В рамках виконання галузевої програми «Соя України 2008- 2015» у Тавричанці відбулася науково-практична конференція «Економіка виробництва сої та інших сільськогосподарських культур в післяукісних та пожнивних посівах». На конференцію, ініційованій Міністерством аграрної політики та продовольства України та Національною академією аграрних наук, були запрошені заступники начальників головних управлінь агропромислового розвитку по рослинництву облдержадміністрацій всієї України та заступники голів райдержадміністрацій з питань АПК і начальники районних сільгоспуправлінь Херсонської області. Науковий супровід забезпечили Інститут зрошуваного землеробства й Інститут кормів НААН за безпосередньою участю Української асоціації виробників і переробників сої.

Місцем проведення конференції обрана академія під відкритим небом (за влучним висловом доктора біологічних наук професора В'ячеслава Січ- каря) — Асканійська дослідна станція і ДП ДГ «Аска- нійське», які очолює Герой України Віра Найдьонова (на фото — разом з директором Інститу зрошуваного землеробства Раїсою Вожеговою). Вибір не випадковий: саме в «Асканій- ському» на 1600 гектарах вирощується соя в різних варіаціях — як основна і пожнивна та поукісна культура, а на дослідних ділянках проходять випробування 52 сорти вітчизняної селекції.

Відкриваючи форум, заступник голови облдержадміністрації Михайло Мельник (на фото зліва) у вітальному слові також підкреслив, що господарство є одним з найкращих в Україні, а його керівник — справжня скарбниця знань і енергії. А далі дав характеристику Херсонській області як регіону, що має потужний агропо- тенціал, котрий починає використовуватися з кожним роком ефективніше.

-Херсонщина, яка колись видавала 3 мільйони тонн зерна, знову упевнено наближається до цієї позначки, а орієнтиром на перспективу є рубіж — 6-7 мільйонів тонн. Це цілком реальна мета, якщо брати до уваги останні наукові досягнення і працелюбність та досвід херсонських хліборобів. Крім того, область є найпотужнішим регіоном в овочівницькій галузі, має здобутки, якими може по праву пишатися, та досвід, навчатися якому до нас тепер приїздять аграрники всієї Європи. Невпинному динамічному розвитку економіки області в подальшому має посприяти створення логістичних центрів та оптових ринків сільгосппродукції, — зазначив М.Мельник, автор цільової програми створення оптових ринків, яку розробив ще 2,5 роки тому, працюючи в Мі- нагрополітики.

Конкретні кроки в цьому напрямку робить компанія «Нібу- лон», девізом якої є: «Дорого купити, дорожче продати». А її засновник і керівник Герой України Олексій Вадатурський, найпотужніший в Україні зерновиробник і зернотрейдер, інвестує кошти саме в розвиток вітчизняної економіки. До речі, результатом її активної діяльності має стати відродження річкової флотилії — не лише вантажної, а й пасажирської.

ТАКІ ОРІЄНТИРИ економічного розвитку на найближче майбутнє, і сьогоднішня нарада складова його частина. Бо, незважаючи на здавалося б її вузькоспе- ціалізовану тему, торкається цілого комплексу завдань — відновлення родючості землі, відродження тваринницької галузі, тісної співпраці з наукою, і на цій основі підвищення ефективності землеробства та ін.

На цьому акцентувала увагу і Віра Найдьонова:

-Дорогі колеги, шановна науко! Рада вітати вас в нашій оселі, яка для багатьох з вас стала рідною домівкою.

Щоразу, показуючи наше підприємство, хочу змінити маршрут, але він неодмінно пролягає через наші тваринницькі ферми, бо мені боляче від того, що в нашій країні геть занедбано тваринництво. Окрім того, тваринницька галузь для нас — джерело органічних добрив: щороку вносимо на поля 60 тисяч тонн перегною. Оскільки є тваринництво, ведемо й кормозаготівлі. Маємо 90 ділянок без зрошення, де здійснюємо апробацію трав для нашого засушливого регіону. Зокрема, добрі результати — три укоси по 200 центнерів з гектара дає гібрид суданського сорго: от і зараз стоїть зелена отава. Гадаю, і цей наш досвід вартий впровадження.

Щодо сої, то для нас це один із шляхів поліпшення фінансового становища і водночас — спосіб збагачення грунту азотом. Я рада, що відновив роботу Інститут зрошуваного землеробства: Асканійська дослідна станція є його відділенням і займається впровадженням наукових розробок і сортовипробуванням. Це важка, рутинна, але важлива й потрібна робота. Горджуся тим, що більшість соєвих полів в Україні засівається саме нашим насінням. Якими б гарними не були зарубіжні сорти, але й наші вітчизняні — не гірші.

А ДАЛІ — ЗО кілометрів по полях, щоб учасники наради на власні очі пересвідчилися: в «Асканій- ському» є чому повчитися. Завідуючий лабораторією насінництва і маркетингу Асканійської дослідної станції Віктор Найдьонов і головний агроном ДП ДГ «Асканійське» Віктор Нижеголенко детально коментували краєвиди, які відкривалися з вікон трьох автобусів: з травня не випало жодного дощу, але старі Фрегати» і нові (й дуже економні) «Зімматіки» забезпечують спраглим полям зелені барви; єдиний в області племінний завод й унікальне стадо м'ясної породи, яке ДП ДГ «Асканійське» придбало і тим самим врятувало від знищення; на гноєсховищі вантажать перегній, завдяки якому рівень гумусу на полях не знизився і навіть зріс; ділянки гібридизації соняшника, де післяжнивні рештки під час дискування подрібнюються новітньою технікою; поля кукурудзи сорту «Сиваш», яку потужні «Джон Діри» скосять за лічені дні; 20 гектарів пожнивної гречки... Не обминули увагою й поля пожнивної кукурудзи на силос, посіяної після ячменю: через три тижні почнуть косити. Правда, отримають з гектара не по 600, а по 300 центнерів зеленої маси, зате матимуть економічний ефект від зменшення витрат води на її зрошення.

Поряд — на ділянці гібридизації соняшника сорту «Ясон» вже почалася косовиця. «Кейс» устаткований новою імпортною жаткою, котра й коштує чимало, але витрати на її придбання окупилися за рік завдяки різкому зменшенню втрат зерна.

Перша зупинка — поміж двох полів: праворуч — дозріває соя сорту «Монада» Вінницького інституту кормів, праворуч — зеленіє пожнивна «Діона» Херсонського інституту зрошуваного землеробства.

- Соя — не лише економічно вигідна культура, а й корисна для землі бульбочковими бактеріями. Кращого способу підвищення родючості землі немає, тому раджу застосовувати його якомога ширше, — рекомендувала гостям В.Найдьонова.

Наступна зупинка — на випробувальних ділянках сої, де ініціативу у свої руки взяв завідувач лабораторії сої Інституту зрошуваного землеробства Віктор Клубук (на фото внизу).

А повернувшись до Тавричанки, учасники наради мали приємну нагоду ознайомитися ще з одним результатом високоефективної господарської діяльності підприємства: творчістю аматорів сцени — дітей і дорослих — сільського будинку культури...

Після музичної перерви — знову до серйозних справ, на яку налаштувала вже перша пісня невеличкої концертної програми: «Любіть Україну, як матір єдину!».

Відкриваючи пленарну частину семінару, Михайло Мельник підбив підсумок: соя є серйозною альтернативою соняшнику, і для цього є всі умови — сорти, сприятливий клімат,

технології вирощування і переробки. Економічні вигоди незаперечні: 87% рентабельності, 5 тисяч гривень прибутку з гектара плюс збагачення грунту азотом.

Його підтримав начальник відділу зернових та технічних культур Департаменту землеробства Мінагрополітики Леонід Сухомлин, звернувши увагу на поєднання двох галузей — тваринництва і землеробства, для яких сполучною ланкою стала соя.

Президент Української асоціації виробників і переробників сої кандидат економічних наук НААН Віктор Тим- ченко зазначив, що нинішня нарада є продовженням тієї, що відбулася у березні: тепер настала черга оцінити отримані результати, а вони — вражають. Тому Інститут зрошуваного землеробства буде головним по впровадженню технологій на поливних землях, а Херсонщина — базовою областю для впровадження досвіду вирощування поукісних культур. Звернув також увагу на інший аспект проблеми: Україна посідає восьме місце у світі по виробництву сої. На сою є величезний попит як джерела рослинного білка. Але в Україні вона украй незадовільно використовується у кормовиробництві, хоча це кращий спосіб зниження собівартості м'ясної продукції і основа ефективного розвитку тваринницької галузі. А пожнивні посіви сої — це резерв для збільшення її виробництва у всіх областях України.

Його підтримала заступник начальника головного управління агропромислового розвитку і продовольства Херсонської облдержадміністрації Надія Ланкіна. Вона повідомила про те, що Херсонщина має всі можливості для планомірного збільшення площ посівів сої та обсягів її виробництва: в 2015 році на 117 тисячах гектарів заплановано виростити 350 тисяч тонн сої, що в свою чергу сприятиме відродженню тваринництва.

Директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Во- жегова вказала на те, що сівозміни можуть збільшити родючість грунту на 20%. А тому в них слід визначити місце пожнивним культурам і, зокрема, сої. Саме соя повинна зайняти до 25% посівних площ і забезпечити отримання з гектара 3,5 тис. грн. товарної продукції.

Батько сої в Україні, завідувач лабораторії Інституту кормів, доктор сільгоспнаук, професор, академік НААН України Анатолій Бабич віддав належне тавричанцям: до них перемістився центр наукової системи землеробства, яка здатна забезпечити збільшення виробництва зерна і сої у 2-3 рази. І подарував В.Найдьоновій, котру назвав окрасою конференції, свою нову, щойно видану книгу з питань виробництва сої. Він зазначив, що соєвий пояс України (4 мільйони гектарів) здатен дати економіці країни 28 мільярдів гривень, поділився рекомендаціями щодо вирощування цієї цінної бобової культури.

Про резерви та економічну ефективність соєвиробництва на зрошуваних землях розповів завідувач лабораторії технологій зернових та зернобобових культур Сергій Заєць. Про добір сортів сої для повторних посівів повів мову доктор біологічних наук професор В'ячеслав Січкар, про сорти сої та їх придатність для вирощування в післяукісні та післяжнивні строки на зрошенні — Віктор Клубук, про агроекологічне обгрунтування використання сортових ресурсів сої — його колега, завідувач лабораторії селекції сої та зернобобових культур Сергій Іванюк.

Практичним досвідом вирощування сої поділився генеральний директор СТОВ «Таврійська перспектива» Володимир Єрмоленко. Він має намір і далі збільшувати пожнивні посіви, оскільки за ними — велике майбутнє. А пожнивним посівам сої взагалі немає альтернативи на поливних землях. Саме таким чином очолюваному ним підприємству вдалося за два останні роки зібрати три врожаї і втримати його економіку. Тому треба працювати тільки так, як вчить наука, зазначив В.Єрмоленко, і висловив вдячність Асоціації виробників і переробників сої, членом якої він є сам.

На завершення конференції Віра Найдьонова побажала всім її учасникам успіхів і запевнила, що Асканійська дослідна станція і ДП ДГ «Асканійське» виправдають сподівання, які покладають на них Національна Академія аграрних наук і всі українські землероби.