Хто сьогодні впливає на екологічне здоров'я селища Нововоронцовки з майже 6-тисячним населенням? Відповідь на це питання спробувала знайти рейдова бригада газети «Новий день».

З весни і до листопада чи' не найбільшим злом для жителів Нововоронцовки стають карантинні рослини, офіційне та стихійні звалища, які негативно впливають на здоров'я людей і домашніх тварин. Варто лише побувати на селищному звалищі та його кількох «філіалах», аби переконатися в цьому. Не на одному гектарі землі тут розрослися височенні амброзія, осот, кропива та інші шкідливі рослини. У бюджеті селищної громади катастрофічно не вистачає коштів, аби в належний стан привести офіційне звалище та назавжди стерти з лиця землі нагір'я сміття. Як не прикро, але далеко не всі власники осель, приватні підприємці та навіть керівники підприємств і організацій належним чином дбають про чистоту і порядок.

Працівники нововоронцовської дільниці газового господарства хоча трохи й причесали огороджену територію, але довкола, неї бур'яни давно просять коси.

Старий нововоронцовський цвинтар так заріс бур'янами та кущами, що між могилами навіть пройти важко. Прикро, але складається враження, що рідні сюди навідуються лише у поминальні дні. А про порядок на новому цвинтарі, який за останні десятиріччя збільшився до невпізнанних розмірів, дбає Любов Німець та допомагає їй чоловік Іван.

— Боляче дивитися, як байдужі нововоронцовці залишають після своїх відвідин купи сміття, скручені «в'язи» водопровідних кранів та навіть ласяться на наші знаряддя праці, — скаржився Іван. — Уже чотири роки не бачимо ані нових лопат та фарб! Подивіться, як заросли бур'янами могилки! А родичам, складається враження, байдуже.

Ще на початку літа селищний голова Нововоронцовки Микола Семенютенко та колишній голова райдержадміністрації Василь Титаренко мали розмову з власником станції техобслуговування, що на вулиці Степовій, про бур'яни та розкидані бетонні плити поблизу державної траси. На жаль, віз і нині там! Робітник Костянтин Мазур нам пояснив, що його господар відпочиває на морі, а в нього вистачає іншої роботи.

На вулиці Бережного привертає увагу красива споруда — магазин «Терра» приватного підприємця Маргарити Мільчуцької. Якщо у приміщенні лад дали, то на прилеглій території прижилися бур'яни, а непотріб чадить димом за кілька метрів від магазину. Та це ще півбіди. Поблизу магазину стоїть криниця та майже без води. її глибина сягає 4—5 метрів, але вона повністю не закривається. До смертельної пастки можуть потрапити дитина або тварина.

На руках у пані Маргарити є дозвіл Нововоронцовської селищної ради, датований 27 січня ц. р. У ньому чорним по білому написано: «Власник підприємства зобов'язаний підтримувати чистоту на прилеглій території у межах 15 метрів, дбати про її благоустрій та озеленення». На жаль, підприємець Маргарита Мільчуцька подбала про зразковий порядок лише у магазині. Але пообіцяла згодом навести його і на прилеглій території.

Серед білого дня деякі жителі райцентру вивозять сміття куди завгодно. Ось свіжий приклад. Валерій Д. мішок зі сміттям та пір'ям домашньої птиці викинув не на звалище, а на території колишньої заправної станції. Подув вітер, і сміття та пір'я розлетілося по дорозі.

— Більше не буду! — пообіцяв чоловік. — Аби найняти трактор для вивезення сміття, треба викласти чималі гроші! А на нашу з дружиною пенсію далеко не розженешся! Хіба я один викидаю сміття не в установлених місцях?! А скільки амброзії розвелося, що вже нічим дихати!

Що правда, то правда! Варто лише побувати у селищному парку, на пляжі, біля магазину «Хліб», поблизу автостанції, комор колишнього колгоспу, на головній насосній станції, на вулиці Промисловій та в багатьох інших місцях, аби переконатися, що карантинні рослини та непотріб почуваються привільно. Свою ложку дьогтю до хворої екології містечка додає і ВАТ «Нововоронцовська харчосмакова фабрика», багато років отруюючи повітря чорним димом.

У райцентрі можна нарахувати чимало садиб, у яких живуть шановані господарі при непоганих посадах та грошах. Але чомусь їм немає коли подбати про благоустрій навколо них А скільки працездатних мешканців не мають постійної роботи, але також не хочуть викорчовувати карантинні рослини на власному подвір'ї. Чому ми стали такими байдужими до власного здоров'я?! Не можуть позбутися нововоронцовці і звички викидати під ноги пляшки з-під пива та води, залишати після себе бите скло на дорозі та «автографи» на деревах. І... вирубують гострою сокирою плодові дерева та інші зелені насадження, не питаючись ні в кого дозволу! Дроворуби прикриваються тим, що буревій може зашкодити їхньому майну та оселям, хоча насправді у більшості випадків не хочут'ь купувати достатньо дров та вугілля, щоб узимку їм було тепло. Напевне, тому за останні роки дуже поріділи зелені насадження у Нововоронцовці та на її околицях. А ще кілька десятиріч тому містечко славилося квітниками, трояндами та пишними кронами дерев. Кого ж ми обкрадаємо? Самих себе! А чи подумали губителі природи над тим, що залишать у спадок своїм нащадкам?

Рейдова бригада: Галина ЗІНЗЮК, помічник лікаря-гігієніста райсанепідемстанцїї; Серпи МАНЄГІН, старший лейтенант міліції, дільничний інспектор міліції РВ УМВС України у Херсонській області; Микола Гурепко, спецкор «Нового дня».

У рейді взяли участь 18 чоловік.