Все ще сіємо ранні ярі...

Згідно з оперативними даними станом на 4 квітня ц. р. ґрунти на полях району забороновані на 98935 га, за­культивовані на 13700 га. Ранні ярі посіяні на 15626 га, що складає 87,8% запланованих площ. Насіння ярого ячменю зароблено в ґрунт на 15618 га, ярої пшениці — на 8 га, нуту -на 138 га, гірчиці — на 1039 гектарах.

Максимальна кількість сільськогосподарської техніки, яка одночасно працює на полях: 152 агрегати на боронуванні, 41 — на культивації, 39 — на сівбі.

Стримують темпи сівби дощі. У неділю, 3 квітня, на території району випало 2-2,5 мм опадів, що рівноцінно 25 кубічним метрам на гектар (для порівняння: поливна норма — 500 куб. м).

Доведеться пересівати

За попередніми даними, за зимовий період у господар­ствах району загинули посіви озимих культур майже на 1400 гектарах. Левова частка їх припадає на ріпак — більше тисячі гектарів. Пшениць сільгоспвиробники району весною недо­рахувалися на 270 гектарах, озимого ячменю — на 11 га.

Пересівати озимі господарства планують соєю, льоном та городніми культурами. Найбільше пересіву (майже 50 відсо­тків загальнорайонних площ) має ТОВ «Вішва Ананда».

Водокористувачі — на перепутті

За кілька днів почнеться поливний сезон, а до Новотроїцького управління водного господарства з приводу укладення договорів на полив дніпровською водою зверну­лося лише 18 водокористувачів, з них тільки 3 підготували всі необхідні документи. Нагадаю, що торік договори з управлінням уклали 113 водокористувачів.

Сільгоспвиробники у роздумах: як поливати і чи взагалі варто це робити? Вода нині за ціною золота. Якщо торік управління водного господарства за кубометр поданої на поля води брало з водокористувачів 5,02 коп., управління Головного Каховського магістрального каналу (УГКМК) — 1,35 коп., то нині більшості сільгоспвиробникам, які гос­подарюють на зрошуваних землях, доведеться сплачувати за кожен кубометр води 6,8 коп. управлінню водного господарства, 1,47 коп. УГКМК і 1,8 коп. «Факелу», тобто вартість кубометра води становитиме більше 10 коп. Додайте до цього суттєве підвищення ціни на електроенергію, за яку також при поливах розплачуватися селянам...

Витрати зростають, а закупівельні ціни на зерно, судячи з форвардних закупівель, залишаться на рівні минулорічних. У кого з сільгоспвиробників грошей обмаль, залишається спо­діватися на Бога — за дощ (поки що) оплату не стягують.

Іноземна гостя

В останні роки на полях району знайшли приписку чи­мало нетрадиційних для нашої таврійської зони культур. • Серед висіяних нинішньою весною найекзотичнішою можна вважати канаркову траву.

Насіння саме цієї культури висіяли поточною весною на орендованих полях фермерського господарства «Єресько О. В.». Канаркова трава не відноситься до поширених кормових культур, тим більше — на Україні. Родом вона з Середземноморського регіону. Головна цінність — зерно, яке в Україні використовуєть­ся виключно для пташиного корму, зокрема — канарок. Звідси і назва. В деяких краї­нах канаркову траву застосо­вують у харчовій промисло­вості і навіть при виробництві тканин.

Здебільшого вирощується канаркова трава на комер­ційній основі. Найбільші по­сівні площі її на Канарських островах, у Північній Африці, в Європі (її вирощують іта­лійці).

Рослина має великі, голі стебла,«як правило, від 0,6-0,8 метра у висоту і великі листи. Цвіте з травня до середини червня, суцвіття зелені, іноді — з сіруватим відтінком. Насіння дрібне, блискуче, жовтувате.

Канаркова трава — досить примхлива культура, потребує посиленої уваги при сівбі та збиранні. Закупівельні ціни на екзотичне зерно досить пристойні, але ринки збуту дове­деться пошукати. Тож сільгоспвиробникам району, перш ніж включати цю культуру до сівозміни, варто заздалегідь домовитися про реалізацію вирощеного.