Приємно констатувати, що останнім часом все більше наших співвітчизників стали більше дбати про зміцнення власного здоров'я. Надивившись телепередач і начитавшись газет про генетично-модифіковані зернові, овочі та фрукти, ковбасну продукцію вітчизняних м'ясокомбінатів, у якій м'яса катма, й про розбавлене «хімією» коров'яче молоко, сметану, сирки та йогурти й інші продукти харчування, ми не завжди почуваємося в безпеці. Винятком є хіба що ті громадяни, яким байдуже, що вони їдять і п'ють: їм побільше наливай «паленої» горілки, давай дешевого курева. Але дуже помиляються й ті наші співгромадяни, котрі вважають, що поліпшити свій фізичний стан можна лише аптечними пігулками та мікстурами, а в кращому випадку ранковою фіззарядкою. Для відновлення фізичних сил потрібно мати сучасні спортивні комплекси й стадіо) ни. А їх, на жаль, особливо в сільській місцевості, не так багато, як хотілося б. За прикладом далеко їхати не треба: від Херсона до Каланчака — рукою подати.

— Наші діти в даний час частіше обирають не футбол і легку атлетику, а... комп'ютер, — з жалем сказала заступник голови Каланчацької райдержадміністрації Олена Машинська, котра нещодавно представляла районну владу на черговій зустрічі з молоддю району. — Юнаки й дівчата справедливо нарікають, що в більшості сіл району немає сучасних спортивних стадіонів, і тому вони змушені сідати за комп'ютери або розважатися у кафе та барах. Відповідає лише вимогам дня спортивний стадіон у Каланчаку, але ще два місяці тому його існування було під загрозою. Небезпідставно відділення КРУ у Каланчацькому районі заборонило селищній раді виділяти будь-які кошти на його утримання. Парадокс у тому, що українська влада обома руками за те, щоб розвивався молодіжний спорт на селі, а Бюджетний кодекс України... забороняє місцевим громадам утримувати стадіони своїм коштом. Два роки тому Каланчацька селищна рада змушена була перед контролюючими органами виправдовуватися за «нецільове використання бюджетних коштів», які нею були витрачені на розвиток спорту. Але ми не сиділи, склавши рук. Нещодавно з Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту надійшов наказ, який підтвердив, що селищний стадіон став власністю територіальної громади нашого району і має цілком законне право отримувати бюджетне фінансування! Як не прикро, а в Олександрів, Олексіївці, Хорлах, Роздольному — всіх селах району стадіони ще багато років тому опинилися в ролі... пасинка.

Слід віддати належне райдержадміністрації та депутатам райради, котрі доклали немало зусиль, аби хоча один стадіон став справжнім місцем спортивних змагань та змістовного дозвілля молоді. Перші кроки вже зроблено. Є надія, що до Бюджетного кодексу України будуть внесені відповідні зміни, що дозволить владі на місцях підтримувати стадіони. І не лише в окремо взятому районі!