|
На картинах — багатство української душі
09.01.2025 / Газета: Чорноморські новини / № 1 (22528) / Тираж: 8525
З виставки малярства Світлани Крижевської, заслуженої художниці України, викладачки художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, в Арт-просторі по вул. Європейській, 67. Здається, сьогодні майже ніхто вже так не малює. Ці селянські подвір’я та старі хати з усім домашнім спожитком, розмальовані печі, ці піраміди подушок, скатертини, серветки, й усе воно вбирає очі своїми вишитими взорами, а ще — глиняний посуд, мисник, домоткані коци й доріжки… Де ви побачите все це багатство внутрішнього, духовного світу звичайних, як зазвичай мовиться, людей? Тих, котрі спрадавна своїм життям учать нас любити цю землю, шанувати її красу і щедрість. Любити і захищати. Все це, здається, вже віджиле, увесь цей, сказати б, зворушливий етнографізм, «зникаюча натура», яку поступово знищує байдужий час (а це таки ми самі), і ця наша байдужість ще й підсилена війною. Все воно поступово зникає з мистецьких зацікавлень художників. Хіба що майстри старшого покоління, рідше — середнього, ще звертаються до подібних ностальгійних мотивів. Молодь прагне висловити себе у чомусь більш креативному, активно шукаючи для цього засобів. На сучасних виставках дуже рідко впадає в око проста селянська садиба, не кажучи вже про ті подушки у вишиваних пішвах. І раптом на якійсь із виставок зненацька зупинить вас щось подібне. Що це? Ще достоту не з’ясувавши, вже стоїте перед картиною. А там — звичайна сільська хата, ота сама, з хатнім спожитком, домотканими доріжками, багатством вишиття тощо. Або ж звичайний сільський двір, з дворовим песиком, домашнім птаством тощо. Для когось це — дитинство, щемкі спогади про літні гостини у бабусі… А для когось — краса у простих речах, якою оточували себе наші краяни, інтуїтивно прикрашали нелегке своє життя. У впорядкованості, у прагненні спокою, якого майже нема сьогодні. Для когось — краса української природи, багатство душі українця, частина української ідентичности, нашої ментальности. Всього того, що становить нашу особливість як нації, одну з відмінностей від інших народів. Мистецтвознавці-теоретики можуть багато говорити стосовно різних визначень про стилі та школи, але той, хто розмірковує перед таким сюжетом художника (акварель, графіка) десь на виставці чи в музеї, дасть безпомильне визначення, бо дослухається до голосу власної душі, а найкраще, коли голос його душі гармонійно вписується у внутрішній світ митця. І тоді це не просто гарно, прекрасно та гармонійно, надто коли другий, а то й третій план картини однаково бачиться автором і тим, хто на картину дивиться. На виставках Світлани Крижевської саме так і відбувається. Тому що творилося з любов’ю. До цих краєвидів, до сільської садиби, до кривулястої вулички… Тоді виринає з пам’яті село, куди завіз її батько в голодний рік, бабусина хата, двір… Ті спогади щоразу кличуть її у творчі мандрівки. Сільська дорога, спека чи холод — не важливо; етюдник у рюкзачку за плечима, на серці — радісне очікування… «Тітонько, можна помалювати у вашій хаті?». «Та що ж там такого до змалювання?». Все, чим багаті ми, українці, — це наш внутрішній світ, наша духовність… Можливо, не говоритиме художниця такої патетики, а скаже простими словами: «Гарно ж як у вас!». З фанатичною стійкістю та захопленням, на грані самозабуття Світлана Крижевська змальовує селянський побут. Простий, як оця піч, і так само прикрашений всім цим, як піч — отими розписами. Але хіба ж проста вона зі своїми розписами? Як і сама хата, побілена аж до синяви… Вповідають, що десь там, поза хутором Михайлівським, українські селяни — не зі своєї волі переселенці — одразу облаштовували свій побут, білили хату, ставили тинок… Довго й терпляче художниця змальовує начеб невибагливий краєвид, так само терпляче, як ця бабуся, можливо, при каганці вишивала посаг для себе. Все, що прикрашало селянський побут, на рівні підсвідомости становить прагнення краси, досконалости, бажання донести все це студентам, попри всі їхні захоплення. І цей краєвид… Світлана Крижевська, мабуть-таки, побачила його трохи іншими очима — побачила поглядом людини, мисткині вже ХХІ століття. Може, було холодно, чи припікало сонечко, а душа співала, і пензлем, здається, вже водила не її рука… Всю Україну, каже, обійшла зі своїм рюкзачком-наплічником, і всюди дивувала та вчаровувала її краса Батьківщини. З чого починається картина? З емоційного сплеску, з відчуття захвату, яке зупиняє віддих… Як захистити цю землю рідну неперевершеної краси, найдорожчий дарунок Господа? У кожного свої можливості, треба лише віднайти їх. Де б не розкладала свого етюдника — на кримському узбережжі чи на виду в суворої насупленої гори десь у Карпатах, чи деінде — всюди зупиняє художницю отой емоційний сплеск любови до рідного краю, від неможливости одвести очей. Чи не з цього починається й саме життя? Все прекрасне, все найкраще у цьому світі починається з любови, яка не минає ніколи… І мистецтво — чи не найяскравіше цьому підтвердження. Автор: Роман КРАКАЛІЯ
|
Пошук:
Сергій Токарєв
Інвестиційний фонд Roosh Ventures нещодавно став одним з інвесторів американського стартапу Toothio, який допомагає приватним стоматологічним клінікам та організаціям знаходити кваліфікованих співробітників. Портал надає доступ до бази, в якій є понад 30 000 фахівців.
Український гурт «Давня Казка» презентує новий трек «Будьмо» та кліп до нього — історію, яка надихає на віру в краще навіть у найскладніші часи. Пісня стала музичним маніфестом незламності, гумору та оптимізму, який допомагає українцям триматися разом.
Останні моніторинги:
00:00 09.01.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 09.01.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 09.01.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 09.01.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 09.01.2025 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.032 |