Науковці й аграрії оцінюють результати експерименту з вирощування бавовнику і планують наступного року засіяти до 30 тисяч гектарів

Одна з проблем, з якими зіштовхнулися Сили оборони України під час війни, — брак снарядів та дефіцит пороху. Після ретельного вивчення питання було вирішено спробувати вирощувати в країні бавовник — культуру, з якої саме і виробляють порох. Місцем експерименту ви-значили Одещину, адже рослина вимагає багато сонця та тепла.

Культурою засіяли невеликі ділянки в різних куточках регіону. Бавовник прижився, дав сходи, а в жовтні науковці вже отримали перший урожай. Приємним сюрпризом стало те, що рослина добре зростає на так званій богарі — ґрунті без додаткового зрошення, де вона дала до 2,5 тонни з гектара. На думку фахівців, Одеська область ідеально підходить для вирощування бавовнику в промислових масштабах, тож наступного року планують засіяти значно більші площі.

На полі бавовнику в Роздільнянському районі побували кореспонденти «Укрінформу». Тут біля села Новоселівка агрономи з Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин засіяли ділянку площею 0,1 га. Бавовну також сіяли в колишніх Саратському та Кілійському районах — загалом на площі 5 га.

Вибаглива культура

Поле бавовни видно здалеку — воно ще зеленіє і виглядає наче латка на жовто-коричневому полотні осінніх земель. Зовні бавовник — невеликий кущ до метра заввишки, але має потужну 2-метрову кореневу систему. На полі ростуть п’ять видів бавовни — насіння на початку експерименту, в травні, надали компанії з Німеччини, США та Туреччини. Кожен сорт висіяний окремою смугою та відповідно маркований.

— Насіння бавовнику потрібно висівати у ґрунт на глибину 3-4 см, якщо глибше — не зійде. Це не соняшник і не кукурудза. Температура ґрунту на 10 см в глибину має бути не нижча за 18 градусів. Відстань між кущами — 15—17 см. Такі умови є оптимальними для росту. Через вибагливість культури насіння потрібно висівати у 2—3 рази більше. Якщо необхідно 80 тисяч кущів, то посіяти слід 250 тисяч, краще їх потім розрідити, — розповідає директор Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Василь Цапенко.

На одному кущі одночасно можна побачити квітку бавовни, зелений бутон і вже дозрілу розкриту коробочку з білим волокном.

— Щоб збирати врожай комбайном, уся культура має дозрі-ти. Тому для вирощування бавовни в промислових обсягах доведеться користуватися спеціальними дефоліантами — речовинами, які прискорюють дозрівання коробочки. Різниця між дозріванням ярусів на одному кущі може бути до двох тижнів, тому треба вчасно піймати «золоту середину» і провести обробку. Повинен листочок відпасти, а коробочка — дозріти, — пояснює Василь Цапенко.

Час для підрахунків

Агроном запевняє, що клімат Одещини цілком підходить для вирощування бавовни в промислових обсягах. Зараз вчені займаються дослідженням економічної складової, а також «вибуховими» властивостями кожного з посіяних сортів.

— Якщо дотримуватися всіх вимог — буде толк. До того ж температурний режим щороку підвищується, бавовні потрібно сонце, і я не здивуюся, якщо ця культура скоро ростиме і під Києвом. Ми обчислимо затратну частину, перерахуємо на гектари, побачимо врожайність, і якщо рентабельність не нижче 20% — фермери візьмуться. У Греції тонна сирцю бавовни коштує до тисячі доларів. Я думаю, що ми можемо бути не далекими від них у цьому. Зараз ми вручну збираємо коробочки, записуємо, скільки штук отримали з кожного куща та якого сорту. На одному кущі виростає від 5 до 30 коробочок. Ми їх зважуємо, дивимося пропорції: близько 52% — насіння, 48% — волокно. Також вивчатимемо «енергетику» волокна — наскільки потужним буде порох, виготовлений з кожного сорту, — каже науковець.

Небезпечний шкідник

Серйозним викликом, який постав перед аграріями при вирощуванні бавовни, стала боротьба зі шкідниками. Основний паразит, який псує посіви, — совка. Комаха заповзає під квітку рослини і відкладає там яйця, потім вилуплюється гусінь і поїдає коробочку, що достигає.

— Цей шкідник помітний саме на бавовнику. Масовість зльоту комах була такою, якої ми ще не бачили, звідки їх стільки взялося — незрозуміло. Для бавовнику нема препарату, щоб знищити цього шкідника повністю, потрібно ретельно підбирати засоби захисту. А від хвороб підходять препарати, які використовуємо на ріпаку, соняшнику, — розповідає Василь Цапенко.

За словами фахівця, із совкою борються і в Узбекистані, який вирощує бавовну традиційно. Для цього використовують ручну працю — люди вибирають паразитів з посівів. Сертифікованого препарату для боротьби з ними наразі нема і там.

Насіння, тканина та порох

Подальшу долю зібраного врожаю «білого золота» нам пояснив заступник голови комітету ВР України з питань аграрної політики Степан Чернявський (на знімку). За його словами, первинну обробку бавовни — відокремлення насіння від волокна — планують проводити в Україні. Далі сировина поїде до країн-партнерів, де з неї виготовлятимуть тканину та порох. Питання щодо вартості тонни бавовни наразі залишається відкритим.

— Ми плануємо, що в цьому році сировина поїде до наших сусідів: у Румунію, Болгарію або, може, в Туреччину. Кабмін планує виїзд делегації з представниками аграрного комітету, щоб вивчити питання обробки. Тоді ми дізнаємося, за якою ціною купуватимуть бавовну у наших фермерів. Вона переробляється на волокно і на насіння. Насіння використовується для виготовлення олії, макуха після обробки — на корм. Волокно при переробці ділиться на довге і коротке. Коротке вважається відходами — з нього роблять порох. Довге — йде на котон. Виготовляти порох безпечніше в наших сусідів. Я думаю, ми будемо це робити в Румунії чи Болгарії, — сказав Степан Чернявський.

Зараз Міноборони спільно з Міністерством стратегічного розвитку розробляють схему, за якою саме одеська бавовна використовуватиметься при виготовленні пороху для українських снарядів.

— Первинну переробку будемо робити тут, а волокно — віддавати підприємствам, які виготовлятимуть з нього нітроцелюлозу для подальшого виготовлення пороху. Я думаю, що це буде давальницька схема: ми постачаємо волокно, вони віддають порох, ми порох віддаємо на завод й отримуємо снаряди, — поділився планами Степан Чернявський.

Підтримка фермерів

Степан Чернявський упевнений, що вирощування бавовни у промислових масштабах дасть потужний економічний поштовх як Одещині, так і Україні загалом. Для старту проєкту комітет з агрополітики подав правку до бюджету на 2025 рік щодо підтримки фермерів та підприємств з первинної переробки бавовни.

За його словами, затрати на вирощування гектара бавовнику дорівнюють близько 30 тисяч гривень — як на гектар ріпаку.

— Якщо ця культура стартує, то для Одещини з’явиться великий ланцюг підприємств, які відбудовуватимуться для переробки бавовни. Це може збільшити обсяг промисловості в регіоні. Але культура нова, і фермери бояться її вирощувати. Без держпідтримки справа не «злетить». Тому ми запропонували закласти в бюджет наступного року 300 мільйонів гривень на 30 тисяч гектарів. Держпідтримка покриватиме орієнтовно третину затрат на вирощування бавовнику — близько 10 тисяч гривень на гектар, — сказав Степан Чернявський.

З такою підтримкою, на думку фахівця, фермери охоче сіятимуть бавовник. За його словами, на сьогодні аграрії півдня мають дохід до 300 доларів з гектара. З бавовною ж вони матимуть прибуток десь по 500—1000 доларів з гектара.

— У нас буде легка промисловість — будемо робити тканину. Де сировина — там і будуються підприємства. Надалі зможемо конкурувати з Туреччиною, — вважає Степан Чернявський.

Хліб нікуди не подінеться

А ще запевняє: бавовна аж ніяк не витіснить пшеницю, Україна й надалі буде з хлібом.

— Якщо ми матимемо ще одну економічно вигідну культуру, то це тільки збагатить Україну. Без хліба не залишимося. Фермери не так швидко ще перейдуть на бавовник. До того ж повинна зберігатися сівозміна, пшениця нікуди не дінеться, — запевняє фахівець.

Враховуючи ці фактори, за словами Степана Чернявського, наступного року на Одещині фермери засіють 20—30 тисяч гектарів бавовнику.