Відкриваючи чергову нараду, голова районної ради Геннадій Попов ознайомив присутніх із питаннями порядку денного. Як і завжди, вони стосувалися актуальних проблем.

Так, у перших трьох ішлося про районний конкурс на кращу сільську раду. Із його положенням сільських голів знайомила керуючий справами виконавчого апарату районної ради Тетяна Александрова, а на деяких його розділах і критеріях оцінювання більш детально зупинялися начальник фінансового управління райдержадмі- ністрації Галина Богданова і начальник управління економіки РДА Юлія Риженко. Загалом же, зрозуміло, конкурс має на мені покращення соціальної, економічної, культурної сфери територіальних громад, вдосконалення організаційної роботи органів місцевого самоврядування та багатьох інших аспектів у роботі над розвитком інфраструктури населених пунктів. Іншими словами його можна назвати стимулом для вдосконалення. Аби пересвідчитися у цьому, публікуємо його положення.

На наступному важливому питанні порядку денного — «Своєчасна сплата за землю та інвентаризацію земель» — зосередила увагу присутніх головний державний податковий інспектор Любов Рібікаускайтє. Вона, зокрема, зазначила, що за новим Податковим кодексом залишився один термін сплати земельного податку по Голопристанському району — 29 серпня. Так, земподатку в цьому році було нараховано 2 млн 34 тис. гривень. Станом на вказану дату район недоотримав 816 тисяч, а на 7 вересня ця заборгованість скоротилася і становила 607 тис. грн. Найбільші борги мають Голопри- станська міська, Круглоозерська і Но- вофедорівська сільські ради.

Також Любов Рібікаускайтє зазначила, що ще у січні всім сільським радам надано списки для звірки земподатку. За три місяці їх потрібно було опрацювати, якщо сталися якісь зміни — виправити і повернути до податкової інспекції. Проте у визначений строк з роботою впоралися лише у Чулаківській сільраді, а інші почали повертати ці списки аж у травні. Внаслідок цього сталися проблеми із нарахуванням податку, а тепер, через недоопрацювання сільських рад, ДПІ доводиться «наздоганяти поїзд».

Також головний державний податковий інспектор критично висловилася на адресу райдержадміністрації з приводу того, що, мовляв, РДА не надає до сільських рад відомості про землі та осіб, котрі мають у користуванні ділянки за межами населених пунктів, а тому виникають непорозуміння із обчисленням збору. З приводу цього голова райради Геннадій Попов рекомендував податковій інспекції звернутися із відповідним листом до голови райдержадміністрації, адже питання є вкрай важливим, зокрема й тому, що стосується наповнення бюджету.

З іншого питання порядку денного — «Роз'яснення положень законодавства України щодо запровадження ринку земель» — виступила Світлана Лінник, начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради. Вона зазначила, що запровадження ринку землі є економічно вигідним кроком для нашої держави. Проте зараз відбувається активне обговорення відповідного законопроекту. Так, науковці Херсонського державного аграрного університету дають деякі роз'яснення, відповідають на запитання, цікаві для кожного з нас: чим буде вигідний закон для громадян, яких перспектив слід очікувати, хто і за яких умов матиме змогу скуповувати землю і таке інше. Доповідачка коротко розкрила деякі питання, а також зазначила, що науковці радять із прийняттям закону не поспішати продавати землю сільськогосподарського призначення в перший же рік, оскільки ціна, очевидно, буде підвищуватися щороку. Також Світлана Лінник нагадала, що із законопроектом можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради України.

Наступне питання стосувалося норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації Єлизавета Кузнєцова зазначила, що важливим моментом у законі є те, що він не обмежує строки дії генеральних планів населених пунктів, а зміни до них можуть вноситися не частіше як раз на 5 рої^в. Таким чином, законом фактично легалізовано (пролонговано) всі генеральні плани, які є в селах. Проте це мала втіха, оскільки більшість генпланів розроблялися ще за радянських часів і не відповідають дійсності, а тому не можуть стати? основою розвитку поселень та залучення інвестицій. Ще один важливий момент — законом не передбачено жодної експертизи генпланів сіл і селищ. Це може спростити їх розробку. Але, з іншого боку, важко уявити, яким чином при цьому будуть узгоджуватися інтереси громади., району, області і держави. Хоч проекти містобудівної документації й підлягають винесенню на громадські слухання на місцевому рівні, проте є й такі норми у законі, за якими слухання можна не проводити. Разом із тим, Єлизавета Кузнєцова все ж таки радила керівникам органів місцевого самоврядування виносити такі питання на обговорення громади, аби не сталося непорозумінь. Також вона наголосила, що без містобудівної документації передача у власність або використання земельних ділянок державної чи комунальної власності, а також зміна цільового призначення забороняються. Таким чином, до 1 січня 2012 року, якщо не затвердити генеральні плани, будь-який розвиток для населеного пункту зупиняється. А голова райради Геннадій Попов додав: у тому числі й газифікація.

Останнє питання порядку денного було «довідковим». Мова йшла про реалізацію альтернативних джерел палива, про що говорив начальник цеху з переробки деревини Голопристансь- кого ЛМГ Юрій Глущенко. Він, зокрема, застеріг учасників наради, що за теперішніх умов дефіциту енергетичних ресурсів пройде рік другий — і господарство не зможе забезпечити район дровами. Спеціаліст радив переобладнувати опалювальні системи і встановлювати піролізні (твердопаливні газогенераторні) котли, ККД яких становить 80 — 90 відсотків, а однієї закладки дров вистачає до півдоби (!).