуть відкриті далеко поза межами заходу України, де діяли вояки УПА — у Харкові, Одесі, Донецьку, Севастополі. Бо боротьба за свободу нині охопила всю територію України. Бо вже сьогодні 87% опитаних заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. А 67% виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА; 92% вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність мають розповідати про УПА.

Зміни в усвідомленні нашого минулого справді вражаючі. І вони гарантують: наше майбутнє буде без росії.

Володимир В’ЯТРОВИЧ.

НА ЗНІМКУ: покладання квітів до пам’ятника Іванові Франку в Одесі

з нагоди 115-річчя від дня народження Степана Бандери, пам’ятника якому у нашому місті ще нема.