Не вперше і не вдесяте аграрії краю масово приїжджають у відоме в Україні дослідне господарство «Асканійське» Каховського району, аби на власні очі побачити, які біологічні дива можуть творити ті чи інші культури, якщо нива засівається добірним насінням кращих сортів, насамперед — вітчизняних.

От і на цей раз на базі «Асканійського» пройшла обласна насіннєва нарада. її зініціювала обласна Державна насіннєва інспекція. Вчені і виробничники детально і самокритично розглянули стан та перспективи розвитку насінництва на Херсонщині.

Тавричанка «розбудила» Київ?

У Тавричанці почалося, а в Києві відгукнулося.

Інформаційні агентства поширили новину, що називається, в тему: «Мінагрополітики України розпочало активну боротьбу з фальсифікатом насіннєвої продукції». Ніде правди діти: цей фальсифікат не обійшов і Херсонщину. Директор Інституту південного землеробства НААНУ доктор сільськогосподарських наук Раї- са Вожегова навела лише один промовистий приклад: «Торік понад 4 тисячі гектарів ріпаку було посіяно насінням невідомого походження». І хіба тільки ріпаку?..

Тим часом міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк наголошує:

«...Відродження вітчизняного насінництва та розсадництва — пріоритет номер один для міністерства. Ми поставили собі завдання вже за декілька років перейти на стовідсоткове використання якісного вітчизняного насіння під час посівних кампаній».

Сприяти вітчизняному насінництву покликані зміни до Податкового кодексу України, які передбачають повернення до сплати податку на додану вартість імпортерами насіння. Цим самим відмінені дискримінаційні для українських виробників норми, запроваджені торік.

На помилках вчимося? І добре, що вчасно отямилися!

«Асканійське» — державі, області, району

Від підготовки грунту до сівби, системи удобрення, людського фактора зрештою залежить урожай. А ще більше — від насіння. Високоякісне насіння забезпечує збільшення урожайності до ЗО відсотків, — наголошує директор ДГ Герой України «Асканійське» Віра Найдьонова.

І коли в столиці Вірі Опанасівні запропонували включитися у виконання державної програми «Селекція у рослинництві», не задумуючись, дала згоду:

Хтось же мусить брати на себе таку відповідальність? Хтось же повинен покласти край «окупації» чужим насінням українських чорноземів? — риторично запитує почесний академік НААН України.

У рамках названої програми «Асканійське» вирощує, доробляє на власному заводі «Петкус» і реалізує елітне і репродукційне насіння озимої пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, ріпаку, гірчиці, а ще — соняшнику, сої, люцерни та інших сільгоспкультур...

Дивлячись із авто на посмуговані культурами поля, можна подумати: в «Асканійському» поки що експериментують, бо ж саме господарство — структурний підрозділ однойменної селекційно-дослідної станції. Головний агроном «Асканійського» Віктор Нижеголенко спростовує здогад конкретними цифрами.

— Щорічно ми засіваємо близько 500 гектарів площ оригінальним, 1000 — елітним та 1500 гектарів — репродукційним насінням. У підсумку вирощуємо, реалізуємо, а також використовуємо на власні потреби до 5 тисяч тонн високоякісного насіння.

От і на цей раз учасникам обласної наради господарі запропонували тільки озимої пшениці сім сортів — еліти і першої репродукції Куяльника, Землячки, Ніконії, Одеської 267, Смуглянки, Херсонської 99, Харуса та плюс два сорти озимого ячменю сортів Восход і Достойний. І все це насіння не лише доведене до високих посівних кондицій, а й затарене у фірмові мішки і сертифіковане насіннєвою інспекцією. Нагадаємо, що девіз «Асканійського» більш ніж промовистий: «Якісне насіння — високий урожай!»

Воістину так. На підтвердження задекларованому лозунгу — нинішній урожай ранніх зернових на Херсонщині. Коровай вагою 2 мільйони 300 тисяч тонн — один із найвдаліших за останніх чверть століття. У спільному успіхові внесок «Асканійського» — незаперечний.

Чим засіваємо ниву?

Особливої тривоги, судячи із виступів на нараді у Тавричанці, підготовка насіння для засіву озимого клину не викликає. Робота йде за планом. А клин цей чималий: 600 тисяч гектарів планується зайняти під озиму пшеницю, 50—70 тисяч — під озимий ячмінь.

За прогнозами керівників галузі, область матиме близько 74 тисяч тонн насіння при потребі в 69 тисяч тонн. А це значить, що Херсонщина буде повністю забезпечена власним посівним матеріалом.

Начальник обласної Державної насіннєвої інспекції Олександр Гончаренко наголосив:

Ми повинні чітко знати, яке це насіння, чи є в ньому вміст ГМО чи немає.

В області надано право займатися виробництвом та реалізацією насіння 51 господарству, в тому числі 35 із них, які мають право вирощувати зернові культури. 19 господарств мають статус елітнасінгоспів.

Що стосується сортового складу, — повідомив Олександр Леонідович, —то 10% площ в області займає озима пшениця сорту Одеська-267,9 — Куяльник, 7 — Херсонська 99 і Вікторія Одеська...

Так-то воно так, але деякі господарники, на думку учасників наради, занадто захоплюються експериментами. Чи ж варто?

По області паспортизованими господарствами висівалося 54 сорти озимої пшениці, — наголосив Олександр Гончаренко. — Тому складається враження, що кожен займається своїм сортовипробуванням. Але ми повинні чітко розуміти: у нас чудово показують сорти одеської і херсонської селекції, і ми повинні впроваджувати у виробництво цей сортовий склад, а не займатися експериментами і тим самим недоодержувати врожай і погіршувати якість насіннєвого матеріалу.

А ось ще кілька витягів із виступу начальника обласної насіннєвої інспекції Олександра Гончаренка:

«Все те добре, що ми виробили, апробували, потрібно висіяти на наших полях з тим, щоб одержати прибавку врожаю в обсязі 20—30 відсотків, а у підсумку одержати наступного року не 2,5, а 3 мільйони тоян якісного зерна. Але потрібно вести роз'яснювальну роботу, довести до кожного фермера, одноосібника інформацію про те, де можна купувати якісне насіння. Говорю це тому, що сьогодні відмінена ліцензія на оптову торгівлю насінням і багато продавців пропонують товар у гарних мішках, із красивими етикетками. Таке насіння часто виявляється неякісним».

«...Нині під посів озимини необхідно розширити площі насіннєвих ділянок, тому що вимоги сьогодні наступні: потрібно висівати озиму пшеницю. Починаючи із цього року, слід висівати озиму пшеницю насінням не нижче першої репродукції, озимого ячменю — другої. Такі вимоги галузевого міністерства. І вони правильні. Тут треба брати приклад із дослідного господарства «Асканійське», науково-виробничої фірми «Дріада» та інших. На ринку насіння буде почуватися добре той, хто має сучасне обладнання, кадровий потенціал,науковий супровід».

Сорти — теж політика

Директор Інституту південного землеробства НААНУ, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова зосередила увагу присутніх саме на сортовій політиці і забезпечення господарств Херсонщини насінням високих репродукцій. ! тут є певні зрушення на краще.

— В аграрному виробництві області відзначається стабілізація застосування сортів, зокрема озимої пшениці, — сказала доповідач. — Поряд з урожайними і технологічними якостями виробник вимагає також такі властивості насіння, як зимостійкість та адаптованість до посушливих умов Півдня України. Сортовий склад основної продовольчої культури — озимої пшениці — має значні коливання по роках у нашому регіоні. Однак за останні 5 років домінуюче становище займає сорт Одеська 267, яке становило від 25 до 37,7 відсотків від загальних площ посівів по області.

Якщо проаналізувати, якими сортами засівалася нива під урожай 2011 року, то із загальної площі 447,8 тисячі гектарів 64% площі займали 7 сортів із 54, які вирощувалися в цьому році. їм віддають перевагу у нас останніх три роки. Це Одеська 267, Куяльник, Дріада 1, Херсонська безоста, Херсонська 99, Селянка і Ніконія...

— Питома вага селекції сортів нашого інституту постійно зростає, — не приховує задоволення Раїса Вожегова. — І якщо раніше ми створювали сорти тільки для вирощування на зрошенні, то тепер наші селекціонери працюють над виведенням сортів універсального типу як для зрошуваних земель, так і для посушливих умов богари.

Що стосується сортів харківської, київської та зарубіжної селекції, то спостерігається тенденція до зменшення їх питомої ваги. І це є логічним, адже кліматичні умови нашого південного посушливого регіону для них не підходять, підкреслила директор Інституту південного землеробства.

Йшлося на нараді не лише про головний хліб Півдня — озиму пшеницю, а й про озимий ячмінь, площі під яким за останні п'ять років у області значно збільшилися. Якщо у 2006 році він займав площу 30,5 тисячі гектарів, то у 2010-му — вже 97 тисяч... А от жита сіємо мізбр — у нинішньому році площа під цією культурою займала лише 4,2 тисячі гектарів. Нинішнього року і площі озимого ріпаку порівняно з попереднім зменшилися на 26,5 тисячі гектарів і склали 62 тисячі. Тут є над чим задуматися...

Замість епілогу

У лютому нинішнього року створено Асоціацію «Українське насіннєве товариство». Вона об'єднала понад п'ятдесят найпотужніших підприємств у галузі насінництва та розсадництва. Нагадавши про цей факт, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк повідав:

«Протягом червня-липня 2011 року ми разом з Асоціацією провели декілька регіональних конференцій для виробників насіння, під час яких було розглянуто низку проблемних питань. Окрім того, ми активно підтримуємо започатковану Асоціацією акцію «STOP фальшивому насінню», головна мета якої — ефективна протидія поширенню фальсифікованого насіння та саджанців. Для цього ми зараз проводимо низку заходів у регіонах з метою моніторингу ситуації та отримання інформації. Також до проведення акції будуть залучені правоохоронці, Державні митна та податкова служби, Державна інспекція сільського господарства, Державна служба карантину рослин».

При цьому міністр нагадав про те, що:

«У всьому світі насіннєвий бізнес вважається одним з найбільш прибуткових, адже завдяки правильно побудованій стратегії дозволяє за досить нетривалий час забезпечити високу, рентабельність підприємства. Маючи непогану матеріально-технічну та наукову базу, унікальний клімат, наші виробники цілком здатні у майбутньому конкурувати на міжнародному ринку».

Дослідне господарство «Асканійське» НААН України завдяки наполегливості його керівника Героя України Віри Найдьонової вже зараз вважається одним із кращих виробників насіння не лише у нашій державі, а й у Європі. І це. повірте, не перебільшення.