Чи є шанс, що християни у світі у своїй екуменічній більшості зможуть дійти до порозуміння щодо спільної дати Великодня і чому так складно поєднати християн у спільному святкуванні Пасхи? Міркуваннями щодо цього з Релігійно-інформаційною службою України (https://risu.ua) поділився президент Інституту екуменічних студій (ІЕС) Українського католицького університету, член Міжнародної спільної комісії для богословського діалогу між Православними і Католицькою церквами о. Іван ДАЦЬКО. Початок — у номері за 2 травня.

Але щодо обчислення Пасхалії, то всі ці церкви дотримуються старого календаря. Тут і з’являється розбіжність у підрахунках. Тобто метод один, однак дату весняного рівнодення одні християни обчисляють згідно з Григоріанським календарем (21 березня), інші — згідно з Юліанським (3 квітня). Деколи свято Пасхи збігається. Але в більшості випадків існує різниця між одним і п’ятьма тижнями, як цього року.

Сьогодні та різниця є дуже відчутною, бо коли ті, що придержуються Юліанського чи Новоюліанського календарів, святкуватимуть Пасху 5 травня, то ті, що прийняли Григоріанський календар, будуть уже святкувати Неділю сліпонародженого, а за чотири дні завершать Пасхальне попраздненство і вшановуватимуть Христове Вознесіння. Це неначе ще більше розділює українців: тих, що живуть в Україні, й тих, що живуть на поселеннях.

І нема потреби підкреслювати, що всяка календарна форма без вирішення святкування Пасхи буде неповною. Це, як казав патріярх Йосиф, неначе купити пару штанів з двома ногавицями, однією чорною, а другою білою. Бо Пасха є «празником празників і торжеством всіх торжеств», від Пасхи залежні всі рухомі свята та числення гласів починається з празником Пасхи і т. п.

А як можна дійти до спільної дати Пасхи? Дуже важливо, щоби запрацювала спільна комісія католиків і православних з календарного питання, зокрема про спільне святкування Пасхи. Знаємо також, що перед кількома роками і Папа Франциск, і Вселенський патріярх Варфоломій висловили бажання та створили окрему Комісію для спільного святкування Пасхи. Отже, бажанням Папи і Вселенського патріярха є дійти до взаємної згоди і святкувати спільно Пасху бодай з двох причин:

а) бо в 2025-у вся Церква святкуватиме 1700-ліття першого Вселенського Собору в Нікеї;

б) бо у 2025-у за Григоріанським і за Юліанським календарями святкуватимемо Пасху спільно 20 квітня.

Відомо, що о. Гіацинт Дестівель був іменований Папою Франциском членом цієї Комісії. І я його запитав в Олександрії у червні 2023-го, як стоять справи з цією Комісією і чи є надія, що від наступного року святкуватимемо постійно Пасху разом — православні та католики? Відповідь була, що Комісія не працює з великим ентузіязмом з кількох причин:

а) Російська православна церква в сучасній ситуації ніколи не прийме позицію Константинопольського патріярхату, а за цією церквою, по всій правдоподібності, підуть Антіохійська, Сербська, а може, ще Грузинська і Польська церкви;

б) навіть якщо б не було цієї трудності, між іншими православними церквами нема одностайності та згоди щодо спільного святкування Пасхи. Одначе, якщо Папа Франциск і Вселенський патріярх Варфоломій І натиснуть на своїх членів Комісії, то може — хоч о. Дестівель сумнівається — дійдуть до спільної згоди.

Також байдуже до цього питання ставляться римо-католики та протестанти, ніби їх це питання і не стосується.

Ось така є ситуація зі спільним святкуванням Пасхи.

Труднощі завжди будуть, як і з кожним переломовим проєктом. Однак якщо ми дійдемо до спільного святкування Пасхи — це буде колосальний крок у напрямку до єдності і сопричастя Католицької та Православних церков.

Дуже важним і позитивним є факт, що і Папа Франциск, і Вселенський патріярх Варфоломій І цього бажають, а найновіша заява патріярха Варфоломія у цій справі є багатонадійною.

Нагадаю, нещодавно мас-медіа облетіла новина, що Вселенський патріярх Варфоломій у неділю, 31 березня 2024-го, вітаючи тих, хто в цей день святкував Воскресіння Христове, сказав, зокрема: «У цей день вічне послання Воскресіння звучить як ніколи глибоко, оскільки наші неправославні християнські брати і сестри вшановують Воскресіння нашого Господа з мертвих, святкуючи Святу Пасху. Ми благаємо Господа, щоб святкування Великодня наступного року було не просто випадковою подією, а радше початком єдиної дати його святкування як східним, так і західним християнством. Це прагнення особливо важливе у світлі майбутнього святкування 1700-річчя у 2025-у, що знаменує скликання Першого Вселенського Синоду в Нікеї. Серед ключових обговорень було питання про встановлення єдиних часових рамок святкування Великодня. Ми налаштовані оптимістично, оскільки є добра воля та бажання з обох сторін. Бо справді, не логічно окремо святкувати унікальну подію єдиного Воскресіння Єдиного Господа!»

Думаю, що такі церкви, які вже прийняли Новоюліанський календар, могли б такe рішення підтримати.

Однак щоб це здійснити, треба мати велике бажання до того дійти.

І якщо спільна комісія щодо календарного питання так і не запрацювала, то час до часу збирається на наради Спільна міжнародна комісія для богословського діалогу між Православними і Католицькою церквами. Питання календаря не було дотепер головною темою нарад, хоч під час дискусій як православні, так і католики порушували його. Про це ми говорили насамперед на приватному рівні, під час особистих зустрічей. Щодо пропозицій, то вважаю, що одна була реалістичною, а саме — щоб усі ми святкували Пасху у першу неділю після 15 квітня за новим календарем. Мені особисто ця пропозиція уявляється здійснимою. Однак якогось остаточного рішення ця Комісія ще не зробила.

Ми, українці, не зможемо самі це питання вирішити, але ми можемо спонукати розмови про це, підтримувати прагнення Римського та Константинопольського архиєреїв у їх бажанні знайти таке рішення, яке об’єднає християн довкола єдиної дати торжества Христового Воскресіння.