На черговому пленарному засіданні Херсонської міської ради, що відбулося ЗО вересня, депутати внесли зміни до Генерального плану Херсона

«За» проект рішення «Про затвердження містобудівної документації», проголосували 48, з 68 присутніх у залі депутатів.

Як зазначають у міськраді, затвердженню передували громадські обговорення проекту. Так, напередодні сесії відбулась прес- конференція міського Голови Херсона, на якій Володимир Сальдо досить детально розповів, чим же викликана необхідність внесення змін до містобудівної документації. Та й у «Пояснювальній записці» до проекту рішення чітко прописані чинники, що, на думку влади, обумовлюють такі зміни. Зокрема, в документі зазначається, що місту вкрай необхідно більш ефективно використовувати своє транспортне положення, створити новий торгівельний порт та нові промислові підприємства. «Вигідне транспортне розміщення міста робить перспективним розвиток і цієї галузі, — стверджує Володимир Сальдо. — Тому настала потреба в розміщенні нового морського вантажного порту і, відповідно, нових І логістичних комплексів». Ще один вказаний чинник — максимальне використання природних умов та еконо- міко-географічного положення міста щодо розвитку туристично-рекреаційної діяльності.

Для обслуговування цієї галузі намічено розміщення кемпінгу на 3,5 тисячі відпочивальників. Генеральним планом також передбачено зону для розміщення спортивних споруд та навіть іподрому на території близько 49 га.

На лівому березі Дніпра передбачається розвиток рекреаційної зони. На цих землях будуть розміщені: зелені насадження, пляжі, водноспортивний, молодіжно-фестивальний, дитячий водно-розважальний центри, літні дитячі табори тощо.

Територія міста збільшується за рахунок земель, що входять до складу Херсонської міської ради. Сьогодні територія Херсона складає 6 600 га, а збільшитись має аж до 12 407 га. Також додаються землі та затони, які нині використовує морський торгівельний порт. Збільшиться й територія, на якій передбачено так зване «садибне будівництво». Як зазначив міський голова, було враховано бажання громадян мати власні будинки, саме тому у перспективі передбачається садибна забудова в тому числі за рахунок земель суміжних з Херсоном (Зелеківська Наддніпрянська та Антонівська селищні ради).

Передбачено за будову мікрорайону «4-Б Таврійського», житлового масиву «Корабел-2» та інших територій. У цих межах заплановано будівництво будинків різних категорій комфортності, в тому числі і за параметрами доступного житла для малозабезпечених верств населення.

- Цікаво, що в районі автомагістралі Миколаїв — Херсон — Цюру- пинськ планується розміщення великих торгівельних центрів, готельні комплекси, мотельні комплекси, все те, що забезпечує інфраструктуру транспортних та пасажирських перевезень. Ми розраховуємо, що ця територія розміром близько 104 га буде досить серйозно забудована, адже в цьому дійсно є потреба, — упевнений Володимир Сальдо.

У «Пояснювальній записці» зазначається, що Генплан розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Що ж, вочевидь, у міській раді досконально вивчили потреби громади та приватних осіб, якщо затверджують такий документ. Але чи є тому докази?

«За той термін, коли проходили громадські слухання, дуже багато людей до нас підходили, — стверджує головний архітектор міста Любов Моісєєва-Покришева. — У процесі коментування до тієї графічної частини основного креслення генерального плану у людей виникали спочатку сумніви — писатіьчи не писати свої зауваження. А після надання роз'яснень багато з них свої листи так і не написали». Любов Василівна розповіла, що в офіційному друкованому органі ХМР газеті «Херсонський вісник», було опубліковано інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту. І власне сесії передувало засідання погоджувальної комісії з розгляду цих пропозицій. їх, як виявилось, надійшло аж п'ять, і жодна не була врахована.

На Інтернет-ресурсі ХМР можна знайти таку інформацію: «Пропозицію ОСББ «Будьонного, 16» щодо віднесення зони зелених насаджень в районі від автовокзалу до земель TOB «ГАЗ АВТО» до паркових зон відхилити як таку, що не відповідає вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів». Мова йде саме про ті «Дубки», долю яких влада Херсона намагається вирішити вже не перший рік. Цікаво, чи отримають пояснення ті, хто вносив пропозицію? Чи розкажуть їм, у чому полягає «невідповідність»? А люди, мешканці міста, лише хотіли зберегти зону зелених насаджень, зупинити її забудову та сприяти благоустрою цієї території.

«Невідповідністю» відзначились ще дві пропозиції — від депутата ХМР Миколи Райтаровського та виконавчого комітету Антонівської селищної ради. Вони стосувались включення до території міста Херсона житлового сектору вулиць від 1 до 22 Східної, в селищі Антонівка. Внесенням цієї зміни передбачається розширення промислової зони, що обліковується у складі земель запасу Антонівки. На засіданні члени комісії почали згадувати, кому ж насправді належать ці землі та чи узаконене право власності на них.

Колись ці землі були виключені із земель радгосп-заводу «Янтарного», стали антонівськими, згодом власником була Херсонська міська рада. Тепер же вони стали територією власне міста. Чи надовго? Обидві пропозиції мали на меті встановлення чітких меж між смт. Антонівка та містом. Але... комісія вирішила, що вони не відповідають Конституції та Земельному кодексу України та відхилила їх.

«ПП Крюков» запропонував змінити червону лінію по вулиці Безрод- нього, пояснюючи це тим, що він викупив земельну ділянку із майновим комплексом і розташування червоної лінії його тепер не влаштовує. Комісія відхилила й цю пропозицію як таку, що «не відповідає вимогам Державних будівельних норм ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Ще одна пропозиція мешканки Херсона Любові Дудко стосувалась збереження меж Придніпровського парку ім. Маргелова у фактично існуючих розмірах. Як виявилось, пропозиція вже врахована у містобудівній документації та не потребує внесення додаткових змін.

Що ж, з обговореннями громадськості ситуація склалась вже звична. Хто чув про слухання? Хто брав участь в обговоренні? Чому лише п'ять звернень, невже в Херсоні більше нікого не хвилює Генеральний план міста? Очевидно, відповіді на ці питання знають ті, хто ініціював внесення змін до Генплану. Та ще ті, хто за нього голосував на засіданні міської ради.

Чи насправді була такою нагальною потреба затверджувати коригування до Генерального плану міста для звичайних херсонців? І чи всі мешканці міста знали про те, що будуть прийняті зміни до такого важливого документу? У пояснювальній записці до проекту рішення, яким вносилися зміни до містобудівної документації, вказано наступне: «На сьогодні виникли чинники, що обумовили необхідність коригування генплану». Серед них є й такі: «як обласний центр, м. Херсон має потребу в розміщенні великих торгових центрів (супермаркети будматеріалів, побутової техніки, меблів, автомобілів, човнів, продовольчих товарів)».

Для того, аби розібратися, чи й справді Херсон «має потребу» у вищесказаному, ми вирішили порахувати кількість магазинів в одному зі спальних районів міста — ХБК. На 6-ти основних вулицях цього мікрорайону ми нарахували 190 магазинів різноманітної групи товарів (це без супермаркетів, яких там ще 10), отже всього 200.

У цьому житловому мікрорайоні найбільше магазинів, що займаються продажем промислової групи товарів та одягу, на другому місці — продаж будівельних матеріалів, далі йдуть торгові точки з продуктами харчування, і останнє місце за кіосками (малі архітектурні форми), в яких фактично можна зустріти товари всіх груп споживання. До того ж, на своєму шляху ми зустріли 15 салонів краси, що мають досить «елітний» вигляд, тобто розраховані не на пересічних людей.

Одразу попереджаємо, що наші підрахунки можуть бути неточними, але це лише ті магазини, що розташовані безпосередньо (на прохідній частині, або ж на перших поверхах багатоповерхівок. І сюди не увійшли всі маленькі продмар- кети, розташовані у дворах (хоча, для прикладу, зазначимо, що тільки в одному дворі, на Бериславському шосе, їх було одразу 5!) Умовно кажучи, у тій частині ХБК, де був проведений підрахунок, знаходиться 1 торгова точка на квадратних метрах. Це лише частина одного спального мікрорайону, а уявіть собі що ж коїться у центрі Херсона, в його історичній частині, а у великих «спальних» мікрорайонах: «Таврійський», «Корабел», «Шуменський».

Чи й справді херсонцям так потрібні нові магазини та супермаркети (а особливо великих розмірів/? Невже тих, які вже є у місті, громадянам не вистачає? Чи потребує пересічний херсонець ще нових гіпер- та супермаркетів? Бодай із тієї точки зору, що у нього просто немає грошей для того, аби хоч щось купувати у тих торгівельних точках, які є вже сьогодні. А хто ж тоді потребує? Хто ж іще проживає у нашому місті, крім звичайних городян, і кому так потрібні зміни до Генерального плану Херсона?

Певно, що саме у вищезгаданих «приватних інтересах» були прийняті зміни до містобудівної документації. От хто буде і надалі забудовувати Херсон торгівельно-розважальними центрами, супермаркетами, різноманітними магазинами та іншим.

Цікавить відповідь тільки на одне питання: а кого саме мали на увазі депутати, на чолі з шановним мером, затверджуючи даний проект, під «приватними» інтересами? Чи не депутатські, чи не міського голови інтереси тепер асоціюються з приватними? А, можливо, це вже слова-синоніми: «депутат» — «мер» — «приватний»?

Так — чи інакше, але зрозуміло одне, від коригування Генерального плану Херсона звичайні люди (такі, як ми з вами) не отримають нічого. Для них ніякого «покращення життя вже сьогодні» не трапиться. Рішення прийнято, тому залишається просто спостерігати за тим, як буде «переділено» Херсон та між ким?