Так вже склалося, коли щось трапляється в нашій області, то за допомогою звертаються не до влади (того ж губернатора-«патріота»), а до народного депутата України Катерини Самойлик. Так сталося й тоді, коли на Херсонщині почало підтоплювати цілі райони, окремі будинки і селянські господарства.

«Мені телефонували керівники районів, вони були просто у розпачі, адже ситуація розвивалась дуже швидко, вода наступала, у багатьох будинках люди просто не могли залишатися, а нікому до цього у обласному центрі й діла не було. Тому я, виконуючи свій обов’язок народного депутата, з трибуни Верховної Ради поінформувала і парламент, і Уряд про стан справ на моїй рідній Херсонщині, — розповідає Катерина Семенівна. — Знаю одне, що саме після мого виступу з трибуни питання почало вирішуватися, голова ВР Володимир Литвин вимушений був відправити мій запити для реагування Прем'єр-міністру України. А люди не повинні страждати тому, що керівник області не хоче працювати на громаду, а займається тим, що вишукує шляхи, як би залишитись у «теплому» губернаторському кріслі.

Через два дня після мого виступу на засіданні Кабінету міністрів було розглянуто питання і передбачено виділення коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха в нашій області. Тож, гроші ви ділені,а те, як ними розпоряджається місцева влада, це вже справа їх совісті і компетентності відповідно до займаних посад». Проте народний депутат залишає за собою право контролю і вважає, що гроші повинні піти на ліквідацію лиха, на допомогу людям, а не на ремонти садиб певних чиновників.

Дивує й той факт, що поки народний депутат «вибивала» для Херсонщини гроші, губернатор направив до столиці телеграму, в якій просить голову парламенту не давати Катерина Самойлик виступати у Верховній Раді, адже у «ввіреному» йому, Сіленкову, регіоні майже все гаразд. Тож, шановні херсонці, якщо бачите воду біля своїх будинків чи коли вичерпуєте її зі своїх помешкань, то.не вірте власним очам.

«Я-народний депутат України, -обурюється К.

С, Самойлик, -- і не тільки маю право вистелювати свої думки з трибуни парламенту, а й зобов'язана це робити як депутат, що представляє інтереси людей, і ніхто мені заборонити цього не може. Я завжди говорила і буду говорити те, що думаю, незважаючи на так звані «авторитети». Є підтоплення, влада погано працює, люди страждають... -тож я не буду мовчати, не звикла принижуватись сама і принижувати гідність моїх виборців».