Усі, хто 22 травня 2011 року о 18 годині завітає до Обласного палацу культури, зможе відвідати ювілейний концерт з промовистою назвою «35 років за диригентським пультом», який проходитиме у рамках обласного фестивалю-конкурсу «Золота струна». Ювіляр — не просто чарівна і вродлива жінка, фото якої сьогодні прикрашає першу сторінку нашої газети, а Людина, яка ще з кінця минулого століття стала особистістю на рідній Миколаївщині й далеко за її межами.

Випускниця Вознесенської школи № 2 Ольга Валентинівна Комінарець (дівоче прізвище Деренович) ще у молоді роки здобула дві вищі освіти — успішно закінчила коледж культури і мистецтв, де в наступному, 2012, році відзначить 40 років своєї безперервної роботи на посаді викладача, і Харківський державний інститут культури. Обидві вищі школи мають пряме й безпосереднє.відношення як до культури, так і до музики. І все-таки... Останнє захоплення, звісна річ і вочевидь, зазвичай переважає.

Закохана в музику

Саме музика стала вирішальною домінантою у духовному житті нинішнього заступника (з 2001 року) директора з виховної роботи. Музика, в яку викладач-методист, спеціаліст вищої категорії, закоханий ще змалечку. Впродовж 40-річної праці Ольга Валентинівна здобула стільки відзнак різного рівня, що лише один їх перелік зайняв би кілька сторінок, а їх вінцем стала висока нагорода — орден Княгині Ольги III ступеня (2009 рік). Та надмірна скромність примусила героїню мого нарису попросити автора цих рядків говорити не стільки про неї, скільки про творчі досягнення оркестру народних інструментів «Південна рапсодія», яким керує О.В.Комінарець. Отож пропонуємо читачам перейнятися вагомістю здобутків прославленого оркестру під керівництвом О.В.Комінарець лише за останні три роки.

Це:

- березень 2008 року — диплом «Золотий рівень» та кришталевий кубок за І місце у VI Міжнародному конкурсі-фестивапі хорів та оркестрів «Юна Прага — 2008» ( м. Прага, Чехія);

- січень 2009 року — срібна медаль та диплом за If місце у Міжнародному музичному конкурсі «Crescendo» (м. Нью-Йорк, США, Карнегі-Хол):

- квітень 2009 року — обласний фестиваль-конкурс виконавців на народних інструментах «Золота струна». Диплом переможця;

- грудень 2009 року — Диплом за участь у творчому звіті Микблаївщини «Ми — українці;

- червень 2010 року — Диплом лауреата 25-го Міжнародного фестивалю-конкурсу «Райдужний світ народних мелодій» (м. Комсо-мольськ, Харківська область).

До цього додамо, що ще три роки тому керівник навчального оркестру народних інструментів «Південна рапсодія» Комінарець Ольга Валентинівна була нагороджена Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини» за досягнення у розвитку культури і мистецтва, а торік за вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність оркестру народних інструментів «Південна рапсодія» присвоєно високе звання «народний».

Учитель і його учні

Погодьмося: складові успішної роботи будь-якого вчителя — це його учні,, життя яких завдяки обраній професії, відбулося. Спеціальні дисципліни циклової комісії викладачів народного інструментального мистецтва заступник директора коледжу Комінарець О.В. викладає державною мовою, що вже багато важить як особистий приклад захисту її конституційних вимог. На заняттях викладач-методист використовує новітні технології, постійно займається методичною роботою. Нею розроблено робочі програми з курсу «Методика роботи з оркестром», «Оркестровий клас та диригентська справа», підготовлено партитури та оркестрові партії для роботи з навчальним оркестром. Свідченням цього є запропонований витяг з Атестаційного листа талановитого диригента і педагога:

«Комінарець О.В. — творчий, талановитий працівник, вимогливий керівник, вдумливий

вихователь, добрий наставник студентської молоді, один із яскравих представників диригентського та оркестрового мистецтва».

Доказом на підтвердження такої атестації є досягнення випускників курсу Комінарець О.В., які працюють з оркестрами та ансамблями у різних галузях культури і мистецтва як в Україні, так і за її межами.

Серед них кращі із кращих:

- Блізніченко Інна — відмінник освіти, керівник зразкового колективу — дитячого оркестру народних інструментів Миколаївського палацу творчості учнів;

- Сироїжко Ольга — методист Будинку творчості дітей та юнацтва Ленінського району. Керівник фольклорного інструментального ансамблю «Дивоцвіт», лауреат Всеукраїнських конкурсів та фестивалів;

- Мозговий Віктор — завідуючий кафедрою психолого-педагогічних дисциплін Миколаївського державного аграрного університету, володар титулу «Кращий директор асоціації команд КВК України», композитор;

- Циганенко Лариса — керівник зразкового колективу — капели бандуристів Миколаївського палацу творчості учнів;

- Опря Юрій — директор Мигіївського клубу Первомайського району, керівник інструментального ансамблю;

- Мезінов Віктор — керівник ансамблю народних інструментів, м. Курськ (Росія);

- Казанцева Тетяна — керівник оркестру народних інструментів, м. Нев'янськ (Росія):

- Король Лілія — директор Будинку творчості дітей та юнацтва Ленінського району Миколаївської області;

- Єлескіна Ганна — завідуюча естетичним відділом Будинку творчості дітей та юнацтва;

- Маляренко Наталія — диктор Миколаївського обласного телебачення;

- Тригуб Таміла — викладач ДМШ м. Шліссельбург Санкт-Петербурзької області, заслужений працівник культури Роси.

Глибоке коріння, розлоге гілля

- Я і мій брат Сергій, на честь якого я назвала свого сина,- говорить Ольга Валентинівна, — завжди були та будемо вдячні нашим батькам Валентинові Івановичу та Дарї Михайлівні (хай земля їм буде легкою за їх доброту, щирість та людяність), які змалечку прищепили нам любов до праці, повагу до людей, доброзичливе ставлення до тих, хто тебе оточує. Вважаю, що ми не осоромили наших батьків. Такими намагаємося виховати наших дітей і онуків.

Так, не осоромили. Кажуть, що талановиті люди талановиті у всьому. Перефразовуючи ці слова, запевнимо, що і щаслива людина має бути щасливою в усьому. Ця життєва формула має пряме відношення до Ольги Валентинівни, бо героїня нашого нарису щасли^ ва не тільки на роботі, оскільки упродовж усього життя займається улюбленою творчою працею. І це стало основним сенсом її духовного, фізичного і морального життя. Щаслива вона і вдома, бо має шестеро дітей і онуків (із них п'ять — представників сильної статі). її донечка, Тетяна Анатоліївна Васьковська, успадкувала від матері й любов до праці й музичне обдаровання — викладає у тому ж коледжі, що і мати. Син Сергій теж успішно працює, намагаючись своєю роботою приносити користь людям, рідній землі, на якій народився і якій ніколи не зрадить.

Пишається Ольга Валентинівна і своїми всіма чотирма онуками — Іваном (названим на честь діда), Владиславом, Артемом, Олексієм.

Справді, розлоге гілля у матері двох дітей та бабусі чотирьох онуків. А глибоке коріння пустили її батьки — чесні та працьовиті трудівники нашого краю — Валентин Іванович та Дар'я Михайлівна. Низький уклін їм від усіх краян.

Від автора

Розповідаючи про Ольгу Валентинівну Комінарець, поринаю думками у далекий 1967 рік. Саме того року я приймав вступні іспити у майбутнього (і поки що єдиного) у коледжі культури і мистецтв кавалера ордена Княгині Ольги. Відчуваю радість від того, що не помилився, поставивши високий бал 44 роки тому,

бо закінчила вона навчання з відзнакою.

Так, це було 1967 року, а двома роками раніше, 1965 року, до нас в училище прийшов на роботу молодий фахівець — керівник оркестру народних інструментів Анатолій Володимирович Комінарець. Талановитий музикант, чудовий педагог, надзвичайно толерантний і товариський, він щедро передавав свої знання студентам. Я ще знав Анатолія Володимировича як чудового чоловіка та батька. Його життя передчасно обірвалося 15 років тому, та Ольга Валентинівна зберегла про нього світлу пам'ять не лише як про надійного і турботливого чоловіка та батька їхніх спільних дітей, але й як наставника, від якого значною мірою успадкувала свій талант організатора і керівника оркестру народних інструментів.

Справжнім другом і порадником у повсякденному житті став і другий чоловік Ольги Валентинівни — Леонід Григорович Проняєв. Подружжя у мирі і злагоді уже разом кільканадцять років, і це цілком закономірно. Хороші люди завжди знаходять однин одного, бо вони народжені для щастя, яке мають щодня і щогодини дарувати один одному.

Запитання, яке і досі залишається без відповіді

Коледж культури і мистецтв, який за три роки відзначатиме своє 60-річчя. багато років

поспіль залишається лідером за кількістю заслужених працівників культури серед вищих шкіл свого рівня акредитації. Та вже понад півстоліття не може мати жодного заслуженого з-поміж керівників оркестру народних інструментів. Не може чи не хоче? Точніше, не хочуть помічати ті, від кого залежить вирішальне слово. У коледжі сьогодні Ольга Валентинівна Комінарець реально претендує на це звання. Бо хто заслужений працівник, як не Ольга Валентинівна Комінарець, яка 35 років за диригентським пультом. Відповідь на це питання має бути однозначною. До речі, такої думки дотримується і керівництво коледжу, його викладачі та студенти. Залишається тільки це реалізувати.

ЗАМІСТЬ АНОНСУ

Про те, як пройде ювілейний концерт «35 років за диригентським пультом», розповімо у найближчому випуску газети після 22 травня цього року.