Нещодавно до редакції зайшов молодий батюшка в рясі й попросив дати оголошення в газету, що церква села Сергіївки придбає ліжка, які були в ужитку. Звісно, нас таке прохання здивувало: навіщо церкві ліжка?

Слово по слову, вдалося «розговорити» отця Сергія. Виявляється, в приміщенні старої школи, частину якої відвели під храм, священик хоче відкрити притулок для одиноких хворих та немічних людей, за котрими немає кому доглядати. Такий собі своєрідний хоспіс на 60-70 місць.

Робота вже проведена величезна. Споруду відремонтовано, дах, якого взагалі не було, вкрили новим шифером, постелили «теплу підлогу», закупили сантехніку, обладнання, які тепер встановлюють. Скоро у село приїдуть фахівці, котрі доглядатимуть хворих. З коштами допомогли місцеві фермери, спонсори з усієї'України, до яких отець Сергій особисто звертався. А ось за ліжка на меблевій фабриці заправили надто високу ціну, тож краще їх у людей придбати.

Він ще розповідав про надзвичайно цікаві плани сільського храму. Але поки що просив їх не висвітлювати. Бо на все, каже, воля Божа: як удасться здійснити задумане — обов'язково запросимо газету на відкриття!

Про необхідність облаштування хоспісу в районі не раз говорили головний лікар райлікарні, селищний голова, представники райдержадміністрації. Є готова споруда Чкалівської лікарні, яка потребує косметичного ремонту. Треба тільки облаштувати її і забезпечити персоналом. Із року в рік через брак коштів ця ідея стає все примарнішою. А лікарі й голови місцевих рад бідкаються: куди дівати одиноких та бездомних хворих, яких у районі чимало? Виходить, що не під силу державі — під силу церкві.