Кожен житель сільської глибинки вважає свій населений пункт найкращим. Кожне українське село має свою історію і свої традиції, які потрібно зберігати, плекати, примножувати. Не є винятком і наша рідна, мальовнича Чулаківка — окраса Голопристанщини, давнє козацьке село, де споконвіку мешкали трударі землі, котрі вміли не тільки вирощувати великі врожаї сільгоспкультур, а й змістовно відпочивати. З року в рік працелюбні і талановиті чулаківчани примножували славу рідного села своїми здобутками, не забуваючи про розвиток талантів. Тому пам'ятного 1969 року звели будинок культури, аби тут могли працювати над репертуаром місцеві самодіяльні артисти. І, ясна річ, відзначити знаменну подію у житті Чулаківки — сорокові роковини тутешнього храму культури — зібралися 9 січня представники різних поколінь. Вони перегорнули сторінку пам'яті, згадавши тих, хто сприяв побудові і оснащенню БК, хто пройшов, так би мовити, через його сцену і хто сьогодні морально і матеріально підтримує сільську культуру.

За ініціативи колишнього директора Чулаківського будинку культури, кавалера ордена Трудового Червоного Прапора 1.1. Аверіна на святкування було запрошено багато гостей. Як і сорок років тому, Іван Іванович, чиї заслуги відзначені такою високою державною нагородою, добре почувався на рідній сцені. Ведучи програму він багато уваги приділив спогадам про легендарного чулаківчанина, Героя Соціалістичної Праці, голову колгоспу імені Леніна М.К. Садового, за якого у селі з'явився не тільки осередок культури — один з найкращих у районі не тільки на ті часи, а й на сьогодні, а також багато інших об'єктів соціальної сфери. Миколу Карповича односельці і усі, хто був з ним знайомий, знали як людину вольову, великої душі і скромності, яка постійно прагла зробити щось добре. Тому пам'ять про цього подвижника є незгасною.

Тепло згадав Іван Іванович і про Віктора Рибалку, Павла Яригу, Миколу Коробку, Ольгу Лич — на той час молодих комсомольців, які активно сприяли своїм ентузіазмом, молодечим запалом розвитку культури у рідному селі. А як не згадати Івана Кобця! Він стільки зробив, зокрема, для розвитку хорового мистецтва. Талановитий художній керівник Поліна Осінь активно дбала про залучення до аматорської творчості представників різних поколінь чулаківчан. До складу хорового колективу (згодом він отримав звання «народного») входив незабутній голова колгоспу імені Леніна А.І. Хандусь. Хіба можна забути, як він виконував арію Карася з опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»?

Чільне місце посідала Чулаківка у творчості відомого голопристанського поета Миколи Тіля. Згадаймо хоча б його пісню «Здрастуй, здрастуй, Чулаківко!». У своїх творах про наше рідне село Микола Якович прославляв знаних хліборобів. А прославляти, дійсно, було кого — В.Г. Щербаченка, O.K. Подазка, Є. А. Водовоз, П.М. Вовкодава, М.Ф. Пантака та багатьох інших невтомних трударів землі.

Традиції аматорів сцени продовжуються з покоління у покоління. Сьогодні радують шанувальників мистецтва молоді артисти Роман Нестєріхін, Дна Ярига, Олександр Ахтеменко, Діна Качан, а також ансамбль «Ладоніта», вокальна група «Чулаківна». У святковій програмі виступили і учні місцевої загальноосвітньої та музичної шкіл, гості з Пам'ятного — ансамбль народної музики «Макітерка».

Голова районної ради, Г.В. Кобець, звертаючись до учасників урочистостей, зазначила, що тема культури для неї «рідна, близька і болюча». Вона щиро привітала усіх присутніх у залі з новорічними і різдвяними святами. На думку Ганни Василівни, дуже добре, що традиції села не вмирають, бо «Вічність не мертва, доки ми платимо пам'яттю». Голова представницької влади Голопристанщини з нагоди свята подарувала будинку культури телевізор. 1.1. Аверін одержав від неї цінного подарунка. А голова районної державної адміністрації О.Ф. Онопрієнко висловив приємність від перебування на заході, подякував сільській владі, громаді за те, що у складні часи змогли зберегти важливий соціальний об'єкт у доброму стані. Олександр Федорович вручив відзнаки голови РДА з матеріальним заохоченням 1.1. Аверіну, І.В. Верещаці, В.М. Калініну.

Учасниками святкового зібрання також були начальник відділу культури і туризму РДА Т.І. Тишевська, колишній художній керівник Чулаківського БК а нині — начальник відділу освіти РДА Л .М. Качан. Серед уродженців нашого села, котрі разом з жителями Чулаківки пережили незабутні хвилини гортання сторінок пам'яті, варто назвати заступника директора Херсонського Інституту землеробства УААН А. Воліченка, директора Голопристанської ЗОШ №1 В.Л. Діденка та багатьох інших. їх на рідній землі радо вітав автора цих рядків, просив поділитися спогадами про роки молодості.

Величезну вдячність хочеться висловити місцевим меценатам, а також приватним підприємцям. Ці люди не тільки підтримали матеріально проведення святкового заходу, а й вручили цінні подарунки будинку культури, багатьом учасникам художньої самодіяльності.

Торік на капітальний ремонт нашого будинку культури з районного бюджету виділено 170 тис. фн. Ці кошти використано стовідсотково — полагоджено крівлю, замінено усі вікна фасадної частини на склопакети, відремонтовано спортзал та кімнати, де працюють гуртки. Залишається сподіватися, що культурний осередок Чулаківки та інші соціальні об'єкти села надалі активніше підтримуватимуться місцевими землевласниками, адже традиція дбати про всебічний розвиток рідних пенатів закладена ще Миколою Карповичем Садовим.