Екологічний паспорт міста містить інформацію щодо основних географічних, статистичних та екологічних показників за минулий рік

Загальна площа міста складає 65,216 км2, середня чисельність населення за 2010 рік – 302 600 осіб, щільність населення – 4 640 осіб на 1 км2. Чисельність населення з 4 селищами міського типу, 6 селищами та 3 селами, що входять до Херсонської міської ради, становить 340 722 особи.

За даними перепису населення 2001 року, у місті проживають представники понад 100 національностей і народностей. Переважна більшість

із них – українці, значна кількість росіян, білорусів, татар, вірмен.

Клімат помірно-континентальний, характеризується відносно м'якою зимою (середня температура становить –1...–30С) і спекотним довгим літом (середня температура становить +23...+250С, максимальна перевищує +400С). Середня річна температура – в межах +9,30...+9,80С. Кількість опадів

у середньому близько 400 мм на рік. Клімату притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) з низькою вологістю та високою температурою. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік.

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

За статистичними даними, в 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел здійснювали 66 суб'єктів підприємницької діяльності. Загальний обсяг забруднюючих речовин склав 28 405 т (в 2009-му – 34 328 т), з них від стаціонарних джерел – 3 505 т

та від пересувних (транспорт) – 24 900 т. У перерахунку на 1 м2 – 67,2 т, (в 2009 році – 88,2 т) та на одного мешканця – 83,1 кг (99,4 кг).

Основними забруднювачами атмо¬сферного повітря в минулому році, за статистичними даними, стали ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (153,3 т), ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» (103,1 т), ВАТ «Херсонський¬ суднобудівний завод» (43,8 т). Слід зазначити, що у порівнянні з 2009 роком ТЕЦ значно зменшила (в 3,4 раза) обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосфер¬не повітря – завдяки переходу на інший вид палива (з мазуту на газ).

Спостереження за станом повітря проводить Херсонський обласний центр з гідрометеорології по 4 постах (площа Перемоги, проспект Ушакова, вулиці Залаегерсег та Лавреньова). Протягом багатьох років найбільшим забрудненням відмічається повітря в районі площі Перемоги.

ВОДНІ РЕСУРСИ

Поверхневі водні об'єкти міста належать басейну ріки Дніпро. Це його правий рукав – річки Кошова, Вірьовчина, Стебліївський лиман, озеро Погоріле та інші. Ширина річкової долини – 4–6 км. Правий берег – високий, лівий – пологий, низинний. На підході до міста Дніпро вступає в низинну піщану долину, в заплаві якої розташовані херсонські плавні шириною до 10 км, представлені системою островів, що розділені протоками і рукавами. Русло Дніпра дуже розгалужене. Фарватер річки проходить за декількома рукавами. Глибини – в межах 5–7 м. Швидкість течії – 0,6–0,7 м/с. Для забезпечення міста питною водою використовуються води підземного Верхньосарматського водоносного горизонту.

Послуги з центрального водопоста¬чання та водовідведення надає МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона». Водозабір ведеться зі 129 артезіанських свердловин зав¬глибшки від 60 до 100 м.

За даними статзвітності, за 2010 рік:

- забір води склав 30,5 млн. м3, з них із поверхневих джерел – 1,8 та з підземних – 28,7 млн. м3;

- скинуто зворотних вод у поверхневі водні об'єкти – 23,2 млн. м3, з них після біологічної очистки – 22,5, без очищення – 0,7 млн. м3;

- обсяги оборотної, повторної та послідовно використаної води – 16,42 млн. м3, що склало 84,7% економії свіжої води за рахунок оборотної.

ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

У Херсоні існує проблема підтоплення території, що загрожує безпеці проживання населення, негативно впливає на стан підземних комунальних мереж, житлових і промислових будівель, транспортної мережі. Підтоплення обумовлене як природними факторами, так і негативними наслідками діяльності людини. Це – безстічний рельєф з природними подовими пониззями (район залізничного вокзалу, «Млини», Північний, Текстильників), відсутність природних дренажів, що пов'язано зі знищенням ярів. Значно загострюють проблему збільшення площі забудови, асфальтованої площі за рахунок зменшення зелених зон, витікання води з водопровідних та каналізаційних мереж при аваріях, порушення нормальної роботи систем дощової каналізації.

За даними багаторічних спостережень за рівнем грунтових вод на території міста, які проводить ПівденноУкраїнська гідрогеологічна експедиція по 47 спостережних свердловинах, високі рівні (від 1,0 до 3,0 м) відмічаються у центральній, північній частинах міста та у селищі Текстильників.

У центральній частині Херсона (район залізничного вокзалу, «Млини», південно-західна частина житлового масиву ХБК) спостерігаються рівні 2–2,7 м, коливання – 0,5 м. У Північному мікрорайоні грунтові води залягають на глибині від 1,49 м (вулиці Достоєвсько¬го, 69, Ракетна) до 2,94 м (вулиця

7-а Польова, 2), за останні 5 років – зниження на 0,2 м. У селищі Текстильників рівень залягання грунтових вод – 2,34–2,53 м, за останні 5 років він підвищився на 0,6–0,7 м.

Рівні грунтових вод від 3,0 до 5,0 м спостерігаються у Північному мікрорайоні, селищах Склотари, Текстильників, Східному, на «Воєнці», «Млинах»,

у центральній частині міста.

Найглибше грунтові води залягають у районі парку імені Леніна – 13,6–13,9 м.

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА НЕБЕЗПЕЧНИМИ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ

За даними статзвітності по 147 су¬б'єктах підприємницької діяльності, на їх території накопичено 155 670,875 т відходів I–IV класу небезпеки, у тому числі І класу – 6,812 т, ІІ класу – 29,116 т, ІІІ класу – 2056,806 т, IV класу – 153 578,141 т.

За 2010 рік утворилася 36 201 т відходів, використано 102 т, знешкоджено (знищено) 1 868 т, направлено у спеціально відведені місця чи об'єкти (полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо) – 9 709 т, передано іншим підприємствам – 77 900 т.

РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Радіаційний фон у місті в 2010 році не перевищував природного (10–20 мкР/год) і дорівнював у середньо¬му 14 мкР/год.