коли селом витає примара хімічної зарази і зарази обману та підкупу село орендаря -і щораз «добросовісного».Та вони дбали лише про свої інтереси. Про виплати за договорами оренди і мови нема -ніхто землю не бере. А самим обробляти несила. Зараз багато хто з моїх односельчан шкодує про те, за кого голосували. Перед собою, зізнаються, — соромно. Нинішні вибори дають шанс реабілітуватись навіть у власних очах.

Сам я з Костогризового. Тут народився, виріс. Поки були живі батьки, приїздив частіше. Завітав у село і напередодні виборів.

Деякі кандидати в президенти вважають Костогризове відсталим, «несвідомим» , яке проголосує «за кого завгодно». Чого тільки не наслухався про своїх односельчан! Що й подачки беруть. І на вибори не підуть.

Відповідь на це можна буде почути вже післязавтра, 17 січня.

Якщо заїжджі агітатори переконані, що якась подачка здатна подіяти на моїх земляків, яких вважають простодушними, то, гадаю, помиляються. Я вірю у порядність тих, серед кого народився і виріс. І завжди поважав їх самолюбство.

Коли бабуся, вийшовши до хвіртки, заявила одному агітатору: «мені твоя агітація ні до чого», а в іншого взяла гроші, то це ще нічого не означає. Бо голосувати вона може зовсім за іншого кандидата.

Так що «платні» виборці можуть тихою сапою і «сюрприз» піднести.

Від «оранжевого» захоплення у тих, хто одержав землю, в Костогризовому не залишилось нічого, хіба що образа, що тебе цинічно використали і покинули напризволяще.

Знайомий журналіст розповідав про ті збори... Обвішали бабусь помаранчею, так вони в тій помаранчі через усе село й шкандибали, тримаючи в руках Держакти на землю. А ось користі ніякої для людей від цієї піар-акції. Що їм з тією землею робити? Районні власті не раз привозили в

Разом із заразою обману та підкупу селом витає і примара хімічної зарази.

Про те, що Київський апеляційний господарський суд виніс постанову про повернення небезпечних відходів ще 1 квітня 2009 року, громада Костогризового дізналася лише зараз, розповідає сільський голова Ірина Суптеля. Сторонні люди (це були журналісти ТРК «Україна», які приїхали вже «хімічний» сюжет знімати) передали постанову суду. Прийняте ще 9 місяців тому рішення стало для нас повною несподіванкою, говорить Ірина Василівна. І хоча в постанові суду головними фігурантами виступають два суб'єкти — це так звана Корпорація з поводженням з небезпечними відходами та Державне управління з охорони навколишнього середовища в Херсонській області — спокою це громаді села не дає.

Причина такої стурбованості полягає в тому, що з Костогризового ця Корпорація також вивозила на утилізацію 15 тонн непридатних для використання пестицидів та інших отрутохімікатів. Отруту перевезли за кілька сот кілометрів у сусідню область та й покинули під відкритим небом. Ніхто не чекав, що суд прийме постанову, в якій будуть слова: «повернути...». І далі — по пунктах, що збираються робити, аби «повернути». Куди? Тобто не просто теоретично можливо повернення отрути в Костогризове, а навіть і практично допустимо. Адже погодження .на утилізацію давав колишній сільський голова.

Зараз уточнити, скільки и чого було вивезено з Костогризового, і що, якщо таке станеться, коли, ким і куди буде повернуто, неможливо. А депутати пригадують випадок, коли заразу підкинули вночі і «приватним чином». У такому разі, хто може гарантувати, що, маючи на руках постанову суду, Корпорація не поверне Держуправлінню небезпечні відходи, а те, в свою чергу, не передасть це «добро» в Костогризове?

Сільський голова Ірина Суптеля від імені громади направила запит з приводу цього керівництву Державного управління з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. Яка буде відповідь офіційних осіб — не важко здогадатися.

У Партію регіонів я вступив під захоплене ревіння Майдану. Причину свого рішення пояснив так: що сприймаю події Майдану як початок епохи беззаконня. П'ять «помаранчевих» років Ющенка і Тимошенко показали, що це так.

Я вірю: у моїх односельчан вистачить розуму зробити правильний вибір. Усе-таки наш досвід чомусь нас і навчив.