За тиждень до Великодня з ініціативи керівництва обл­держадміністрації у Херсоні вкотре відбувся ярмарок-розпродаж сільськогосподарської продукції. Відразу в чоти­рьох мікрорайонах міста тисячі городян мали можливість придбати м'ясні та ковбасні вироби, молочну продукцію, яйця, борошно, олію, різноманітні крупи, овочі (зокрема картоплю, буряк, цибулю та моркву), рибу та інші товари понад 90 підприємств з усіх районів області. Як оголошу­валося напередодні, ціни на ярмарку будуть значно нижчі за ринкові.

Аби особисто проконтро­лювати хід торгівлі, на ярмарок завітав як покупець сам губер­натор Херсонщини Микола Костяк. Побаченим, здається, був недуже приємно вражений.

— Навіщо організовувати подібні ярмарки, коли ціни тут, як на ринках і в супермаркетах? — від імені обурених людей запитала в губернатора пен­сіонерка Марія Янчук. — Курячі яйця з Чорнобаївки за 5,7— 6 грн. за десяток. Та в супермар­кетах і на ринках'вони по 5 гри­вень. Ажіотаж, величезні черги, а купити фактично нічого. Де овочі, фрукти, обмаль олії...

На подібні закиди Микола Михайлович відповідав: «Так тут все свіже, від виробника».

Згадані керівником області виробники від проведення подібних ярмарків, здається, теж не в захваті.

Мало не адміністративни­ми методами «рекомендують» за сто кілометрів везти товар,

зізнається один з продавців, не називаючи свого прізвища.

Ще й просять ціни не підви­щувати. Товар розібрали фак­тично за собівартістю. Але ж витрачене пальне ніхто відшко­довувати не збирається. На мою думку, ідея проведення подібних розпродажів втратила актуальність ще років 20 тому.

На ярмарку представники кож­ного району вітали голову облдерж­адміністрації піснями, танцями та короваями. Останні Микола Костяк віддавав випадковим городянам, які стояли в чергах.

Цього року ми проводи­мо перший весняний ярмарок, — під час розмови з журналі­стами підсумував Микола Ми­хайлович. — ідея полягала в тому, щоб вироблені в області товари наблизити до покупців. І вартість нижча від ринкової, і якість значно краща: все свіже, натуральне.

На запитання журналіста, чи губернатор особисто щось придбав на ярмарку, той відповів: «Поки що ні. Я хочу, аби людям більше дісталося. А для себе потім-щось виберу».

Пенсіонерка Марія Янчук, як і голова облдержадмініст­рації, теж нічого не купила. По­яснення інше: «Ближче до Ве­ликодня на ринок сходжу. Ціни практично однакові, але ж все буде значно свіжіше». Втім, на те, що довелося прокинутися о сьомій ранку і піти на розпро­даж, жінка не ображена. Адже їй пощастило: особисто губер­натор подарував величезний коровай. Куди його тепер по­діти, Марія Василівна не знає.

— Коштує такий коровай, напевно, недешево,—припус­кає пенсіонерка. — Сама б його їла протягом тижня. Але краще продам. Свіжа копійчи­на заведеться. Скільки б ви заплатили за коровай від гу­бернатора?