ОДЕСА, 04 СЕРПНЯ 2022 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Звернення Президента України Володимира Зеленського до студентів і викладачів вишів Австралії від 3 серпня 2022 року.

Як повідомляє кореспондент ІА «Контекст-Причорномор’я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці «Офіс Президента України».

У своєму зверненні Володимир Зеленський сказав:

Шановна пані ректор Австралійського національного університету!

Шановні викладачі!

Шановне студентство!

Я знаю, що всього в трансляції зараз беруть участь 20 вишів Австралії. Я вдячний за цю можливість поспілкуватися з вами.

Сьогодні 161-й день повномасштабної війни, яку проти України розв’язала Російська Федерація. Щодня світ шокують нові повідомлення про нові російські злочини. Це не має стати для світу звичним. Бо означатиме, що світ змирився.

Чимало хто переймався і, можливо, досі переймається стосовно того, що треба діяти делікатно й не злити Росію. Стосовно того, щоб у Росії була змога «зберегти обличчя». Зараз уже має бути очевидно для всіх – усе це не має жодного значення. Неможливо розізлити тих, хто оскаженів. Неможливо зберегти обличчя тому, хто сам цього не хоче.

Російська Федерація відкрито демонструє це всім державам уже 161 день поспіль. Зараз важливо не забути жодного з них. Світ завжди говорить про дії Росії лише в контексті її останнього, так би мовити, «актуального» звірства. Зараз світ має нарешті скласти все докупи й усвідомити...

Той, хто хоче зберегти обличчя, не стирає з лиця Землі мирні міста й села. Не обстрілює їх із систем залпового вогню щодня й щоночі. Не стріляє по житлових будинках крилатими ракетами. Не стріляє по житлових кварталах касетними снарядами чи фосфорними бомбами.

Не випускає ракети по вокзалу, наприклад, міста Краматорська, де сотні людей просто чекали на евакуацію. Не випускає ракети по центру Вінниці, де сотні людей просто гуляли. Не випускає ракети по торговельному центру в Кременчуку, де сотні людей купували їжу або речі.

Не скидає бомби на пологові будинки й лікарні. На дитячі садочки, школи та університети. На музеї, театри, храми. Не спрямовує артилерію проти кладовищ і не бʼє ракетами по Меморіальному комплексу жертвам Голокосту «Бабин Яр».

Той, хто хоче зберегти обличчя, не вчиняє тисячі воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Не влаштовує масових страт мирного населення. Не надягає мирним жителям наручники, не ставить їх на коліна і не вбиває пострілом у потилицю. Не ґвалтує жінок на очах у їхніх дітей і дітей – на очах у їхніх матерів.

Той, хто хоче зберегти обличчя, не влаштовує блокади окупованих міст. Не залишає тисячі людей без їжі й питної води. Не залишає тисячі важкохворих без необхідних щоденних ліків. Не залишає людей без світла, без тепла, без зв’язку, без найменшої надії. Не зриває гуманітарні коридори. Не вивозить людей на примусові роботи. Не викрадає дітей, розлучаючи сім’ї. Не лишає після себе десятки братських могил.

Той, хто хоче зберегти обличчя, не захоплює атомні станції, не гатить по енергоблоках із танків. Не погрожує світу ядерним ударом і ядерною війною. Не погрожує влаштувати енергетичну кризу. Не блокує порти та судна із зерном, створивши загрозу масового голоду на планеті. А підписавши документ про розблокування портів і вільний прохід суден, не обстрілює порт наступного дня після підписання!

Той, хто хоче зберегти обличчя, не привозить із собою мобільні крематорії, щоб спалювати трупи, приховувати власні звірства та власні втрати. Не ставиться до своїх солдатів як до гарматного м’яса. Не ставиться до полонених гірше, ніж до тварин, не катує, не влаштовує масових страт, звірств, терактів.

Той, хто втратив розум, серце, совість, гідність і загалом усе людське, не прагне зберегти обличчя. Принаймні тому, що давно його втратив.

Сьогоднішня Росія давно втратила обличчя. Це сталося не вчора, не позавчора й не минулого тижня. Це просто вкотре підтвердилося. Вкотре світ побачив, що ховається під маскою нібито миротворця, яку Росія намагалася носити довгі роки. Там – інша маска. З прорізом для очей і рота. Маска, яку надягають терористи.

І єдина різниця між терористами та Росією – перші беруть на себе відповідальність за скоєне, а Росія не має мужності зробити це й має нахабство звинувачувати у своїх злочинах інших – окремі країни й цілий світ.

І зараз цей світ стоїть перед вибором. Давно назрілим, незручним для когось, неприємним, а для когось – неминучим.

Від нього не сховатися, не пройти поміж крапель, не спустити на гальмах. За 161 день повномасштабної війни у Європі людство пройшло 161 точку неповернення.

Для багатьох країн настав час, коли власні інтереси мають поступитись інтересам планети. Бо в іншому разі і перші, і другі опиняться під загрозою через дії світового терориста. Будь-яка торгівля, бізнес, інші форми співпраці з Росією сьогодні приносять неймовірну вигоду одним, а вірогідну смерть – іншим. Політична, економічна, енергетична чи будь-яка інша доцільність сьогодні дорівнює життю тисяч людей. Яких убиває російська зброя.

Світ має зробити вибір. ООН має зробити вибір. Радбез ООН має зробити вибір. Міжнародний комітет Червоного Хреста має зробити вибір. ОБСЄ має зробити вибір. Країни ЄС мають зробити вибір. Країни НАТО мають зробити вибір. Країни G7 і G20 мають зробити вибір. США мають зробити вибір і зробити цей важливий крок – визнати Росію спонсором тероризму. Цей час настав. Настав давно. Зворотний відлік світового годинника запущено. А далі тільки два варіанти. Рішучість, а отже – припинення злочинів і звірств Росії, або чергові вибухи чергових бомб від цих терористів.

Я знаю, що багато австралійців надсилають фінансову допомогу нашій державі, передають медикаменти, працюють волонтерами у шпиталях, забезпечують доставку гуманітарної допомоги, а також перебувають на фронті. Тож я закликаю вас продовжувати допомагати нам, допомагати Україні, зокрема у навчальних аудиторіях, відстоюючи правду та розвінчуючи міфи, які так майстерно навчилася фабрикувати російська пропагандистська машина.

Я надзвичайно вдячний уряду Ентоні Албенізі, як і попередньому австралійському уряду, за системну підтримку нашої держави. Яка містить широкомасштабну військову та гуманітарну допомогу, санкції проти російських та білоруських юридичних і фізичних осіб, скасування тарифів на українські товари, надання вугілля для нашої енергетики. На сьогодні ваша країна надає найбільшу військову допомогу Україні серед країн, які не є членами НАТО.

Ми будемо вдячні за продовження такої допомоги. Війна не закінчена. І ми сьогодні як ніколи потребуємо підтримки всіх цивілізованих країн, разом з якими ми точно зупинимо й переможемо зло.

Дякую за увагу!

Слава Україні!