Особливої актуальності в сучасних умовах набуває дотримання структури посівних площ. Уряд стурбований тим, що частина орендарів у гонитві за швидкими прибутками необгрунтовано розширюють площі посівів соняшнику та ріпаку.

Даний шлях безперспективний і оманливий. Через ліквідацію тваринницької галузі у більшості господарств та скорочення поголів'я худоби на фермах, що збереглися, внесення органічних добрив на поля району різко зменшилося. Це призводить до втрати урожайної сили землі. У повній мірі компенсувати недоотриман- ня грунтами перегною за рахунок мінеральної поживи практично неможливо. Та й ціни на добрива постійно ростуть. Через складний фінансовий стан далеко не всі сільгоспвиробники можуть вдосталь придбати їх. Як результат — земля виснажується.

Ріпак і соняшник сильно виснажують грунти, що призводить до подальшого недобору врожаю на полях, де вирощувалися дані культури, у наступні 3-4 роки.

Та й економічна вигода від розширення площ посівів ріпаку та соняшника доволі сумнівна. Аналіз свідчить, що в нашій зоні щорічно від 15 до 30% площ ріпаку гине від морозів чи інших погодних негараздів, від 20 до 50% соняшнику, посіяного на богарі, через літню спеку не здатні сформувати повноцінні кошики, а відтак забезпечити планову урожайність. Тож замість очікуваних прибутків сільгоспвиробники мають збитки.

За цих умов дотримання науково обгрунтованих сівозмін особливо важливе.

Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО червня 2010 року №536 «Про внесення змін до нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно- сільськогосподарських регіонах» для нашого південно- степового регіону рекомендовано таку структуру посівних площ (у відсотках до ріллі):

зернові та зернобобові культури — 40-82%;

технічні культури — 5-35%, у тому числі ріпак — 5-10%, соняшник — 12- 15%;

картопля й овочево- баштанні культури — до 20%;.

кормові культури — до 60%, у тому числі багаторічні трави — до 25%.

чорний пар — 18-20%.

Виходячи з даної постанови, розпорядженням голови облдержадміністрації району доведено такі обсяги посіву озимих культур під урожай 2012 року: озимої пшениці — 45 тисяч гектарів; озимого ячменю — 4 тис. га; озимого ріпаку — 4 тис. га.

У степовій зоні України озима пшениця формує високі врожаї з високими хлібопекарськими якостями. Таке зерно особливо цінується, реалізовують його за підвищеними цінами. Але щоб виростити цінну пшеницю, стверджують науковці, необхідно створити умови, за яких протягом всього періоду вегетації рослини були у достатній кількості забезпечені всіма поживними речовинами, причому за оптимального співвідношення всіх елементів мінерального живлення. За виносом поживних речовин озима пшениця є азотофільною рослиною: 1ц зерна виносить з ґрунту в середньому 3,75 кг азоту, 1,3 кг фосфору, 2,3 кг калію. Чим вище врожаї озимої пшениці,тим більше вона споживає води, азоту, фосфору, калію та інших елементів живлення з ґрунту. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфорно-калійні добрива, які сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукрів, підвищенню їх морозостійкості. На грунтах, бідних азотом, критичний період в азотному живленні настає через два тижні після появи сходів і збігається з початком осіннього кущіння.

Зараз у районі спеціалістами Херсонського центру «Облдержродючість» проводиться ґрунтово-агрохімічне обстеження полів. Воно дозволяє визначити оптимальні дози мінеральних добрив під запланований врожай практично під всі сільськогосподарські культури як в умовах зрошення, так і на богарі. Окрім того надаються рекомендації щодо розподілу розрахункових доз по основних періодах вегетації культур та строках їх внесення, проводиться підбір різних видів та форм добрив. Також виготовляються картограми забезпеченості поля (земельної ділянки) основними компонентами органічного та мінерального живлення, які наочно відображають диференційований розподіл елементів живлення. Настійно раджу сільгоспвиробникам скористатися цією послугою, це дозволить сформувати максимальний врожай сільгоспкультур за оптимальних витрат на придбання мінеральної поживи.