Проблеми споживачів фінансових послуг у небанківському секторі (кредитних спілках, страхових компаніях, недержавних пенсійних фондах, ломбардах тощо) часто-густо заганяють їх у безвихідь. Як збалансувати сили та узгодити інтереси споживача і установи, якій він довірив свої заощадження чи передав у заставу матеріальні цінності, вирішуватимуть невдовзі на І Всеукраїнському з'їзді споживачів фінансових послуг.

Систематизувати проблеми в банківській і небанківській сферах та запропонувати шляхи їх вирішення, в тому числі за участі самих споживачів з усіх регіонів України, пропонує Всеукраїнська громадська організація антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія», яка розгорнула активну діяльність і на теренах Херсонської області.

Під час прес-конференції акцентувалося, що близько 70% фінпослуг в нашій державі надається саме в небанківській сфері. Нині в Україні працює 456 страхових компаній, 659 кредитних спілок, 426 ломбардів, 101 недержавний пенсійний фонд, яким бракує чіткого регулювання діяльності.

За словами керівника всеукраїнської організації антиколекторів, головного координатора оргкомітету з проведення І Всеукраїнського з'їзду споживачів фінпослуг Федора Олексюка, кредитні спілки хворіють на неповернення депозитних вкладів, відсутність гарантування вкладів та не надають повної достовірної інформації про свою діяльність (займаються недобросовісною рекламою). Недержавні пенсійні фонди, які запрацювали ще в 2004-му, в ракурсі початку пенсійної реформи нерідко стають фундаментом майбутніх проблем для клієнтів, а не підмогою на схилі років. Така нагромаджувальна система юридичних взаємовідносин суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення ускладнює, а подеколи зводить нанівець можливості захисту прав споживачів їх послуг. НПФ не мають майнової самостійності і не здатні нести відповідальності за своїми зобов'язаннями. Таким чином, неможливим є притягнення членів ради фонду до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, а також за невиконання ними цивільно-правових обов'язків. Неможливо встановити реальних власників НПФ та надавачів послуг, а також відстежити взаємозв'язки між ними, як і оцінити досвід роботи у фінансовому секторі та можливі ризики. Існують випадки, коли недержавна пенсійна фінустано- ва на вимогу клієнта відмовляється переводити кошти до іншої, що є грубим порушенням чинного законодавства. Також законодавчо необхідно передбачити норму щодо обов'язкового повідомлення споживачів у випадках зміни місцезнаходження НПФ, адже укладені з ним договори є довгостроковими.

Основними проблемами страхових компаній теж є недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності, нерозвиненість ринку страхування, примушування до укладання договорів з певними страховими компаніями, особливо при укладанні кредитних договорів у банківській сфері. Крім того, часто грубо порушуються терміни виплати страхового відшкодування і занижуються його фактичні розміри. Нерідко до договорів страхування включають умови, які є дискримінуючими, коли на страхувальника покладається, скажімо, обов'язок протягом кількох годин повідомити про страховий випадок. А якщо йдеться про екстраординарні шокуючі події — смерть, пожежу тощо, коли про страховку згадують не відразу. А чого варта вимога впродовж 2—3 днів пред'явити повністю всі документи про випадок, хоч при цьому страхова компанія залишає за собою право перевіряти їх по кілька місяців. Врегулювати ситуацію на законодавчому рівні допоможе запровадження більш жорстких кваліфікаційних вимог до страхових компаній і, зокрема, до їх зацікавлених осіб — аварійних комісарів, зробивши їх фактично незалежними і передбачивши ліцензування їх діяльності.

За словами Федора Олексюка, половина кредитних спілок об'єднує незначну кількість членів — від 100 до 1000 осіб. Основною їх проблемою є неповернення депозитів, що пов'язане з нестійким фінансовим станом. Серед слабких місць — неможливість визнання спілки банкрутом, оскільки вона офіційно не є суб'єктом підприємницької діяльності. На відміну від банків, тут не існує схем гарантування вкладів. А неповернення кредитів автоматично тягне за собою неповернення депозитів. Споживачеві повністю не надають інформації про вартість супутніх послуг, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Юрист Херсонської обласної організації антиколекторів та правозахисників Оксана Іванченко звертає увагу споживачів фінпослуг, на те, щоб вони уважніше вивчали зміст договорів, особливо викладений дрібним шрифтом. Є, зокрема, кредитні спілки та ломбарди, які люблять змінювати адреси. Щойно набравши коштів чи заставних матеріальних цінностей, деякі хутко зникають, перекочовуючи в інший мало- примітний офіс або переуступають борги третім особам. Невипадково інколи, щоб повернути позичені у кредиторів кошти або викупити заставні речі в ломбарді, клієнту доводиться мало не через міліцію розшукувати їх нове місце розташування. Адже декому згідно з кабальними умовами укладених договорів вигідно, аби клієнт прострочив повернення коштів і заліз якомога глибше в боргову яму...