ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Чому «пресують» мера Цюрупинська
11.03.2010 / Газета: Вгору / № 11 / Тираж: 10000

Навколо імені мера Цюрупинська Людмили Зарічної останні півроку вирують чутки, які лише підігріваються скупи-ми офіційними повідомленнями то про спробу знайти зброю у будинку, орендованому нею, то про відправку її авто на штрафмайданчик. Щоб з’ясувати, що ж відбувається насправді, ми звернулися до самої Людмили Петрівни з проханням прояснити ситуацію. Ось що вона розповіла.

“Родом я Буковини, з Чернівецької області, але Херсонщина стала мені рідною ще з 1978 року,тут я отримала вищу освіту, а пізніше працювала гендиректором Херсонського земляцтва у Києві, у 2004 році стала співавтором великого довідково- біографічного видання “Херсонщина нас єднає”. А коли вперше побувала у цих краях, то просто закохалася в них і відчула серцем: хочу тут жити. Тому коли мені запропонували балотуватися на пост міського голови, дуже виважено й відповідально підійшла до цього вибору. Уже тоді я розуміла, що в політиці треба змінювати напрямки і пріоритети – не роз’єднувати громаду, а об’єднувати її для спільних справ. А ще мене цікавило, чому в Цюрупинську так часто змінюються мери. І згодом зрозуміла: винна політика. Я відмовилася представляти будь-яку партію, я – безпартійний мер, бо обіцяла людям, які мене обрали, чесно служити їм і місту, а не виконувати чиїсь забаганки. Із самого початку своєї роботи прагнула об єднати депутатський корпус, і нині вважаю, що мені вдалося це зробити. Я не обіцяла громаді золотих гір, але її інтересів ніколи не зраджувала і не зраджу. Одним із своїх і депутатського корпусу досягнень вважаю повернення з оренди приватної особи у власність міста набережної і двох пляжів. У планах – відродити набережну й зробити її місцем відпочинку всіх городян.

Нині у нас в місті дуже складна ситуація з комунальними підприємствами, з невідповідністю тарифів реальним витратам. Ми хочемо залишити лише два з існуючих п’яти підприємств, які міська громада просто не в змозі утримувати. Та відчуваю сильний спротив із їх боку, адже борються вони за власні робочі місця(а це часто невиправдано роздуті штати), а не за покращення послуг і здешевлення тарифів для споживачів.

Мене дуже хвилює те, що, наприклад, навколо нашого міста 7 тисяч гектарів землі використовуються як мисливське угіддя “ Флора і фауна”, а людям ніде пасти худобу.

Що ж стосується моїх, м’яко кажучи, неприємностей, то всі вони пов’язані з тим, що я не роблю і не робитиму нічого на шкоду громаді, на шкоду місту, яке мені повірило. Я не хочу допомагати тим “народним” депутатам, у чиїх планах – зруйнувати місто, зробити його своєю вотчиною, а людей – робочим бидлом; тим, хто працює не на розбудову міста, а на розруху.

Тому сьогодні міська рада постійно живе у режимі перевірок: зараз нас УБОЗ перевіряє, а вже і КРУ було, і управління з захисту прав споживачів – усі намагаються знайти порушення. Щодо “Лексусу”, про який так багато писалося і в пресі, і в Інтернеті, то ніяких перебитих номерів там не було – це було нерозмитнене авто, так званий контрабандний ввіз. До речі, цю машину нам запропонували за довіреністю(і за наші гроші!) дуже поважні й відомі у місті люди. Чи не для того, бува, щоб утримати непокірного мера на “короткому повідку”…Так само о сьомій годині ранку 19 грудня 2009 року до будинку, який ми орендуємо разом із моїм громадянським чоловіком, намагалися вдертися невідомі особи у міліцейській формі під надуманим приводом перевірки умов зберігання зареєстрованої зброї чоловіка. Від самоуправства врятував приїзд прокурора, якому я негайно зателефонувала. Того ж таки дня – 19 грудня минулого 2009 року–я направила офіційну заяву про те, що відбулося, до районного прокурора Юрія Риженка, відповіді чекаю.

А примусовий привід до суду 30 грудня, сумлінно зафільмований людьми з оточення народного депутата, і уже ввечері викладений в інтернеті? Я ж ще з 24грудня надсилала телеграми до суду про те, що в кінці фінансового року не можу покинути роботу.В результаті мої 15-хвилинні свідчення обійшлися у 100тис.грн.неперерахованих підрядникам коштів.

Я часто повторюю подумки слова відомого англійського філософа і гуманіста Джона Говарда: “Я иду дорогой долга и никакого зла не боюсь”. І сьогодні, незважаючи ні на що, я бачу позитивні тенденції розвитку нашого Цюрупинська, адже життя не стоїть на місці, а разом, громадою, можна гори перевернути.

У нас чудова молодь, починають прокидатися громадські організації, яким не байдужа доля рідного міста – ось перед святом вийшли й навели лад у чудовому колись куточку –міському дендропарку, який плануємо знову зробити зоною відпочинку. Дуже хочеться навести порядок у місті, почати розвиток зеленого туризму, відроджувати славну історію міста Олешків, є мрія видати книгу про нього. Багато є задумів і планів, є велике бажання працювати для людей, та, на жаль, часто не вистачає коштів, особливо зараз, коли ще відсутній державний бюджет, а більшість інвесторів й орендаторів не дуже поспішають розрахуватися зі своїми боргами до міського бюджету.

І наостанок я хочу сказати, що оці заламування рук і брудні провокації мене як людину – загартовують. Я не відділяю себе від громади. Моя образа – це образа міської громади, яка, я сподіваюсь, не дозволить себе принижувати.”

Автор: Ірина Пухальська

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.014