ОДЕСА, 11 СІЧНЯ 2025 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова підготувала виставку, присвячену 90-літтю Василя Симоненка.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це повідомляється на Фейсбук-сторінці «Новини Одеського університету».

У повідомленні ОНУ сказано:

Шановні читачі!

Відділ учбової, наукової та художньої літератури експонує стендову виставку до 90-річчя від дня народження Василя Симоненко «Україно, ти моя молитво…»

90 років тому народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали «поетом без каменю за душею». Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.

У 1952 р. В. А. Симоненко закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років поет закінчив університет і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня.

Працював у таких видавництвах як «Черкаська правда», «Молоді Черкащини» та «Робітничій газеті».

Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.

Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора.

Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ.

Улітку 1962 р. В. А. Симоненка заарештували та жорстоко побили.

Влада відмовлялася друкувати його твори, друзі відвернулися від поета.

Восени 1962 р. В. А. Симоненко починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 р. виходить його казка — «Цар Плаксій та Лоскотон».

На початку вересня 1963 р. Василь Симоненко лягає у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі: було діагностовано рак нирок.

Помер В. А. Симоненко 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.

Василя Симоненка називали “витязем молодої української поезії”.

Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й хвилюють душу його вірші.