Як вдалося одній людині обдурити мільйони співвітчизників? Серед тих, хто гаряче скандував «Ю-щен-ко» у Скадовську був також один дурень — це я. Власною персоною.

В. Ющенко підкреслював свою моральність, християнські переконання, демократизм, порядність, неучасть у сумнівних оборудках і тим прагнув піднятися над своїми головними опонентами Тимошенко та Януковичем.

Скоро стало абсолютно зрозумілим, що нищівно критикуючи Тимошенко, Ющенко не просто прагнув викорінити у її особі вкрай шкідливий для України типаж політика. Ющенко свідомо працював на знищення рейтингу Тимошенко, і він не міг не розуміти, що тим самим працює на підтримку Януковича. Дивлячись на цю феєрію звинувачень, люди обговорювали лише одне-чи Ющенко просто ненавидить Юлію настільки, що став засліплений цим почуттям і не бачить, що це допомагає Януковичу, чи це його політична заангажованість, яка ґрунтується на особистих мотивах не вищого ґатунку? Відповідь на це питання залежала від останніх рішень Президента Ющенка у останні дні його правління. І якими ж були ці рішення? Шоковане суспільство побачило неймовірний зорепад нагород, присвоєння вищих рангів і почесних звань такій величезній кількості людей, що це викликало просто інфляцію цих відзнак.

Усі чинні та екс-прем'єри, віце-прем'єри, міністри оборони, внутрішніх справ, економіки, фінансів тощо роками йшли до свого першого рангу. А тут, виявляється, достатньо бути біля головного тіла країни, виконувати нескладні обов'язки по його обслуговуванню і ось уже референти та протоколісти зрівняні з першими особами держави. Чи не абсурд? Чи не профанація усієї системи державних рангів, звань та чинів?

Адже ще не забули, як Ющенко присвоїв найвище армійське звання генерала Армії молодому керівникові Держуправління охорони, яке не мали більшість керівників Міноборони та Генштабу. Де сьогодні той хлопець, хто його пам'ятає, де працює? Ніхто не знає. А він же милістю Ющенка генерал армії! Таких в Україні раз-два і все.

Не забув Віктор Андрійович і ближніх — нагородив орденом «Хрест Івана Мазепи» брата Петра за великий внесок, звичайно. Проте суха статистика Верховної Ради України безпристрасно свідчить, що нардеп П. Ющенко за усі 5 років жодного разу не виступив з трибуни, не вніс жодного законопроекту і взагалі невідомо, чим він, окрім свого приватного бізнесу, ці роки займався і у чому ж полягає його внесок. І, що вже взагалі виглядає цирком — власним Указом, підписаним Президентом Ющенком, Віктор Андрійович призначив Головою Наглядової Ради «Мистецького Арсеналу»...

Ющенка Віктора Андрійовича.

Так ось, виявляється, чому так наполегливо останні роки нахиляли олігархів, щоб вони жертвували десятки та сотні мільйонів на будівництво цього закладу, ось чому музейно-виставкові площі «Мистецького Арсеналу» є, здається, чи не найбільшими у Європі і перевищують площі знаменитих музеїв Парижу, Риму, Лондону, Мадрида, інших столиць.

«Ось вам і народний Президент, ось вам і безсеребреник, браво!» «Антинародний» Леонід Кучма не додумався до такого фіналу. Він, правда, також зараз сидить у своєму Фонді. Але його створив та утримує за власні кошти зять В.Пінчук.

Останньою крапкою (чи краплею, що переповнює чашу терпіння) є інформація, що В.Ющенко просить у Януковича залишити йому довічно дачу №29 — головну дачу Президента. У селі Безрадичі під Києвом він уже має «фазенду», де є все, що треба людині та сім'ї: будинки, загони для скотини й птиці, пасіка, причал тощо. Заздрити тут не треба, хай собі живуть. Але для чого тоді ще й прагнути забрати собі основну резиденцію Президента, відповідно облаштовану усіма засобами безпеки та зв'язку на найвищому рівні, з величезною лісопарковою територією — ту резиденцію, якою він користувався як глава держави, але яку мусить звільнити наступнику? Не будувати ж Україні кожному наступному Президенту нову резиденцію, не дарувати ж її кожному відставнику!

Але «народний» Президент думає, очевидно, інакше. Ось і сидить тепер, чекає рішення Януковича. І тут у громадськості виникає питання: а чи не тому так старався Віктор Андрійович на виборах «мочити» екс-соратницю Юлю? Чи не тому дозволив Януковичу викупити не менш розкішну державну резиденцію «Межигір'я»? Невже заробляв собі додаткову житлову площу разом з іншими привілеями, гарантіями, подачками? Просто не хочеться у це вірити, бо у що тоді вірити, на кого сподіватися? На інавгурацію до Януковича Ющенко не прийшов, хоча Кучма та Кравчук до нього приходили. Дехто оцінив це, як принциповість, дехто, як неповагудо інституції та особисте хамство.

Як би то не було, останні дні Президента Ющенка перекреслили багато попередніх зусиль зберегти, принаймні, залишки його іміджу. Історія ще скаже своє слово. А люди на виборах його уже сказали.

Отже, виходить так, що той, хто голосував перший і другий рази за Януковича, був розумним не в приклад мені. Історія — тітка справедлива, вона тепер надала можливість ощасливити нас Януковичу. Як він це зробить, ще не зрозуміло, поки що багато обіцяє, а Партія регіонів у Верховній Раді зібрала під свої прапори перебіжчиків з інших політичних блоків. Хіба зрадники здатні творити добро? Чую від декого, що Янукович іноді говорить неправильно. Зате Ющенко (поставимо на ньому крапку) говорив дуже правильно, та нічого правильного не зробив для нас. Тож нехай у Януковича буде навпаки.