Станом на 1 б лютого в Херсонській області підтоплені 2793 садиби і 165 будинків (вода на рівні підлоги) у 37 населених пунктах 7 районів та в Херсоні (Карантинний острів). Як інформує Головне управління МНС у Херсонській області, значні опади та грунтові води завдали найбільшої шкоди мешканцям Цюрупинського району. Там стоять у воді 1396 садиб. І це — тільки початок, пік стихії очікують з настанням плюдової температури повітря.

Страждають не тільки живі, страждають мертві.

— Викопати могилу в нашому селищі неможливо — грунтові води дуже близько від поверхні. Копнув лопатою — і вже вода, — з болем у голосі говорить Євген Фетїсов. — Ховаємо мерців на глибині 40 сантиметрів... При цьому тала вода вже взяла в облогу кладовище і впритул підійшла до крайніх могил...

У Миколи Галушки вода не тільки у дворі, айв будинку під ногами чавкає.

Двори, городи і сади залиті водою. Будинки тріщать по швах. Підвали перетворилися на басейни, спускатися в які можна лише у високих гумових мисливських чоботях, а краще — в аквалангах. Нормальне життя у селищі паралізоване: люди у розпачі й очікуванні ще більшого лиха — адже попереду масове танення снігу.

Сім з половиною тисяч мешканців Нової Маячки моляться, щоб весна була холодною і тривалою, щоб сніг сходив поступово.

- У найгіршому становищі вулиця Шевченка — найнижча частина нашого селища, — розповідає заступник селищного голови Валентин Кос. — Правда, до того, щоб відселяти людей, справа ще не Дійшла. Є кілька зруйнованих будинків, однак у них давно вже ніхто не живе.

За розповідями старожилів Нової Маячки, проблеми з підтопленням розпочалися після будівництва Каховської ГЕС і зрошувальної системи. Але якщо за радянських часів чітко працювала дренажна система, то тепер майже все обладнання численних насосних станцій знищене вандалами. У металобрухт здано все, що можна було відкрутити, відламати, відпиляти...

— З вісімнадцяти насосних станцій у нас зараз діють лише вісім, — уточнює Валентин Кос. — Ми опинилися між двома напастями: ґрунтовими і талими водами! Щоб вирішити ситуацію з талою водою, почали будувати горизонтальну дренажну систему — 790 метрів за проектом, глибина каналів, в які стікає тала вода, майже два метри. Звідти воду направлятимуть у Північнокримський канал...

Спеціалісти пропонують прорити канал для збирання води вздовж вулиці Шевченка, але мешканці категорично проти.

— Вони не розуміють, що це — їхній порятунок, — стверджує Валентин Кос. — Не подобається, що поряд з будинками йтиме глибока траншея. Проте її слід облагородити! Приклад сусідньої Подокалинівки доводить, що ця дренажна система діє ефективно. Ми вже завезли на цю вулицю труби, щоб закласти їх навпроти в'їздів у двори. Вода проходитиме через них, і проїзд буде нормальний. Багатьом наша ідея не подобається, але, думаю, їм доведеться з цим змиритися — іншого виходу просто немає. Зараз ми чекаємо на приїзд спеціалістів, які розпочнуть відкачку води з проритих траншей. Тоді всі переконаються, наскільки це ефективно. Жителі так і говорять: побачимо, якщо вода зійде, погодимося, щоб біля наших будинків був проритий канал.

Зона екологічного лиха поширилася на величезну територію. Під водою опинилася не тільки Нова Маячка, але й Подокалинівка, Стара Маячка, частина Великих Ко-панів... Грунтові води підпирають знизу, тому поверхневим нікуди просочуватися. На думку багатьох селян, помилка влади полягає в тому, що насосні включили надто пізно. «Нижній шар води не відкачали, верхній почав давити. І пішли ми всі «під затоп». А колись у цих краях першою в Україні з'являлася рання картопля. «Раніше її саджали у лютому, а тепер не зможемо висадити до кінця квітня».

— У нас, на вулиці Поштовій, вода у підвалах з'явилася напередодні Нового року, — розповідає житель Старої Маячки Володимир Кузнєцов. — Куди ми тільки не зверталися! Влада мовчить і навіть нічого не обіцяє. Раніше ми також потерпали від підтоплення. Але ж приїжджали, дивилися, як будинки полопалися, давали цемент... А ось рятувальники МНС ніколи до нас не приїжджали — кожний рятувався, як міг. Ми самі відкачуємо воду, але через три години вона знову наповнювала підвали. У сусідів худоба у воді стоїть! І це — серед зими! Чи довго корови таке витримають? А городи? Знаєте, як вони у нас влітку виглядають? Зверху від спеки земля тріскається і вкривається кіркою, а копнеш лопатою — вода... Ніякий трактор сюди не зайде — провалиться у болото. А живемо ми зараз лише за рахунок того, що виростає на городах, а вони стоять під водою!

Сьогодні у Старій Маячці працює лише одна насосна станція, що в центрі села, решта розграбовані. План по металобрухту грабіжники давно виконали і перевиконали. А пересічні селяни тепер кричать «рятуйте!» і сподіваються, що насосні станції хтось відремонтує і запустить. При цьому жителі сподіваються, що витрати на електроенергію, використану насосними станціями, візьме на себе держава. За підрахунками селян, одна насосна станція споживає за добу електроенергії на 668 гривень, за місяць — понад 20 тисяч. Жодна сільрада такий тягар витрат не потягне.

— Ситуація ускладнюється тим, що під водою опинилася половина нашого села, — бідкається Володимир Кузнєцов. — На сходках кілька разів лунали пропозиції скластися і всім-миром вирішити проблему підтоплення. Та не тут-то було! Ті, кого не заливає, не хочуть витрачати свої гроші на закупівлю обладнання. А ми готові, проте наших фінансів не вистачить, потрібну суму ми не осилимо... Тому люди продають свої будинки і виїжджають...