Ця стаття була написана до того, як стали відомі результати голосування другого туру виборів Президента.

Змін хочеться тоді, коли реальне життя не задовольняє. Коли замість щастя відчуваєш нудьгу, а вчинки сти-мулює не пристрасть, а обо-в’язок.

Ох, цей обов’язок. Він дає крила, якщо амплітуда його коливань збігається із власним прагненням творити і діяти. Він перетворюється на сізіфову працю, якщо означає примус.

Півроку в Україні будь-які розмови цілком природно закінчувались замість теми кохання чи футболу темою виборів. Більш упевнені точно знали, за кого голосувати і навіть агітували за свого кандидата. Менш розбірливі запитували в інших, так за кого ж голосувати?

Та хто б не переміг на виборах, йому дістався непростий електорат. По-перше, новому Президентові треба постаратись переконати на ділі, що він – один для всієї України, і перетворити скептиків й антагоністів на прихильників. По-друге, утриматись у любимчиках серед тих, хто за нього віддав свій голос.

Чи зможе новий Президент так? Адже помаранчевий лідер за якихось п’ять років і антагоністів не примирив, і нових симпатиків не набув, і щирих прихильників втратив. Та й почав він не з того, про що обіцяв – не посадив бандитів у тюрми, не зробив десять кроків назустріч людям. Розгубив політичних друзів, втратив довіру народу і вибори з тріском провалив.

З чого почне новий Прези-дент? Докопається до істини чи шукатиме цапів-відбувайлів? З ризиком для власного життя долатиме корупцію і змусить працювати закони, чи, як його попередники, створить зелене світло для великого родинного бізнесу?

Скажу відверто: зранку 7 лютого мене трохи трясло, хвилювалась, як перед іспитом. Мої друзі та знайомі цілком щиро напередодні висловлювались за обох або проти обох кандидатів. Дехто взагалі не збирався іти на голосування, бо у першому турі їхній кандидат програв. А ті, що лишились, не надихали.

Люди, на відміну від політиків, знають, чого не хочуть. Неправди і несправедливості. І п’ять років тому вони голосували не за добробут Президента та його кумів, сватів, братів і тих, хто використовував владу з таких же позицій. Ці переможці не зуміли чи не схотіли втілити принципи, які допомогли їм дістатися влади. Блага за рахунок держави заступили їм ідею.

Сподіваюсь, після інавгурації зміни в країні будуть продиктовані більш високими почуттями і прагненнями, ім’я яким – Україна і її народ. Добробут і процвітання.