9 березня минає 196-а річниця від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, за нинішньою термінологією, неформального лідера нації. Цього ж року виповнюється 170 років його „Кобзареві, перше видання якого побачило світ 1840-го року.

З нагоди поетової річниці вся прогресивна громадськість України, на всіх рівнях, відзначає день народження цього не лише поета, а й видного громадського діяча, який у проекті Савіка Шустера 2008-го року „Великі українці, за іронією долі, зайняв лише 4-е місце, пропустивши вперед ЯрославаМудрого, Миколу Амосова і... Степана Бандеру (?!)

Воістину, кажемо одне: називаємо Шевченка „батьком», „духовним лідером нації, „нашим усім». А попереду Шевченка ставимо Бандеру, який і не „батько», і не „духовний» чи іще якийсь там „лідер», а, скоріш, найбільше нещастя і сором України...

І все ж, навряд чи ми пам'ятатимемо дату чи й навіть рік народження новоспеченого „героя», а от „негерой» Шевченко як був у кожній домівці своїм, так і лишиться — і рідним, і близьким,-і зрозумілим.

Тарас Шевченко не лише поет, а й мимо своєї воді бренд, скористатись яким не проти була як у минулому, так і зараз будь-яка політична сила, за будь-яких умов. Використовували його практично всі. і продовжують використовувати. Ось і зараз на 9 березня Юлія Тимошенко скликає мітинг. Сказано на ньому буде й про Тараса Григоровича. Тільки мітинг збирається не для вшанування пам'яті поета, а для того, щоб на його фоні, на його імені зайвий раз спекулятивно нагадати про себе. і -протиставити. От, мовляв, „новообраний Президент Віктор Януковіч (саме так його називають Тимошенко і її вірний пастор Турчинов, проте, жоден канал „чесних новин» не дорікнув їм за безграмотність) проводить антидержавну політику». Але Україна мала можливість на практиці відчути, хто з них яку політику проводить стосовно як держави в цілому, так і кожного українця зокрема. При Януковичу — зростання економічних і соціальних стандартів, при Тимошенко — падіння. Вони вже відсторонені від влади, але кричать: не допустимо! Але ж народ сказав своє слово. і в першому турі, і в другому. Народ обрав не вас. Такі реалії.,

Прости їх, Батьку, сірих та убогих, та нерозумних, земляків своїх, і мертвих, і живих, і ненароджених...