У нещодавньому інтерв’ю швейцарській телерадіокомпанії Radio Televisione Svizzera (RSI), фрагменти якого були опубліковані 9 березня (повна версія запланована на 20 березня), Папа Римський Франциск, зокрема, сказав, що «сильнішим буде той, хто матиме мужність підняти білий прапор» і що «вести переговори — це сміливо», закликавши Україну вести переговори, «поки не пізно».

Після того, як слова Франциска викликали широкий резонанс, керівник пресслужби Ватикану Маттео Бруні пояснив, що Папа підхопив запропонований журналістом у питанні вислів про «білий прапор» і що нібито підтвердив свою «глибоку прихильність» до українського народу.

На скандальну заяву Франциска відреагували і в Україні, й у світі.

Так, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи слова Папи Римського Франциска про те, що Україна має набратися сміливості підняти «білий прапор» і бути готовою до переговорів з росією, закликав не повторювати історичних помилок і послідовно підтримувати Україну та її народ у боротьбі за власне життя.

«Найсильніший той, хто у битві добра зі злом стає на бік добра, а не намагається зрівняти їх, назвавши це «переговорами». Що стосується білого прапора, то з історії першої половини ХХ століття нам відома ця стратегія Ватикану. Закликаю не повторювати історичних помилок і послідовно підтримувати Україну та її народ у справедливій боротьбі за власне життя. Наш прапор — синьо-жовтий. Під ним ми живемо, помираємо та перемагаємо. Ми не підніматимемо інших прапорів. Ми вдячні його святості Папі Франциску за постійні молитви за мир і продовжуємо сподіватися, що після двох років нищівної війни в серці Європи він знайде можливість здійснити апостольський візит в Україну, щоб підтримати понад мільйон українців-католиків, понад п’ять мільйонів греко-католиків, усіх християн і всіх українців», — сказав Дмитро Кулеба.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, реагуючи на резонансну заяву Папи Римського, який за-пропонував Україні «підняти білий прапор», наголосив, що «капітуляція — це не мир». Він зауважив, що за-кінчення війни залежить від російського диктатора володимира путіна, бо саме він її почав. Водночас Україна такого вибору не має. А ще генсек НАТО закликав усіх союзників продовжувати надавати Україні військову підтримку.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, коментуючи заяву Франциска, зазначила, що «не розуміє» слова понтифікат: «Мені справді цікаво, про що він думав. Я не розумію». Говорячи про агресивну війну рф проти України, Анналена Бербок підкреслила, що деякі речі можна зрозуміти, тільки побачивши їх на власні очі: «Я запитую себе: де Папа? Папа має знати про це».

На її переконання увесь світ має набратися сміливості стати на бік народу України і зробити все можливе, щоб Україна змогла захистити себе. Якби існував хоч мінімальний шанс, що російський режим виявить готовність до переговорів, «тоді весь світ був би готовий до них. На жаль, ми щодня бачимо зворотне».

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у свою чергу заявив, що Папі слід було б звернутися із закликом до президента рф владіміра путіна щодо виведення окупаційних військ з України. «Як щодо того, щоб для рівноваги заохотити путіна набратися мужності і вивести свою армію з України? Мир одразу ж настав би без переговорів», — наголосив Сікорський.

Схожої думки і президент Латвії Едгарс Рінкевичс, який зазначив, що не Україна, а «зло має капітулювати».

9 березня отець і глава Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав із членами Постійного Синоду разом з українцями помолився у храмі Святого Юра УГКЦ на Мангеттені у Нью-Йорку і звершив молебень за перемогу України й справедливий мир, після чого зустрівся з українською громадою одного з найбільших міст США.

«Я вам хочу одне сказати від народу з України, — звернувся він до українців у Нью-Йорку. — Україна зранена, але нескорена! […] Україна змучена, але стоїть і вистоїть! Повірте мені, нікому й на гадку не спадає здатися, навіть там, де сьогодні йдуть бойові дії — послухайте наших людей у Херсоні, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Сумах! Бо ми знаємо: якщо Україна, не дай, Боже, була б хоча частково завойована — розшириться межа смерті. Всі ви бачили страшні кадри з Бучі. Це був лише вступ. Вони [росіяни] так хотіли залити кров’ю весь Київ. Якби не мужність наших хлопців та дівчат і дивна сила Божа, яка тоді витала над Києвом, мабуть, сьогодні я б до вас не приїхав».

До всіх тих, хто зі скептицизмом дивиться на здатність України вистояти, блаженніший Святослав звернувся такими словами: «Приїдьте в Україну і подивіться! Хто з вас не вірить у перемогу України — йдіть до сповіді! Бо це означає, що ми мало довіряємо присутньому в тілі українського народу живому Богові».

Глава УГКЦ подякував присутнім за солідарність з Україною. «На летовищі в Нью-Йорку я почув такі слова: «Ваша кров є нашою кров’ю і ваш біль — нашим болем». А тепер я бачу, що і мої сльози є вашими слізьми. […] Народ, який вірить у воскресіння і вміє бути разом, молитися разом, є незламний».

Окремо блаженніший Святослав подякував вірним в Америці за молитву й нагадав: «Молитва — це не тільки гарні слова, завчені напам’ять. Молитва — це простір зцілення, Воскресіння, життя серед смерті».

Архиєрей зауважив, що в Україні люди моляться в укриттях під час ракетних обстрілів, а хто не вміє молитися — той співає. Він пригадав, як сотні людей у київському метро під час російських атак співали пісень і так долали свій страх. Предстоятель нагадав про безперервну молитву на вервиці за перемогу України. Відтак закликав присутніх молитися та подякував за гуманітарну підтримку від українців в Америці. «Дякую, що тут, навіть далеко від України, ви залишаєтеся українцями, пам’ятаєте, чиїх батьків, дідів ви є дітьми, ви гуртуєтеся в наших храмах, парафіях, громадах, вчите своїх дітей вірити в Бога і говорити українською мовою. Це — ваше завдання, ваш блокпост», — зауважив предстоятель.

Члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій виступили із заявою, в якій наголосили:

«Ми, члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, чиї вірні, які боронять сьогодні свободу і саме життя на передовій, змагаються за людську гідність і майбутнє вільного світу на фронті і в тилу, категорично заявляємо, що ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати.

Україна стікає кров’ю, але стоїть за Правду, за право бути самою собою. Стоїть мужньо і непереборно. І якби вона капітулювала, то Європа, можливо увесь світ відразу відчули би це. Відчули би і здригнулися. Бо — це повторення злочинів Бучі й Ірпеня, це подальші руйнування міст і сіл, причому майже напевно — не лише українських, це діти, які назавжди залишилися дітьми, це ще десятки й сотні закатованих священників, які проповідують Божі заповіді, а не «русскій мір», це торжество зла на цілій планеті.

Ми щоденно молимося за мир. За повернення наших бійців з фронту, заручників з полону, біженців з чужини. За порозуміння між народами і зцілення ран, завданих війною. Але здатися на милість цього ворога — це не про мир. Це про перемогу рабства над свободою, мороку над світлом, про зверхність права сильного над силою права. Ми це гірко й неодноразово досвідчили впродовж минулих століть.

Капітулювати перед торжествуючим злом рівнозначно крахові загальнолюдського задуму про справедливість, зраді фундаментальних настанов, заповіданих нам у великих духовних традиціях.

Тому ми благословляємо і благословлятимемо наших вірних на захист своєї країни, молитимемося за Перемогу над ворогом і справедливий мир, простягатимемо руку всім людям доброї волі, які підтримують Україну в цей вирішальний час. Ми віримо і знаємо, що ніколи не залишимося у цьому наодинці. «Бо Господь любить справедливий суд і вірних Йому не покине. Вони будуть збережені навіки» (Пс.36:28)».

Католицька церква має зробити висновки з трагічного досвіду війни проти людяності на українській землі, — наголошує ректор Українського католицького університету доктор Тарас Добко. У форматі запитань він звернувся до Папи Франциска і держави Ватикан. На його думку, потрібно не давати поради підняти білий прапор, а обговорити нову архітектуру світової безпеки, розробити папський документ про справедливий і тривалий мир та засудити «русский мир».

Питання до Папи Франциска і держави Ватикан Тарас Добко озвучив на своїй фейсбук-сторінці:

«1) Якщо людство перебуває на межі третьої світової війни, яка, за словами Папи, вже триває почастинно (piecemeal) у форматі різних локальних воєн на різних континентах, якщо світова архітектура безпеки посипалася, якщо ми стали ближчими до ядерної катастрофи через шантажистські погрози російського режиму застосувати зброю масового знищення, чому не чути про намагання зібрати світовий форум чи інші ініціативи світового рівня за поданням та лідерством Ватикану для обговорення миробудування, нової архітектури безпеки і норм міжнародного права, ядерного роззброєння тощо?

2) Якщо вже третій рік триває найбільша і найкривавіша після Другої світової повномасштабна війна в Європі і дедалі більше країн у різний спосіб втягнуті в цю війну, якщо їй не видно швидкого кінця, якщо в цій війні чисте зло проявилося без сорому і з переконанням про свою безкарність, якщо агресор вбиває невинних людей, викрадає дітей, розстрілює полонених і стирає з обличчя землі цілі міста, то чому досі нема ключового папського документа про тривалий і справедливий мир — енцикліки, апостольської екзортації чи послання, — що його обговорював би весь світ, вивчали у всіх семінаріях і католицьких університетах (Fratelli Tutti з 2020 року потребує поважного доповнення в контексті цієї війни); чому не чути про створення аналітичних та експертних центрів за поданням Ватикану для обговорення нового міжнародного правопорядку і безпекової інфраструктури?

3) Якщо ідеологія «русского мира», опрацьована російською православною церквою, стала причиною і виправданням геноцидальних месіанських планів і дій путінського режиму, якщо рпц безсоромно підтримує військову агресію й освячує знищення українців та української культури, якщо рпц благословляє ідеологію рашизму і прикривається іменем Христа для виправдання рашистських злочинів в Україні, то чому досі за ініціативи Ватикану не відбувся загальнохристиянський світовий форум для засудження цієї потворної інструменталізації Євангелія і компрометації християнства?

На таке лідерство і пророчий голос Святішого Отця, а не на заклики про «білий прапор, поки не пізно...», ми очікуємо в умовах світової кризи, яка може перерости у світову катастрофу. Для ініціатив такого масштабу ми повинні мобілізувати наших друзів і партнерів у католицькому світі. Не тільки світ, а й вся Католицька церква має зробити висновки з трагічного досвіду війни проти людяності на українській землі».

На заклики Папи Римського Франциска Президент України Володимир Зеленський відповів так:

«Коли російське зло 24 лютого розпочало цю війну, всі українці стали на захист. Християни, мусульмани, юдеї — всі. Я дякую кожному українському капелану, хто з армією, в Силах оборони. Там, на передовій. Захищають життя й людяність. Підтримують і молитвою, і розмовою, і справою. Ось що таке церква — з людьми. А не за дві з половиною тисячі кілометрів — десь там займатися віртуальним посередництвом між тим, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити. Я дякую кожному, хто в Україні та з Україною робить усе для того, щоб зберегти життя, дякую всім, хто допомагає та хто дійсно поруч — діями і молитвами».