«Америка-2020: основні тенденції розвитку» — лекцію на таку тему прочитав нещодавно в інформаційно-ресурс-ному центрі «Вікно в Америку» ОННБ політолог, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Дубовик.

Професор кафедри міжнародних відносин, політології та соці-ології ОНУ обґрунтував своє бачення проблеми: куди прямують Сполучені Штати Америки? Основне фахове зацікавлення полі-толога — теорія міжнародних відносин і міжнаціональних конфліктів. Гість конкретизував теми, які мають для нього спеці-альний науковий і викладацький інтерес: зовнішня політика США, відносини США — Україна, теорія міжнародних відносин, чорноморська безпека, дослідження міжнародних конфліктів, зовнішня політика України.

Володимир Дубовик у 1992 році закінчив історичний факультет Одеського державного університету. Серед його наставників — відомий американолог Семен Йосипович Аппатов. Там же у 1996-у здобув ступінь кандидата політичних наук і працює на різних посадах дотепер. Двічі проходив стажування в Інституті Кеннана, а також отримував гранти на стажування в Міжнародному науковому центрі імені В. Вільсона в 1997-у, Центрі міжнародних та безпекових студій Університету Меріленду в 2002-у.

Володимир Дубовик — член багатьох авторитетних інституцій: ISA (Асоціації міжнародних досліджень), CEEISA (Асоціації міжнародних досліджень Центральної та Східної Європи), ECPR (Європейського консорці-уму політичних досліджень), SGIR (Постійної групи з міжнародних відносин), PONARS-Євразія (Нові підходи до дослідження та безпеки Євразії).

Наведу головні тези з виступу лектора з окремими авторськими коментарями.

Вплив США, цієї надпотужної держави, посилився після закін-чення «холодної війни» і розпаду СРСР, коли світ з біполярного став однополярним. Україна сьогодні — це велика за територією, однак «середня» за своїм економічним і військовим потенціалом держава.

Після «холодної війни» військова присутність США у світі скоротилася, адже Росія, на відміну від СРСР, вже не розглядається як ворог №1. З приходом до влади республіканців, коли президентський пост обійняв Дональд Трамп, розглядається можливість вимагати оплату за військову присутність США в інших країнах, що багатьма сприймається негативно, у тому числі й у самих Штатах.

Триває дискусія між «інтервенціоністами» та «ізоляціоністами» щодо військової присутності США на інших континентах. Перші виступають за позитивний вплив своєї країни в світі, що не виключає й військової присутності, другі — лише за месіанську роль. Вони вважають, що США не повинні нав’язувати свої цінності, а поважати цінності корінних народів інших країн й економити на військових витратах. Це своєрідний меседж Трампа. Окремі політики ставлять питання: чому Сполучені Штати повинні допомагати саме Україні, а не Росії?

Аудиторія, перед якою виступав професор, відповідно відреагувала на таку постановку питання, адже наша держава не порушувала норм міжнародного права, не прагне змінити кордони, які встановилися після Другої світової війни, і не є причиною військової ескалації в різних частинах світу. Натомість анексія Росією Криму, її агресія на Донбасі та участь у війні в Сирії посилюють напругу у світі, ведуть до гуманітарної катастрофи.

Володимир Дубовик торкнувся також демографічних проблем Сполучених Штатів Америки. На даний час населення країни помітно зростає і сягнyло 321 млн осіб (у 2010-у — 309 мільйонів.). Таке зростання особливо помітне на тлі демографічної кризи у Європі. Певною мірою приріст пояснюється напливом емігрантів з Латинської Америки та африканських країн, що поступово веде до зменшення питомої ваги білого населення. Расова диспропорція викликає певну паніку у суспільстві й активізує праві політичні рухи, вважає політолог. Будівництво муру на кордоні з Мексикою для стримування нелегалів, на його думку, не вирішить проблеми. Ефективним може бути тільки посилення військового контролю.

Як зазначив політолог, останнім часом економічне становище США нормальне, стабільне, що дуже помітно порівняно з 2008 роком, коли західний світ переживав кризу. Безробіття там нині на рівні 4%, а було 10%–12% (15% — це вже тривожний сигнал). Тож очевидна позитивна динаміка. Президент Дональд Трамп приписує ці успіхи своїй адміністрації. Серед сьогоднішніх викликів — епідемія коронавірусу, вважають вчені, адже невідомо, як цей вірус поведеться далі, а відтак це може негативно позначитися на економіці. (Штат Каліфорнія у цьому зв’язку вже запровадив надзвичайний стан).

Головна проблема США, на думку професора, полягає у дедалі більшій поляризації полі-тичних партій і рухів, дрейфуванні лівих до радикалізму. Серед лідерів Демократичної партії набуває популярності сенатор Бені (Бернард) Сандерс, який називає себе демократом-соціалістом, є прибічником зниження дотацій для великих корпорацій.

Володимир Дубовик виступив з лекцією 3 березня, у «супервівторок», коли в 14 штатах США проходив праймеріз — відбір кандидатів усередині Демократичної та Республіканської партій, що, фактично, є початком президентської виборчої кампанії. Як відомо, у республіканців впевнено переміг чинний президент Дональд Трамп (у 13 штатах). У демократів визначилися два кандидати — колишній віцепрезидент Джо Байден і згаданий вище Бені Сандерс (відповідно, у 9 і 4 штатах).

У чому тривожний сигнал? Якщо традиційно у демократів і республіканців тон задавало помірковане крило, яке, врешті-решт, могло досягнути консенсусу, то Трамп і Сандерс не вписуються у раніше визначену модель. І все ж лідером у демократів виявився Д. Байден, який на Демократичній національній конвенції (з’їзді) у липні матиме 670 делегатів (Б. Сандерс — 589).

На думку політолога, у Дональда Трампа є великі шанси бути переобраним на пост президента на наступних виборах, які відбудуться 3 листопада цього року. Ні для кого не секрет, що у нього є незмінний набір психологічних кліше негативного ставлення до України.

НА ЗНІМКУ: світлина на пам’ять (сидять — керівник центру «Вікно в Америку» Наталя Диба та професор Володимир Дубовик).