В «Асканійському» землероби краю звіряли годинники

У степу, попри близьку осінь, мартенівська жарота. А при тій жароті — тягуче бездощів'я. У зв'язку з цим головний агроном дослідного господарства «Асканійське» НААНУ Віктор Нижеголенко нагадав: «У наших умовах хліб вирощується більше в небі, ніж на землі».

Степ від посушливого замонолічу- вання аж двигтить. Дощів над ним не було з травня. Запаси вологи у продуктивному метровому шарі грунту практично нульові.

Директор «Асканійського» Герой України Віра Найдьонова додає:

— Грунт дуже важкий. Привезли двадцять кілограмів болтів для ґрунтообробної техніки — на тиждень може вистачить: обриваються...

Метал не витримує, потужні трактори із сил, а як людям?

Степовики до природних викликів звикли. Готові і на цей раз до всякого.

Щойно призначений заступник голови облдержадміністрації з питань АПК Михайло Мельник, оглядаючи поля «Асканійського», не приховує захоплення: «Це той еталон, на який треба рівнятися всім».

Дощів ні щедрі міністри, ні передбачливі синоптики не обіцяють. Але через тиждень-другий у поля «Асканійського» вийдуть посівні агрегати.

Під озиминою у відомому на всю Україну господарстві заплановано зайняти 2,5 тисячі гектарів площ, із яких дві тисячі — озимою пшеницею, бо ж вона — головний хліб Півдня. Знову ризик, знову сподівання...

— Ми в такій зоні, що завжди ризикуємо, — говорить Віра Найдьонова. — Будемо і нині ризикувати. Я уже 26 років керівником і знаю: не посіяв восени, весною не надолужиш. У нас в музеї зберігається прапор, який ми отримали у 1973 році за найвищий у колишньому СРСР урожай. Причому — на богарі. Небо помогло! Якраз під кінець оптимальних строків пішли дощі. І піднялося село на боротьбу за хліб. За сівалки стали всі, хто міг, навіть місцеві вчителі... Ми народилися на землі, споконвіку вирощували хліб, тому маємо бути патріотами цього хліба. Тепер вчителям Тавричанки сіяти не доведеться: наявна у господарстві потужна техніка здатна усього за чотири дні заробити в грунт усе насіння. А воно тут — тільки еліта і су- переліта. Плюс зрошення, чітке дотримання технологій, добрива. В тому числі — органічні. До речі, органіки на поля вивозиться до 100 тисяч тонн!

Учасники обласної наради, які прибули в «Асканійське», аби обговорити науково обгрунтовані підходи до сівби озимини під урожай 2012-го року, навіч переконалися, що навіть в екстремальних умовах можна і потрібно вирощувати великий хліб. Для Херсонщини це означає, що наступного року слід зібрати не менше 2,5 мільйона тонн хліба — стільки ж, як нині.

Начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Носик окреслив коло завдань, які стоять перед хліборобами краю на рік наступний, наголосивши:

— Президентом України поставлене завдання до 2015 року збільшити виробництво зерна до 80 мільйонів тонн. Ми повинні не просто одержувати високі врожаї пшениці, а й відпрацювати програму вирощування продовольчого зерна — не менше 50 відсотків від валового збору. Це можливо, у першу чергу, через науково обгрунтовану структуру посівних площ та парову систему ведення землеробства.

Тут до тої науково обгрунтованої структури за найближчий рік, очевидно, не дійти. Озима пшениця в області нині займала лише 25 відсотків ріллі, а у Горностаївському, Скадовському, Чаплинському, Каланчацькому, Іванів- ському районах — 18—20 відсотків.

Є, як мовиться, над чим замислитися, якщо взяти до уваги наступне.

Підсумувавши результати багаторічних досліджень, науковці вивели «формулу достатку» насамперед для озимої пшениці. Її слід сіяти (хоч половину від запланованих обсягів) по чорних парах. У посушливі роки чорні пари — це гарантія високого врожаю. Згідно науково обгрунтованих рекомендацій вони мають становити не менше 20—22 відсотків до ріллі (по області — 330 тисяч гектарів).

Здавалося б, із цим показником більш-менш гаразд: 308 тисяч гектарів готові до «битви за врожай». Одначе низькими темпами готують пари господарники Скадовського, Бериславського, Високопільського і Білозерського районів. На що сподіваються?

Ще раз варто прислухатися до науковців Інституту землеробства Південного регіону НААНУ, які рекомендують висівати не більше двох- трьох районованих і перспективних сортів озимих зернових культур не нижче першої репродукції.

— Для одержання високих і стабільних врожаїв при найменших затратах праці і коштів у кожному районі були визначені базові господарства. Із цими господарствами укладені угоди на науковий супровід вирощування основних сільгоспкультур із Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва області, — наголосив начальник облсільгосп- проду Анатолій Носик. — Без науки, як і без добрив, на успіхи сподіватися марне.

Важко не погодитися. Власне, досвід дослідного господарства «Асканійське» ще раз підтверджує сказане.

Цифри і факти

При потребі у мінеральних добривах для проведення комплексу літньо-осінніх польових робіт 53,9 тисячі тонн фактично придбано 37,4 тисячі (69% до потреби). Найменше гранул родючості є у Генічеському, Нововоронцовському, Бериславському і Скадовському районах.

У господарствах усіх категорій засипано 107,8 тисячі тонн насіння озимих культур (76% до необхідного). Відстають Високопільський, Горностаївський. Іванівський, Каланчацький і Чаплинський райони.

Потреба у дизпальному, необхідному для проведення осінніх польових робіт, становить 30,5 тисячі тонн, накопичено менше третини — 9,3 тисячі. Напружена ситуація склалася у господарствах Білозерського, Скадовського, Великоолександрівського і Горностаївського районів.